Фразам шкодить плутанина

Ώ Фразеологізми  (фразеологічні звороти) використовуються для називання окремих предметів, явищ, властивостей та дій. Лексичне значення має фразеологізм в цілому, наприклад, спіймати облизня — «зазнати невдачі»,  без царя в голові — «нерозумний», заткнути за пояс — «перевершити».

«Він відразу запалився бажанням вилити хоч раз перед живою, чулою людиною свою душу» (С. Васильченко). «А мені так і кортить розпитати про Марію, так і крутиться на язиці ймення її, та ніяково розпитувати» (М. Коцюбинський).  «З перших же днів закохався в неї, як сам признався собі, по самі вуха» (А. Головко).

Ώ Поєднання однокореневих слів. В якості стилістичного засобу можна застосовувати фразео­логічні одиниці на зразок: сила-силенна, рано-вранці, вільна воля, любий-любесенький, милий-милесенький, однак пам’ятаючи, що тавтологіч­ні словосполучення можуть знизити мовленнєвий рівень викладу. Особливо це трапляється при бездумному калькуванні російських ви­словів. Наприклад, совершить преступление вчинити злочин, обеспечить безопасность забезпечити безпеку. Цього можна і треба уникати, замінюючи один із компонентів синоні­мічним відповідником: скоїти злочин, гарантувати безпеку. Ретельне вивчення багатої синоніміки української мови дає змогу втілювати думку в довершену форму.

Ώ Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синонімічних рядівдрімати — куняти — клевати носом. У реченні фразеологізм виступає як один член речення. Наприклад, «І довго ти будеш товкти воду в ступі»? Фразеологізм товкти воду в ступі є присудком.

У царині фразеології, як і на рівні лексики, виявляється синонімічне багатство української мови. Можна сказати просто і правильно: «людина невизначених здібностей, не­виразної вдачі», а можна підсилити цю думку, використавши один з українських фразеологізмів: ні се ні те, ні риба ні м’ясо, ні рак ні риба, ні пес ні баран, ні пава ні ґава, ні два ні півтора, ні Богові свічка ні чортові кочерга, ні швець, ні жнець, ні грач ні помагач. До слова тікати є також ціла низка фразеологічних висловів: увіритися ногам, кидатися навті­кача, намазати п’яти салом, накивати п’ятами, дати ходу, дати тягу, взяти ноги на плечі тощо. На жаль, через мовну неграмотність послуговуються калько­ваними з російської мови зворотами.

Ώ Фразеологізм замість одного слова [для образності]. Замість посваритися можна сказати розбити глек. Саме розбити (а не рознести, розтрощити, роздушити) і саме глек (а не ма­кітру, ступу, пляшку). Розбити серце. Але кумедними будуть вислови: «На місці звалища розбили парк»; «Страйкарі розбили намети перед міськрадою». Щодо парку підхожі лексеми – посадити, насадити, виростити. Намети не розбивають, а ставлять або напинають (як у прямому, так і в перенос­ному значенні). Звична, не метафорична лексика: розбити лоба, розбити (розір­вати) кайдани.

Ώ Фразеологізми мають синоніми і антоніми як інші фразеологізми. Приклади: не приший кобилі хвіст — потрібний як п’яте колесо до воза. Фразеологізми використовуються як в мові, так і в художніх творах. Але використовувати їх потрібно правильно.

Ώ Появу абсолютної більшості фразеологізмів спричинило спостереження: 1) у побуті та рільництві. Варити воду (з когось); з одного тіста; розплутувати вузол; де тонко, там і рветься; розмотати клубок; білими нитками шите; на живу нитку; як з голочки; орати перелоги; прокладати першу борозну; попускати віжки; повертати голоблі; 2) ковальського і гончарського ремесел: брати в лещата;  між молотом і ковадлом;  міцного гарту; лудити очі;  полуда впала на очі;  зняти полуду з очей; 3) рибальства і мисливства: закидати вудку;  змотувати вудки;, клювати на живця; стріляна птиця; ганяти як солоного зайця; 4) театрально-музичної діяльності: увіходити в роль; помінятися ролями; у своєму репертуарі; коронний номер;  попадати в тон; як по нотах; 5) військової справи: з відкритим заборолом; підносити на щит; схрещувати мечі; нюхати порох; приймати бій;  брати рубіж;  взяти на озброєння;  здавати позиції;  залишати поле бою; 6) картярства: розкривати карти;  плутати карти; мішати карти; кинути всі козирі;  ставка бита; при пікових інтересах;  козирний туз; 7) народних звичаїв та обрядів: давати гарбуза; облизати макогона; як засватаний; 8) вірувань і магічних дій: напускати ману; замовляти зуби;  як рукою зняло;  встати на ліву ногу;  виносити сміття з хати; 8) усталених казкових зворотів: за щучим велінням; за тридев’ять земель; тримати за хвіст жар-птицю; скоро казка мовиться; 9) ознак і дій, пов’язаних зі світом тварин і птахів: заяча душа; хитрий лис; кіт наплакав;  показувати пазурі;, птах високого польоту;  розправляти крила; звити гніздо; курям на сміх.

Ώ До фразеологічного фонду української мови входять також іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти, як-от: буря у склянці води; перейти рубікон; дамоклів меч; муки Тантала; авгієві стайні; прокрустове ложе; езопівська мова; нитка Аріадни; віща Кассандра; Геркулесові стовпи; гордіїв вузол; драконівські (драконові) закони; вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи. Ріг Амальтеї;  яблуко розбрату.

Запозичені фразеологізми часто вживають без перекладу: нім. Sturm und Drang  — буря і натиск  (час бурхливого розвитку, піднесення); італ. Finita la commedia комедія скінчилася; франц. Idee fixідея фікс, la lune de miel — медовий місяць, англ. time is moneyчас — це гроші; Verweile doch! Du bist so schön! (Й. Гете. «Фауст»)Спинись, хвилино, гарна ти!

Ώ  Виділяють фразеологічні одиниці біблійного походження, наприклад: око за око, наріжний камінь, дух і буква, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворіння, шлях на Голготу.

Примітка від редактора сайту www.rmc-ltl.info. Щоправда для багатьох малозрозумілим залишається відомий євангельський текст: «Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому потрапити в царство небесне» (Мф.19,24; Лк.18,25). Слова Ісуса про спасіння дуже вражають загадковістю порівнянь. Існують різні версії тлумачення фразеологізму. Одне з пояснень цього євангельського тексту ґрунтується на подібності грецьких слів: kamelos — «верблюд» і kamilos — «канат, товста мотузка». На користь цієї версії свідчить те, що довге е вимовлялось греками як і, тобто kamelos звучало як kamilos. В оригіналі фраза могла  бути й такою: «Легше канат протягнути крізь вушко голки, ніж багатому потрапити в царство небесне».

Інша версія пропонує інше тлумачення. З історії Ізраїлю відомо, що кожне його велике місто у давнину було оточене мурами. Щоб увійти до міста, потрібно було проходити крізь вхідні брами, що зачинялися на ніч задля безпеки, а залишали невеличкі двері для купців, які через різні обставини не встигали прийти до міста вдень, добираючись до міських воріт уже поночі. Одні з таких, дуже вузьких і низьких воріт у великій брамі в Єрусалимі, через які важко навантаженому  товарами верблюду практично неможливо було пройти,  називали «вушком голки». Щоб потрапити до міста на нічліг, з верблюда знімали весь вантаж, і він лише навколішках міг просунутися крізь двері. Отже, напрошується гарна асоціація: гріхи людини подібно до горба верблюда стирчать, заважаючи потрапити крізь райські ворота. Цей образ чудово допомагає збагнути, що до Царства Небесного можна увійти молитовно,  на колінах,  і тільки з доробком добрих земних вчинків, але без багажу набутих і неспокутуваних земних гріхів.

Ώ Фразеологізми з літератури. Літературні цитати часто використовують, щоби надати  публіцистичним текстам емоційно-експресивного забарвлення. І коли, наприклад, у газетному матеріалі на теми родинного життя текст підсилюється фразою з «Ромео і Джульєтти» В. Шекспіра, але російською мовою: «Прекраснее ее на свете нет и не было с тех пор, как создан свет», постає запитання: невже гіршим є україн­ський переклад «Ромео і Джульєтти» Ірини Стешенко, де ці рядки звучать так: «Гарніша? Ні! Як світ почав стояти, під сонцем кращої не відшукати». Фразеологізми треба відтворювати мовою, якою писано даний текст, або мовою оригіналу. Якась третя мова тут абсолютно недоречна.

Одна з газет опублікувала матеріал під назвою «А в іншому, прекрасна маркізо, усе добре». Це рядок із французь­кої жартівливої пісеньки, відомої в російському перекладі: «А в остальном, прекрасная маркиза, все хорошо, все хорошо!». Газетний же матеріал названо не віршованим рядком, а його прозовим варіантом, хоча є гарний український переклад цього рядка: «А поза тим, добродійко мар­кізо, усе гаразд, усе гаразд!» Тут українська мова засвідчує свою милозвучність і вміння відтворити французький шарм.

Крилаті вислови книжного похо­дження на відміну від прислів’їв та приказок перекладають буквально, але з дотриманням певних пра­вил, нехтування яких знижує виразово-зображальні якості цих мовних одиниць. Наприклад, якщо в першотворі ви­слів має риму й віршовий розмір, то й у перекладі слід зберігати ці особливості. Наприклад, порівнюючи рядок з вірша О. Пушкіна «Я помню чудное мгновенье» з невдалим його відтворенням українською мовою: «Я пам’ятаю чудову миттєвість», відразу видно, що у цьому перекладі на два склади більше і порушено розмір. А є ж гарний український варіант: «Я мить чудову пам’ятаю — моїм очам постала ти, як чарівне видіння раю, як чистий геній красоти…». Тож і назвати матеріал варто було «Я мить чудову пам’ятаю»Зрештою, тут йдеться не лише про порушення ритміки. Навіть саме слово «миттєвість» має інший зміст, якого не відчувають окремі наші мовці. Інакше й не було б невдалого перекладу назви фільму про Штірліца як «Сімнадцять миттєвостей (замість нормального в цьому контексті слова хвилин) весни», бо миттєвість відповідає російському слову «мгновенность», а не «мгновение».

Примітка від редактора сайту www.rmc-ltl.info. Надзвичайно сильні слова О. Пушкіна до А.П. Керн про морально чисте, аж до самозречення кохання. Злет радості від несподіваної зустрічі з здавалося б назавжди втраченим; дивні, безкорисливі слова про щось самозабутнє; натхнення, сподівання і сльози підносить цей твір до вершин пушкінської лірики. Тож й перекладачам слід було тримати цю високу ноту. Одним з кращих перекладів належить Володимиру Сосюрі: «Я мить чудову пам’ятаю, коли мені з’явилась ти, як осяйне видіння раю, як чистий геній красоти»  (Підручник «Зарубіжна література. 9 клас. Ю.І. Ковбасенко. Літера ЛТД, 2017). В. Сосюрі приписують ще один варіант перекладу, у якому переставлені місцями слова у першому й четвертому рядках, а третій рядок тут, на наш погляд, невдалий: «Я пам’ятаю мить чудову, коли мені з’явилась ти, як привид, сповнений любов’ю, як геній чистий красоти». Сумнівно, щоб таке прочитання могло б вийти з-під пера видатного українського поета.

А ось переклад Юрія Отрошенка: «Я мить чудову пам’ятаю, коли з’явилась вперше ти, немов святе видіння раю, взірець краси і чистоти». Переклад Ярослава Чорногуза: «Я мить чудову пам`ятаю, явилась ти, мов з небеси – як непорочний ангел раю, як геній чистої краси».

Ще один «філолог» зажадав слави перекладача (нехай залишиться неназваним автор цих  «перл»): «Я пам’ятаю чудову мить. Переді мною з’явилася ти, як швидкоплинне бачення, як геній чистої краси». Як говориться, без коментарів.

Ώ Канцеляризми на мовній ниві. Наша мова у радянські часи поступово втрачала свою природну та яскраву виразність через штучне привнесення і засилля в ній непотрібних загальних фраз, універсальних слів (рішення, присвоєння, виконання, кредити довір’я, ліміти часу), бездумних штампів. Про речі, які треба підтвердити ділом, казали, що вони в центрі уваги, будівельники не споруджували щось, а стояли на трудовій вахті. Усі постійно говорили про певні успіхи, боролися за високі показники, за виконання плану. Навіть споконвічно мирну хліборобську працю перетворили на суцільну битву — за врожай, за велике молоко, за зростання поголів’я худоби. Діти не вчилися, а також боролися за знанняСоціальна шкідливість штампів у тому, що народ звикає до них. Тиражовані, повторювані, вони стають елементами суспільної свідомості й за низького рівня критичного мислення, загальної байдужості до культури власного мовлення породжують нові стереотипи. А це виразні ознаки сірості, безликості, бездуховності зі шкідливими наслідками в усьому.

Ώ Питання про «питання». Численні сполучення з цим словом оканцелярюють мовлення, роблять його штампованим, «дерев’яним»: питання ставлять, зачіпають, порушують, торкаються, розглядають, обговорюють, вирішують; питання важливе, першочергове, складне, злободенне, гостре, заслухане, передане, болюче; на питанні зупиняються, недостатньо реагують на питання, справляються з питанням. Віддієслівний за своїм походженням іменник питання вживається поряд з іншими такими ж само: вирішення питання фінансування, питання забезпечення розв’язання проблеми.

Без лексеми питання часто можна легко обійтися (що аж ніяк не вплине на значення повідомлення), поставивши інші слова. Наприклад, замість речення «Доповідач торкнувся питань розвитку демократії» вжити «Доповідач говорив про розвиток демократії»; «Хотів би зупинитись на питанні, яке мене найбільше хвилює»«Хотів би сказати про …».

Також неправильним є широко вживаний у документах вислів «звільнити з займаної посади». У цій фразі слово «займана» — зайве. Адже не можна зняти людину з посади, якої вона не обіймає. Тому правильно: звільнити з посади.

Ώ Велика різниця, а не дві великі різниці. Часом можна почути вислови «Щось одне і щось інше — це дві великі різниці». Іменник різниця, як відомо, передає несхожість у чомусь. Для нього характерні прикметники-означення: великий; займенник жодний (жоден). Між варіантами задачі, запропонованої учням на уроці, немає великої різниці. Проте цей іменник з кількісними числівниками не поєднується. Таким чином, у першій фразі годилося б також написати: велика різниця, а не дві великі різниці (це тільки в Одесі полюбляють так казати).

Ώ Порядок слів і відтінки змісту. Порівняймо два речення, що складаються з одних і тих самих слів, проте по-різному розставлених: «Володимир Гордійчук вступив до військового училища» і «До військового училища вступив Володимир Гордійчук». У першому констатується факт вступу, в другому наголошується, що вступив саме такий-то.

Ώ Штампи на конвеєр. Штампують слова в науці як деталі на виробництві. Що, приміром, означає фраза: «Превалююча частина екзистенції сучасного соціуму — це абсолют неіндиферентного конгломерату різних уже заакцентованих факторів, що діють у приватному секторі інвестованих зарубіжними фірмами структур». Або інший зразок пародії на нашу знехтувану мову: «Домінантні символи народної самосвідомості, на підставі яких формується онтологічна та екзистенціальна життєва парадигма, передусім про архетип дерева, поза яким немислимий ні індивід, ні етнос, ні космос». Чи можна щось уторопати з цих «краксвордів» і регбусів»?

Ώ  Офіціоз і тавтологія. Та що там казати про окремих мовців, якщо державні документи рясніють недолугими зворотами. У Конституції читаємо: «Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуд­дя». Речення побудоване так, що не зрозуміло, на яке з шести слів тут припадає основне змістове навантаження. Використання сталих зворотів потребує тонкого відчуття стилістичної системи мови.

Ώ Вирази ні про що. Зворот «працювати над собою» є настільки поширений, що вже став одним з висловів-штампів, яких варто уникати. Наприклад, у шкільній практиці, коли йдеться про інтелектуальну характеристику учнів, про їхні уподобання, часто пишуть: «Учень багато працює над собою». Незрозуміло, про що тут йдеться. Потрібно висловлюватися конкретніше: «досягнення і нереалізовані можливості (з вказанням причин) у навчанні», «багато читає», «захоплюється художньою літературою (спортом, історією, технікою, фізикою, біологією)», «самостійно вивчає певні науки», «як розвиває свої нахили та обдарування», «культурний рівень, комунікабельність, соціальне оточення» тощо.

Ώ Словам і висловам відповідні місця. Не на місці може стояти заперечна частка не. «Терміново не виконано завдання» замість  «Завдання не виконано терміново».  Або: «Зобов’язання як слід не було продумано», а треба: «Завдання не було як слід продумано»«Це негативно не відбивається на роботі» — замість: «Це не відбивається негативно на роботі»Подібні помилки трапляються й з висловом не тільки: «Він не тільки нашкодив собі, а й усьому колективу». Треба: «Він нашкодив не тільки собі, а й усьому колективу». Інший приклад: «У бібліотеці не тільки мало художньої, а й спеціальної літератури». Потрібно: «У бібліотеці мало не тільки художньої, а й спеціальної літератури»Це стосується і слова також. Приміром: «Інститут невчасно підготував проект, а постачальницькі організації також запізнилися з доставкою матеріалів». Правильно: « …запізнилися також …».

Ώ Обережно з довільним розміщенням лексем. Хоча для української мови характерна велика гнучкість щодо розміщення лексем у реченні, але це аж ніяк не означає, що тут можлива цілковита довільність. Порушення внутрішньої логіки побудови фраз призводить до кострубатості, перекручення і спотворення змісту, а то й до курйозів. Павло Тичина говорив: «Завжди відштовхували мене сторінки (та й усні бесіди), де я бачив невміло розставлені слова, на зразок анекдотичного «Підготовка до сівби коней». Не треба засівати поле кіньми, краще таки зерном за допомогою цих працьовитих домашніх тварин як тяглової сили, а   для цього зробити належну підготовку коней до сівби.

Напевно не давали спокою лаври Шерлока Холмса, Еркюля Пуаро чи міс Марпл журналісту, який зумів розпізнати у добровільних помічниках органам правопорядку замаскованих злодюг, публікуючи в одній з місцевих газет таке повідомлення: «Виділено осіб, відповідальних за боротьбу з розкрадачами кольорових металів з числа дружинників». Залишається лише оголосити їм підозру (нинішньою термінологією кажучи) і до тюремної камери. А потрібно було написати: «Виділено з числа дружинників осіб, відповідальних за боротьбу з розкрадачами кольорових металів».

Ώ Розрив між словами губиться думка. Досить поширеними є випадки небажаного віддалення у реченнях присудка від підмета, через що зміст сприймається важче. «Доповідач жодних конкретних пропозицій, які можна було б застосувати на практиці, не дав». Правильно: «Доповідач не дав жодних конкретних рекомендацій, які можна було б застосувати на практиці»Нерідко допускається розрив між словами «звернутися з закликом (відозвою)» і далі викладом самого змісту звернення. «Робітники складального цеху звернулися з закликом до колективів суміжних цехів економити електроенергію». Треба: « … звернулися до колективів суміжних цехів із закликом економити електроенергію».

 Ώ  Утинання і викривлення зрозумілих висловів. Нерідко можна почути словосполучення ревіти білугою. Але ж білуга німа, як і всі риби. А ось ссавець із родини дельфінових підвідділу зубатих китів — білуха — довжиною до шести метрів завдовжки та вагою півтори тони, який має велике промислове значення, може ревіти і мукати. У мовленні чомусь маловідому назву білуха було замінено словом білуга — так з’явився цей фразеологізм.

Ώ  На тобі, небоже, що мені негоже. Обидві частини цієї, правильної за формою, давньої  римованої приказки мають, як і належить, однакову кількість скла­дів. Але досить замінити у фразеологізмі тільки одне, близьке за звучанням слово, щоб вийшло явне, але дуже поширене і сьогодні безглуздя: на тобі, боже, що мені негоже. Цей вкрай недолугий вираз доволі часто вживають у ситуації, коли хтось дарує ближньому якусь абищицю, котру видає за щось поважне. Вже навіть почали писати Боже з великої літери, проте це аж ніяк не зменшує фактично зневаги до Бога. Задумаймося на мить, чи наважився б хтось в часи виникнення приказки пропонувати непотріб Богові. Небоже – форма кличного відмінка іменника небіж (племінник). Тепер усе зрозуміло: багатий дядько кидає бідному небожеві якийсь не дуже ласий шматок.

 Ώ Недоречні слова. У публічному мовленні досить часто чуємо прикметник україномовний, який нібито утворено від слів Україна й мова. Але насправді прикметник походить від двослівної конструкції українська мова, тому українськомовний. Як польська мова — польськомовний, чеська мова — чеськомовний, російська мова — російськомовний, а не поломовний, чехомовний, росіємовний. Отже, потрібно казати: українськомовні громадяни, українськомовна література, українськомовна преса.

Ώ Відігравати роль і грати роль. В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. Синонімічність висловів спричиняє стилістичні помилки з дієсловом відігравати, а саме, поєднання його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати: «Це не грає ролі» не можна.

Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п’єсі»: він грає роль Гамлета (останнім часом частіше кажуть: «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось за посадою, походженням, вдачею та ін.» Він грає роль благодійника (великого начальника, хворого, щирої людини),  тобто прикидається благодійником, великим начальником, хворим, щирою людиною.

Ώ Слухаючи повідомлення дикторів про прогноз погоди на найближчі дні, часто можна почути про очікуване  ускладнення кліматичних умов. Якось не віриться, що найближчим часом на Землі стануться настільки страшні катаклізми, які за декілька днів можуть спричинити навіть зміну клімату. Якби йшлося про ускладнення погодних умов, а не клімату, то не так було б страшно.

Ώ Значення, а не смисл творчості (події, винаходу, вчинку тощо). Слово смисл також використовується неправомірно в значенні «розум», «глузд», наприклад: тверезий смисл, здоровий смисл. Нормативними в цьому разі є лише словосполучення: тверезий розум, здоровий глузд. Замість поширених ненормативних висловів: у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу потрібно вживати: у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація, є сенс, немає рації, немає сенсу.

Ώ Незважаючине дивлячись. Українська літературна мова чітко розрізняє прийменник дієприслівникового походження незважаючи та дієприслівник дивлячись із заперечною часткою неНезважаючи вживається при позначенні явищ, подій, обставин, усупереч яким відбувається дія. Це слово поширене в усіх стилях. «Незважаючи на малесенький вітерець, парило й робилося душно» (Г. Тютюнник). Незважаючи на  складність внутрішніх проблем у державі, Україна впевнено долає перепони на шляху до європейських цінностей.

В усно-розмовному та художньому стилях зрідка трапляються вислови з прийменником попри. Вони передають те ж саме значення, що й незважаючи на. «В очах Насті перемішалися тривога, ніяковість і разом з тим тверда рішучість, яка попри все привела її сюди» (С. Журахович). У науковому стилі попри звичайно використовується для того, щоб підкреслити, виділити якусь думку, привернути до неї увагу. Ядро поеми лишилося стійким попри всі видозміни структурних особливостей цього жанру. Взаємозамінні вислови незважаючи на і попри урізноманітнюють синтаксис мовлення. При словосполученні з незважаючи на коми ставляться, а з попри переважно ні.

А не дивлячись передусім уживається тоді, коли людина на когось, щось не дивиться, нічого не бачить. Він ішов навпростець, не дивлячись на людей. Хлопчик розповідав про свою хвору матір, не дивлячись мені у вічі.

Часто чуємо помилкові з погляду лексичних норм конструкції: «Не дивлячись на погані погодні умови, селяни вчасно завершили жнива», «Дочка виїхала на роботу за кордон, не дивлячись на те, що батьки не дозволяли їй». Тут доречно ставити слова незважаючи (адже ні на що ніхто не дивиться!), іноді — дарма що: «Дарма що були погані погодні умови, селяни вчасно завершили жнива».

Ώ  Грати першу скрипку, а не головну. Фразеологічний зворот грати першу скрипку передає зміст «мати найбільше значення, бути найвпливовішим у якійсь справі». «Першу скрипку завжди грає Коваль» (В. Собко). Іноді в цьому словосполученні замість перша неправильно ставлять прикметник «головна». «Механізатори грають головну скрипку на збиранні врожаю». Таку заміну не можна вважати правомірною, бо в музичній (оркестровій) практиці, звідки походить вислів, є термін перша скрипка, а не головна.

 Про механічні  переклади російських зворотів

Ώ  Чимало недоречностей при дослівних перекладах з російської мови. «Распределено следующим образом» — розподілено слідуючим чином, замість розподілено так. 

Ώ Ситуацію, коли людина вважає, начебто досить змінити зовнішній вигляд або навіть лише поміняти вбрання — і відразу зміниться її суть, росіяни характеризують приказ­кою «ворона в павлиньих перьях». Наші невибагливі мовці пишуть і собі ворона в павиному пір’ї, а тим часом в українській мові на цей випадок є оригінальна приказка: убрався в жупан і дума, що пан.

Ώ При описі весни вживають фразеологізм-покруч лід зрушився, що є невдалим перекладом російського «лед тронулся», замість питомого українського крига скресла, що вживається в прямому й переносному зна­ченні.

Ώ У розповіді про невдалий захід, коли люди не дістали того, на що розраховували, становище було подане так: «Вони пішли, не солоно сьорбнувши» (рос. не солоно хлебавши). Мабуть не знали українського вислову: «Вони пішли, спіймавши облизня» або ще коротше: «Вони дістали (спій­мали, схопили, скуштували) облизня».

Ώ Прикладом недолугого подання фрази «ставить в тупик» українською мовою як «заганяти в безвихідь».  Цей російський вислів має два значення: 1) пряме, взяте з мови залізничників — «заганяти рухомий склад у тупик (сліпу колію)»; 2) переносне, більш поширене — «викликати замішання у когось, бентежити, збентежувати, збивати з пантелику». Тому, скажімо, фразеологізм «Арифметическая задача ставила ученика в тупик» відтворюється українською так: «Арифметична задача збивала учня з пантелику» (а не заганяла в безвихідь).

Ώ Заходи, а не міроприємство.  Коли й хто почав запроваджувати в мовлення неоковирне слово міроприємство,— невідомо, але воно в минулі десятиріччя нерідко з’являлося в діловому листуванні, чулося в доповідях, промовах, у виступах на зборах і виробничих нарадах. Такого слова не було і нема в літературній мові, його наспіх склепали ті, хто не знав нашого лексичного багатства, однак хотів висловити думку по-українському. Відповідником до російських мера, мероприятие, що виражають поняття «сукупність дій або засобів для досягнення, здійснення чого-небудь», є захід, а в множині — заходи.

Значення загального відношення при слові заходи передають звичайно такі форми, як щодо, до, для плюс родовий відмінок іменників, а також безприйменниковий родовий відмінок. Причому перші дві належать до найуживаніших. На підприємстві реалізовано заходи щодо економії енергоносіїв. Держава вживає заходів до поліпшення матеріально-технічного забезпечення армії. Керування з прийменником для має відтінок призначеності: «Розробити план заходів для наведення громадського порядку в мікрорайоні».

Прий­менниково-відмінкова форма по плюс місцевий відмінок, що була дуже поширена в часи так званого злиття мов, сьогодні сприймається як стилістична помилка. Заходи по перебудові освіти. Безприйменникова форма родового відмінка трапляється рідко. Через свою багатозначність вона менш виразна й прозора. Вжито заходів реагування на недоліки в роботі.

Отже, при слові заходи склався досить розгалужений ряд варіантного керування. І тому не варто поповнювати його новими прийменниково-відмінковими формами з прийменником на (заходи на виконання постанови). Це типова канцелярська конструкція.

Ώ Посприяти, допомогти, а  не йти назустріч. В українській мові вислів іти назустріч виступає тільки в прямому значенні: «Жодна підвода не йшла назустріч, на схід» (О. Гончар). Це у російській мові зворот «идти навстречу» можна вживати й у переносному значенні (позитивно вирішити щось, долучитися до вирішення проблеми).  «Знаменитим» радянським зворотом «идя навстречу пожеланиям трудящихся»  обґрунтовувалися і виправдовувалися будь-які рішення і дії тодішньої влади.

Ώ  Не «Жили-були дід і баба» (запозичення з російських на­родних казок), а «Жили собі дід та баба»; «Був (були) собі чоловік та жінка», як у  казках українського народу. Коли фразеологізми вживаються недоречно, вони викликають негативний відрух у читачів, слухачів, глядачів.

Ώ  Краще казати: «Просимо вибачення за незручності» або «Перепрошуємо за незручності», а не «Приносимо наші вибачення за незручності», що є калькою російської фрази: «Приносим наши извинения за неудобства».

Ώ  А хура й досі там замість а віз і нині там. Вислів з байки І. Крилова «А воз и ныне там» (коли хочуть емоційно висло­витися про те, що якесь діло не йде) непоганий. Прикро лише те, що майже ніхто не згадує українського вислову з байки Л. Глібова а хура й досі там. Можливо, бояться рідковживаного тепер слова хура (великий віз або сани для перевезення вантажів та людей). А може у когось більш сучасне слово «фура» асоціюється з багатотонними машинами і далекими рейсами  на автомагістралях.  Але ж незнання якогось слова не є підставою для ігнору­вання цілого фразеологізму.

Ώ  Хибний вислів з точки зору  є калькованим перекладом російського с точки зрения. По-українському краще буде — з погляду: з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду. Запитання «Как обстоят дела?» в нашій мові звучить: «Як справи?».

Ώ  Плутанина виходить, коли будують українську фразу за зразком російських висловів «как ни» («Как ни старался, а экзамен едва сдал»), «какой бы ни» («Какой бы ни был твой результат, он работает на команду») й пишуть та кажуть: як би не старався, як би не працював, який би результат не був. Адже частка не тут заперечує саму дію. Треба: хоч би як старався, хоч би як працював, хоч би який результат був. А замість як не дивно ставити хоч як дивно. Так само російським висловам: «что бы ни», «кто бы ни», «где бы ни» відповідають українські: хоч би що  («Хоч би що він думав, хоч би що робив, а якась потаємна думка точить його серце, мов хробак…» — М. Чабанівський), хоч хто, хоч де («Хоч хто казатиме — не слухайсь»; «Хоч де будеш, та я тебе знайду».— Словник Бориса Грінченка).

Ώ Здеформовані (за П. Кулішем — «перековерзані») слова і словосполучення. Це найчастіше російські лексеми, перероблені на кшталт українських, — відповідно фонетизовані, морфологізовані. Наприклад, рос. «принимает» деформують на принімає;  «получает» — получає (хоча в рідній мові є дієслова приймає, одержує, дістає), «испортился» — спортився, ігноруючи зіпсувався.

Ώ З’явилися й інші чужі форми: маємо всі номера замість номери; два місяцядва місяці; паспорта — паспорти; чи далеко до вокзала (замість: вокзалу). Кажуть: хожу, сижу (замість: ходжу, сиджу); пересажений, розпоряження, позвонити, кукуруза (замість: пересаджений, розпорядження, подзвонити, кукурудза); подарити, красота (подарувати, краса); кращі з кращих (потрібно: найкращі, щонайкращі); все рівно (природні: мені однаково, мені байдуже, про мене); насильно милим не будеш (забуваємо українську приповідку: на милування нема силування); п’єса була до того поганою, що… (треба: такою поганою); під відкритим небом (просто неба).

А в розмовному мовленні ніяк не позбудемося неоковирних фраз: приймати міри, приймати участь, зверх плану, слідуючі міроприємства, на цих днях (треба: вживати заходів, брати участь, понад план, такі заходи, цими днями  (за навчальним виданням «Антисуржик»).

Ώ  Російські фразеологізми типу в качестве ученого (учителя, тренера, бизнесмена) в українській мові мають відповідники як учений (учитель, тренер, бізнесмен). А не потрібно раз по раз вдаватися до «суржикових» витворів в якості голови, в якості фермерів, в якості депутатів, що свідчить про недостатнє знання законів мови. До речі, кома перед як учений та іншими в таких випадках не ставиться, бо це не порівняння.

Ώ В українських газетах можна прочитати: задаватись метою (калька з російського звороту «задаться целью»), знищувати на корені й подібне. Ніякого стосунку до української фразеології такі синтаксичні побудови не мають, оскільки в нашій мові їм відповідають — ставити собі за мету, знищувати на пні.

Ώ Фразеологізми-покручі. Чомусь російський вислів как обстоят дела? перекладають: як полягають справи?, а не як стоять справи? або просто як справи? Українське слово полягати є відповід­ником російських слів: состоять, заключаться. «В чем состоит (заключается) Ваша задача? – У чому полягає Ваше завдання

Фразеологізм как бы не так! є екс­пресивним синонімічним замінником заперечної частки нет: «Думаешь, он сдержал свое обещание? Как бы не так!» Його українські відповідники аж ніяк, де там, овва. Один із них і треба було б використати: «Думаєте, хоч хтось отямився? Аби не так! (Де там!замість неоко­вирного аби не так.