Іншомовне надбання

      Слова іншомовного походження є одним із шляхів збагачення лексичного складу кожної мови. За підрахунками лінгвістів, в українській мові частка таких слів становить приблизно 10 відсотків.

    ☎ Найбільше з кількісного погляду запозичено в українську мову німецької лексики, яка настільки органічно адаптувалася у нашому вжитку, що багатьма людьми сприймається як питомі українські слова. Ось лише деякі з них: будувати, гаптувати, гамувати, коштувати, мусити, мордувати, мурувати, керувати, плюндрувати, вага, варта, груба, келих, кухоль, комин, лантух, ганчірка, кучер, крам, шафа, шина, смак, рятунок, рама, кімната, картопля, крейда, будинок та багато інших назв реалій, пов’язаних з побутом і різними сферами давніх ремісничих виробництв. Німецькими запозиченнями користуємося на позначення предметів, понять і процесів у царині техніки та будівництва (верстат, домкрат, кельма, клейстер, клапан, кран, муфта, стамеска, фуганок, шпунт, шланг, штукатурка), військової справи (бруствер, гаубиця, гауптвахта, єфрейтор, офіцер, солдат, фельдмаршал, фланг, штаб, штурм), мистецтва (арфа, балетмейстер, камертон, капельмейстер, лейтмотив, танець), друкарства (абзац, кегль, форзац, шрифт), гірництва (шахта, шихта, штольня, штрек, шурф), торгівлі та фінансів ухгалтер, вексель, касир, маклер, штраф), побутових речей (кітель, фартух, футляр, ширма).

 ☎ Слова французького походження потрапляли до української мови спочатку через польське, а потім російське посередництво: 1) суспільно-політична термінологія (абсолютизм, альтернатива, асамблея, бюлетень, бюрократ, демонстрація, імперіалізм, комюніке, націоналізм, режим, саботаж, шантаж); 2) мистецькі терміни і поняття (акомпанемент, амплуа, ансамбль, балет, бюст, гравюра, натюрморт, рояль, шедевр); 3) армійська лексика (авангард, ар’єргард, амбразура, арсенал, гарнізон, дирижабль, парашут); 4) назви одягу, тканин, предметів побуту (блуза, вуаль, велюр, драп, пальто, трикотаж, абажур, одеколон, ридикюль).

  ☎ Запозичення тюркізмів у нас почалося ще в дописемні часи. Це й предмети одягу і взуття, побуту і домашнього господарства (башлик, каптан, халат, чалма, аркан, батіг, казан, капкан, таз, тапчан, торба); речі й поняття, пов’язані з військовою справою (кинджал, кайдани, орда, осаул, отаман, сагайдак); назви осіб різних соціальних груп (бурлака, гайдамака, козак, султан, хан, чабан, чумак); фінансово-економічні поняття (аршин, базар, кабала, ярлик); назви тварин, птахів, риб (баран, беркут, бугай, кабан, сазан, судак); продукти харчування (балик, ковбаса, кумис, лапша, халва); назви багатьох річок, населених пунктів у степовій зоні України, Причорномор’ї, Приазов’ї илігул, Чичиклія, Бакшала, Висунь, Громоклія, Саксагань, Самара, Кальміус, Айдар та ін.).

  ☎ Наша мова підпорядковує запозичення своїм фонетичним та граматичним законам, часто виробляє до них синоніми з власного лексичного матеріалу (порівняймо: алфавіт абетка, пейзаж краєвид, фон тло) і не боїться втратити оригінальності та неповторності від уживання певної кількості чужих слів. Однак запозичати треба тоді, коли мова не має власного лексичного позначення для якогось поняття, та уникати перенасичення текстів непотрібними іншомовними словами.

   Тлумачний міні-словничок  з лексики іншомовного походження

   ☎ Чи так вже потрібно вживати слово аберація (від лат. aberratio — відхилення).в розумінні «викривлення, відхилення від норми», коли йдеться про оцінку доказів у цивільному та кримінальному процесі чи прийнятті управлінських рішень. Цей термін зазвичай застосовується в оптиці (сферична аберація, хроматична аберація), астрономії (аберація світла), біології (хромосомні аберації).

  ☎ Аборигенавтохтонтубілець. Походять з різних мов (латинської, грецької та слов’янських), але мають ідентичні значення — «корінний житель або уродженець якоїсь країни чи місцевості». «Олексій на правах місцевого мешканця не проминув нагоди пояснити все, що знає, і про село, і про його аборигенів» (Д. Бедзик), «Лемки були тут автохтонами» (з газети), «Козацький нащадок, тутешній тубілець, свою українську розтягує річ…» (М. Бажан). Іменник абориген, на відміну від обох його синонімів, уживається також на позначення представників рослинного і тваринного світу.

  ☎ Неправильно писати і говорити передовий авангард. Слово авангард вже само по собі означає передовий.  Воно походить з французької мови, де компонент avant означає «попереду», а garde — «охорона». Іменник авангард використовують на позначення підрозділу (частини), що під час пересування військ перебуває перед головними силами. Переносно: передова частина суспільства. Вислів передовий авангард є тавтологічним, і тому вживати його не слід.

  ☎ Аварія — катастрофа  троща. Усі три слова є синонімами. Слово троща походить від дієслова трощити, розбивати, руйнувати і відповідає слову аварія, наприклад, корабля.

  ☎ У чинному правописі є багато пунктів, що суперечать один одному і просто здоровому глуздові: автобіографія і аутотренінглавр, але лауреат, хоч латинське laureatus походить від laurus  — увінчаний лаврами. Також дифтонг в усіх чотирьох словах вимовляється однаково — як ав, а не ау). Ще приклади: ортогональнийортодоксальний, ортопедичний, але орфоепічний. Підстав для цього немає, крім однієї: так пишуть у Росії.

  ☎ Авторитет престиж. Слово авторитет виступає у двох значеннях: 1) гідність, сила, поважність, вплив (особи, організації, колективу тощо). Авторитет керівника, авторитет закладу, авторитет теорії; 2) той, хто має загальне визнання, популярність (уживається для характеристики людини). «Ви —наш найбільший авторитет, ви — гордість нашої клініки» (С. Голованівський). Усталені вислови з цим словом: посилатися на авторитет, спиратися на авторитет, схилятися перед авторитетом. З лексемою престиж слово авторитет синонімізується у першому значенні. Престиж фірми та авторитет фірми, престиж професії та авторитет професії, але в багатьох випадках вони не можуть бути взаємозамінними, бо різниця у семантичній структурі й сполучуваності цих слів існує.

   Похідні від них відрізняються значеннями навіть більше, ніж твірні основи. Так, прикметник авторитетний означає не тільки «впливовий, поважний, що заслуговує на довіру», а й «владний, який не допускає заперечень». Авторитетний тон, авторитетний жест. Звичайно, його тут аж ніяк не заміниш на престижний. А прикметник престижний останнім часом набув поширення і в усному мовленні, й на письмі, функціонуючи як «такий, що свідчить про авторитет чого-небудь», або «такий, що є засобом досягнення престижу» (часом з відтінком іронії). Престижний автомобіль, престижні меблі, престижний одяг і навіть престижне знайомство, престижні зв’язки  Словники не фіксують, але мовна практика засвідчує вживання слова авторитет і його похідних переважно у контекстах, що містять позитивну оцінку, а престиж та його похідних — у нейтральних або негативнооцінних.

   ☎ Алмаз діамант. Обидва слова схожі тим, що це коштовності, скарби, самоцвіти. Але є й відмінності. Алмаз — 1) мінерал, який блиском і твердістю перевершує всі інші мінерали. Кристали алмазу. Вуглець існує в природі у вигляді алмазу та графіту; 2) окремий коштовний камінь; його осколок, використовуваний для різання скла й інших технічних потреб. Діамант — відшліфований і гранований алмаз. «Деякі дами були в діамантах, декольтовані, мов на бал» (Леся Українка), «Маленькими зірочками виблискували на ньому (золотому перстні) три діаманти» (О. Бойченко). Хоч інколи в текстах трапляється запозичене з російської брильянт, давня мовна традиція надає перевагу лексемі діамант.

   ☎ Виникла мода замість давніх слів посол, посольство вживаються діаспорні — амбасадор, амбасада. Назви країн ми здебільшого запозичаємо, а похідні від них творимо за допомогою власних афіксальних засобів. Наприклад, від Канад-а (англ. Canada) утворено канад-ець, канад-ський (як Полтава полтав-ець, полтав-ський; Норвегія норвежець, норвезький; Ісландія іслан­дець, ісландський). Отож немає жодних підстав при творенні іменника й прикметника від назви Канада запозичати ще й англійського суфікса і запроваджувати слова канадієць, канадійський (англ. Canadian).

   ☎ Аналогія — це подібність, схожість у чомусь між предметами, явищами, поняттями. Однак не всі мовці вміють грамотно поєднувати цей іменник з іншими словами. Найуживаніше керування при лексемі аналогія — прийменниково-відмінкова форма з плюс давальний відмінок — подібне до керування при словах зіставлення, порівняння. Напрошується аналогія з чимсь. Рідше аналогія сполучається з прийменниково-відмінковою формою до плюс родовий відмінок. Тут відчувається вплив керування при іменникові подібність. Сюжети виникли у письменника як аналогія до його переживань. Аналогія до відомого факту, аналогія до тяжкої недуги.    У мовній практиці усталився вислів за аналогією до плюс родовий відмінок. За аналогією до відомого процесу. Поєднання слова аналогія з конструкцією між плюс орудний відмінок і безприйменниковий орудний відмінок теж трапляється досить часто. Тематична аналогія між двома творами. 

   ☎ Прислівник анфас має зміст «обличчям до того, хто дивиться». По-українськи його треба подавати без прийменника, адже у французькій мові, з якої це слово запозичено, воно буквально значить « в лице» (en face). Однак іноді кажуть і пишуть неправильно: сфотографуватися в анфас замість сфотографуватися анфас. «І фотографії повирізував, правда, самі лише профілі — анфас ніде не попадався» (О. Гончар). Одна з телевізійних камер передає зображення пілота анфас, а друга — збоку.

   ☎ Аркуш лист. Аркуш ─ це шматок паперу, картону тощо. Цей іменник позначає одиницю вимірювання обсягу книжки. Авторський аркуш, друкований аркуш, обліково-видавничий аркуш. Обліково-видавничий аркуш дорівнює 40 тисячам знаків, включаючи обсяг власне твору, а також усього іншого текстового й графічного матеріалу. Лист ─ тонкий шматок якогось матеріалу певної форми і розміру. Вживається зі словами: бляшаний, залізний, поліетиленовий, сталевий, фанерний, холоднокатаний, шиферний і т. ін. Слово лист не сполучається з лексемами папір, паперовий. Інші значення лексеми лист: писане повідомлення, звертання (лист до дружини); орган живлення рослин; листок.

  ☎ Артеріосклерозатеросклероз. Є невелика різниця між цими медичними термінами. Артеріосклероз позначає хронічне захворювання артерій, що характеризується ущільненням у них стінок. Хворіти на артеріосклероз. Атеросклероз — захворювання серцево-судинної системи (найпоширеніша форма артеріосклерозу). Ознаки атеросклерозу.

  ☎ У слові архієпископ після літери х потрібно писати літеру і, а не  и, як і в інших утвореннях з грецьким префіксоїдом архі-  на кшталт архідиякон, архіпастир.

    ☎ Барва фарба. Кольорова речовина, якою мастять чи малюють, називається фарбою. А барва — то природний колір, тон, колорит, відтінок. Під впливом російської мови, де слово краска виражає обидва ці поняття, в наших засобах масової інформації іменнику фарба часом надають не властивого йому абстрактного значення: фарби осіннього лісу; у полоні фарб і звуків; заіскритися фарбами; фарби народного мистецтва. Нормативні українські сполучення: водяні, олійні фарби, синя (зелена, жовта) фарба; але барви осіннього лісу, у полоні барв і звуків; заіскритися барвами, барви народного мистецтва.

   ☎ Башибузук  — людина, яка бешкетує: бешкетник, задирака. А відома ця лексема ще з часів середньовіччя, коли в українців були тісні контакти з тюркомовними народами — татарами, турками. У тюрських мовах  буза  — це п’янкий напій із проса типу браги. Його пророщували, виготовляючи солод, а потім заквашували. Напій, залежно від витримки, міг бути легким, як квас, або міцним, як брага. Пили бузу на свята. Цей простий у виготовленні напій поширився і на Кавказ, і на слов’янські терени, особливо на Балкани.  Башбаши  у тюркських мовах означає «голова» (звідси й  башка). Отже, башибузук у найточнішому значенні — п’яна голова (з Українського народного календаря).

   ☎ Бібліотека книгозбірня. Запозичене з грецької мови слово бібліотека нейтраль­не, тобто вживане в усіх стилях сучасної української літера­турної мови. Власне україн­ський відповідник книгозбірня має відтінок урочистості, тому його використовують здебільшого в поезії та публі­цистиці.

    ☎ Необізнаність з семантикою запозичень часто спричиняє додавання до слів іншомовного походження зайвих означень і витворень кумедних словосполучень: вільна вакансія, захисний імунітет, пам’ятний сувенір, інша  альтернатива. Перші складники тут зайві, бо вакансія — це вільна ставка, імуні­тет — захисна реакція організму, сувенір — подарунок на пам’ять. альтернати­ва — це вже вибір між можливостями.

   ☎ Відсотокпроцент. Різниці у значенні слів немає. Вони передають той самий зміст. Процент з італійської через німецьку перейшов у східнослов’янські мови, а відсоток — вислів з латинізованого терміну, що буквально означає «за сто», «наріст від ста», звідси й «від соток». Обома лексемами активно послуговувались у Західній Україні в минулому сторіччі. За радянських часів відсоток вважали мало не «націоналістичним словом» і нещадно вилучали з текстів, а сьогодні майже не вживають процент, хоча це також крайність. Бо він нормальний синонім, і як термін вельми потрібний науково-технічній сфері.

   ☎ Волонтер  доброволець. Ці слова — значеннєво тотожні. Тільки перше слово походить від французького volontaire — доброволець, яке також запозичене з латинської мови:   voluntarius →  voluntas (вільне волевиявлення) →  volō (бажання, намір).   Друге ж слово — власне українське. У сучасній мові між ними розподілено функції: доброволець — людина, що добровільно вступила на військову службу; волонтер — той, хто матеріально й морально допомагає військовослужбовцям.

  ☎ Вояксолдат. Для назви рядового військовослужбовця в українській мові є три слова: 1) питоме, тобто власне українське  вояк; 2) запозичене з німецької мови через польське посередництво — жовнір;  3) запозичене з німецької мови через російське посередництво –  солдат   Міняти «солдата» на «жовніра» — це все одно, що міняти шило на швайку. Тож краще віддати перевагу українському слову вояк в українському війську, як і слову військо перед словом армія, що відповідає усім законам мови, тривалий час уживалося в ній, а потім було свідомо відтіснене на другий план з далеко не лінгвістичних міркувань. «Мітинг кінчився, лунає команда, вояки швидко збігають по дошках у вагони» (О. Гончар).

   І не треба боятися закидів у «хуторянстві» та «архаїза­ції», до яких вдавалися прискорювачі злиття мов. Навряд чи комусь спаде на гадку чи вистачить сміливості звинувачувати в хуторянстві, приміром німець­ку мову. А в німців навіть для понять телефон, телевізор, телескоп є назви, утворені не тільки від греко-латинських, а й від суто німецьких основ: Fernsprecher, Fernseher, Fernrohr.

   ☎ Госпітальшпиталь. Слово шпиталь з’явилося в народній мові чи не з козацьких часів (Трахтемирівський шпиталь для покалічених і старих запорожців). Його зафіксував у своєму словникові, складеному ще в першій половині ХІХ ст., Павло Білецький-Носенко. Воно — не суто українського походження, а з німецького Spital, яке наша мова освоїла цілком. Але чим слово шпиталь гірше від госпіталь, що прийшло з французької — L’hopitale — у російську мову, а звідтіля й до нас, теж позначаючи військово-медичний заклад для стаціонарного лікування хворих і поранених? Принаймні за ним є давня народна й літературна традиція.

   ☎ В українській мові давно усталені форми гравер, гравюра, тож їх не варто міняти на ґравер, ґравюра.

  ☎ Слова у сполученнях кури гриль, картопля фрі треба писати окремо, оскільки гриль і фрі тут є неузгодженими означеннями.

  ☎ Гуманнийгуманістичнийгуманітарний. Названі прикметники ведуть своє походження від кореня латинського humanus — «людяний, людський». Гуманний використовується для характеристики тих, хто уважний, чуйний, дбайливий у ставленні до інших. Він звичайно поєднується з родовими назвами особи. Гуманний вихователь. Широковживані в українській мові вислови, в яких прикметник гуманний сполучається з абстрактними поняттями, передаючи зміст «перейнятий турботою про благо людини». Гуманне завдання, гуманна мета, гуманна місія, гуманне суспільство  Хоча з цим словом і споріднений семантично прикметник гуманістичний, однак ним не можна характеризувати внутрішні якості особи. Неправильні вислови: гуманістичний вчинок людини, гуманістичний керівник. Тут має бути гуманний. А гуманістичний частіше, ніж гуманний, позначає суспільно-політичну, ідеологічну сферу людської діяльності, масштабні соціальні явища. Як правило, його вживають з іменниками ідеал, ідея, зміст, пафос, характер, спосіб життя тощо. Про літературу загалом кажуть, що вона гуманна, а про конкретний художній твір — що він гуманістичний.    Гуманітарний — пов’язаний з науками, що досліджують проблеми розвитку людського суспільства. До них належать філософія, історія, політична економія, право, мистецтвознавство, етнографія. У сучасній літературній мові для означення певної сфери науки, освіти застосовують тільки слово гуманітарний. І тому не слід казати викладання гуманістичних дисциплін, треба: гуманітарних дисциплін.

   ☎ На сторінках преси, в радіо- і телепередачах раз-пораз чуємо: дайвінг, дилер, прайм-тайм, фольк-музік, когнітивний і ще багато чого. Дехто вважає, що це ознака інтелектуалізації української мови. Але ж наведеним словам є цілком рівноправні українські відповідники: підводне плавання, посередник, найкращий час, народна музика, пізнавальний. Запозичати потрібно лише тоді, коли на те чи те поняття у власній мові немає слова.

     ☎ Префікси де-, дез- чи  диз-, дис- (в іншомовних словах). Який саме голосний писати в них, залежить від значення слова. Префікс де означає: а) віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення чого-небудь: дестабілізація; б) рух донизу, зниження: девальвація. Префікс дез- виражає дію — знищення, видалення, спотворення чогось: дезінтеграція, дезорієнтація. Префікси диз- і дис позначають поділ, розлад, позбавлення, утруднення, втрату, надають поняттю негативного або протилежного змісту: дизасоціація, дислокація, дискваліфікація, дисгармонія.

    ☎ Дербі. Розгорнеш газету, увімкнеш телевізор чи радіо — всюди натрапиш на це модне нині слово, яке агресивно витискує з мовлення лексеми двобій, зустріч, матч. Дивуєшся, як легковажно люди вживають терміни, значення яких не знають, а тому й спотворюють. Дербі — це змагання трирічних (скачки) і чотирирічних (перегони) коней. Уперше їх став проводити 1778 року в Англії лорд Дербі. Лише в такому розумінні слід використовувати це слово, яке тепер вживають на означення матчу футбольних клубів з одного міста (наприклад, «Манчестер-Сіті» — «Манчестер-Юнайтед»), або двобоїв на міжнародному рівні команд або окремих спортсменів з однієї країни («українське дербі» у кубкових змаганнях). Виходить, що нібито у футбол чи у теніс грають на конях.

      ☎ Диктант диктовка диктування. Диктант виступає у двох значеннях: 1) відтворений на письмі текст, сприйнятий тим, хто пише, на слух із уст іншої людини; 2) вид навчальної роботи. Семантично розрізнити зміст іменника диктант у місцевому відмінку однини й множини можна таким чином: коли йдеться про текст, це слово вживають з прийменником у (в) .(«У диктанті учня не виявлено помилок»), а коли мають на увазі вид навчальної роботи, вдаються до прийменника на: «На диктанті побував директор школи». У такому разі можлива й паралельна конструкція з родовим відмінком — під час диктанту  Якщо ж треба передати процес написання чогось, послуговуються словосполученням під диктовку, а не під диктант. «Листа цього пише під мою диктовку медсестра Ліда…» (О. Гончар). У переносному значенні під диктовку використовують, коли хочуть показати несамостійність чиїхось дій. Маріонеткові уряди все роблять під диктовку своїх хазяїв.    Але якщо в реченні наголошується не спосіб повідомлення тексту, а перебіг цього процесу, то вживають віддієслівний іменник диктування. Диктування (а не диктовка) по районному радіо матеріалів телеграфного агентства тривало годину.

    ☎ Дилема проблемаДилема — слово грецького походження. Воно означає потребу вибору між двома можливостями, звичайно небажаними або важко здійсненними. Помилковим є вислів дві дилеми, бо  вказує на наявність тільки двох можливостей однієї дії.   Інколи це слово сплутують з іменником проблема. Неправильний вислів: «Перед ним стояла дилема: де дістати гроші?» Безперечно, тут доречніше сказати стояла проблема. Адже це теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання. Саме проблемами називають складні питання у галузі міжнародних відносин, економіки, науки. Корінні проблеми сучасної епохи, важливі проблеми соціально-економічного розвитку країни.

   Отже, проблема вказує на необхідність її розв’язання, дилема — на вибір між двома можливостями. Ці змістові нюанси маємо враховувати у висловах: розв’язати складну проблему життя; життя поставило дилему; проблема війни і миру; дилема війни і миру.

    Примітка від редактора сайту www.rmc-ltl.info. Щодо визначень поняття «проблема»: 1) Протиріччя, що потребує  розв’язання, це свого роду труднощі, які потрібно подолати; 2) Поняття, що характеризує різницю між дійсним і бажаним станом об’єкта; 3) Теоретичне чи практичне питання, що потребує першочергового розв’язання чи дослідження; 4) Провідне протиріччя мети і ситуації, що визначає рух або зміну ситуації в напрямку мети; 5) Критична неузгодженість між бажаною і реальною ситуаціями; 6) Зв’язок між двома явищами, що містить протиріччя і, що носить деструктивний характер стосовно цілей; 7) Незадовільний стан системи; 8) Об’єкт, питання, недолік, потреба чогось, процес, явище збудливого характеру, спонукальний стимул для діяльності, незадоволений попит, нереалізовані потреби через нестачу або відсутність, а також надлишок чи наявність чого небудь), дефект, вада, чи загроза, які потрібно цілеспрямовано усунути; 9) Ситуація, що потребує активних дій, щоб усунути наслідки чогось чи запобігти їх виникненню; 10) Проблема — це ще й просто слово, яке використовують люди, які не хочуть вирішувати питання та брати на себе відповідальність за свої дії чи бездіяльність.

    ☎ Дискусіядиспут. Мають різні значеннєві відтінки. Дискусія — публічне обговорення спірного питання. Дискусія про позитивного героя. Диспут — публічне обговорення якоїсь теми. Диспут про етику майбутньої професії.

  ☎ Диференційні, а не диференціальні рівняння. Українська мова, засвоюючи іншомовні прикметники, як правило, позбувається суфікса -альн. Порівняймо: еволюційний.

   ☎ Діалектнаріччяговірка.  Слово діале́кт походить з грецької мови (διαλέγομαι, dialegomai  — «розмовляти, спілкуватись, вести розмову один з одним»). Саме ж грецьке слово διάλεκτος означає наріччя, говір, мова, якою спілкується між собою певна група людей, тобто це є різновид мови, що вживається як засіб порозуміння особами, пов’язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю. А більш конкретно та у сучасному тлумаченні: діалект — це місцевий різновид загальнонародної мови, об’єднання близьких за структурою говірок; наріччя — сукупність таких різновидів (діалектів, говорів) на більшій території; говірка — різновид, поширений на маленькій території (в одному чи кількох селах).

    ☎ Дубльдублет. Близькі за звучанням, бо мають спільний корінь, але розрізняються відтінками значень. Дубль — це: 1) повторення того самого двічі. «… дублів життя не знає!» (О. Гончар);  2) резерв спортивного колективу. Зіграти за дубль;  3) завоювання одночасно двох нагород. Зробити дубль. Значення слова дублет: 1) другий примірник якоїсь речі, один з двох однакових предметів. Дублети ключів, дублети записів;  2) у мовознавстві дублети — слова з тотожним значенням; 3) одночасний постріл з обох стволів мисливської рушниці. Вистрілити дублетом.

    ☎ Екземпляр примірник. Про один із тотожних зразків друкованої продукції, про одну з копій рукописного тексту кажуть примірник. Примірник книжки, примірник газети, примірник постанови. Часом замість цього іменника, коли йдеться про певну частину накладу, вживають екземпляр. Це не є фактичною помилкою, оскільки примірник — калька слова екземпляр, переклад його (латинське слово exemplar — зразок). Але з стилістичного погляду краще і в цьому разі ставити примірник.

     І якщо заміна примірника на екземпляр іноді можлива, хоч і не бажана, то зворотна дія неприпустима. Адже лише словом екземпляр можна назвати окремого представника якогось виду тваринного чи рослинного світу, що його досліджують або експонують на виставці. Рідкісний екземпляр комахи, екземпляр тополі. Слово екземпляр іронічно, в значенні «унікум» уживають часом щодо якоїсь людини: «(Юрченко): Я — що! Я бракований екземпляр! Контузія зробила своє» (Л. Дмитерко).

   ☎ Журналгазетачасопис.  Ще зовсім недавно чиновники від мовознавства не рекомендували до вжитку слово часопис, бо воно не вписувалося в рамки злиття мов. Тепер це слово вживається дуже широко, але одні використовують його як синонім до слова  журнал, інші вважають, ніби це те саме, що й газета. Часопис — це друковане періодичне видання у вигляді книжки, тобто те, що й журнал. Газета — періодичне, переважно щоденне видання на великих аркушах паперу.

    ☎ Залзала. Слова запозичені. Зал утворене від німецького der Saal (чоловічий рід), а зала — від французького la salle (жіночий рід). «Пізній вечір. Зал чекання на вокзалі майже порожній» (І. Кочерга), «Черговий збір влаштували у фізкультурному залі» (О. Донченко); «Ясна зала вся світлом палає» (Леся Українка). Функціональним та композиційним центром палаців урочистих подій є обрядова зала. Отже, наявність двох форм можна пояснити впливом мови-джерела, з якої лексема запозичена.

   ☎ Про вислів знівелювати рішення. Дієслово нівелювати походить від німецького nivellieren — вирівнювати земну поверхню, переносно — стирати індивідуальні відмінності. Отже знівелювати рішення означає звести його нанівець.

     ☎ Ігнорувати поради, а не порадами. Слово ігнорувати походить від латинського ignorare — «не знати» і має значення «навмисне не помічати когось або чогось, не рахуватися, не брати до уваги». Вимагає після себе додатка в знахідному відмінку (ігнорувати кого? що?). Мистецтво не може ігнорувати багатства виявів життя людини. Вживання слова ігнорувати з додатком в орудному відмінку (ігнорувати порадами друзів) — помилкове. Треба: ігнорувати поради друзів.

   ☎ Ілюстраціяілюстрування. Мають спільне значення «наведення, використання прикладів, малюнків, схем для наочного пояснення чи підтвердження чогось». Ілюстрація творчості. Ілюстрування казок. Тільки ілюстрація вживається в розумінні «зображення у книжці або журналі, що пояснює зміст тексту; малюнок». Ілюстрації до книжок.

  ☎ В конституціях США, Франції та деяких інших країн термін імпічмент (англ. impeachment) означає процедуру притягнення до відпові­дальності вищих службових осіб держави. Наші ж засоби масової інформації надали цьому вузькофаховому тер­мінові загального поширення і вживають його в значеннях «відставка, звільнення, усунення від влади».

   ✑ Примітка від редактора сайту www.rmc-ltl.info . Любителі іншомовних слів часто не розрізняють притаманну багатьом з цих слів множинність значень і тлумачень. Наприклад,  модне сьогодні слово індокринація (англ. indoctrination від лат. in — всередину і doktrina — вчення, теорія, доктрина) означає: 1) в системі управління безпекою — первинна інструкція (вказівка), яку дають службовцю перед наданням йому доступу до таємної інформації; 2) у віросповіданнях — підготовка перед доступом до церковних Таїнств, посвяченням в духовний сан (у Церкві); 3) в окультизмі —  приготування перед отриманням таємних «знань» доступних вибраним; 4) у мистецтві та майстерності маніпуляцій — навчання якої-небудь доктрини, без задіяння критичного сприйняття; 5) в пропаганді — систематичне вивчення спірних ідей.   Переважно вживають словосполучення  індоктринація суспільства, коли хочуть сказати про наповнення свідомості населення вигідним для влади змістом у формі системи переконань, образів, установок і стереотипів, тобто про маніпуляції чуттєвістю мас  у  прагненні людей до життєвого щастя.

    ☎ Слово козак — запозичення з тюркських мов. У турецькій і кримськотатарській мовах kazak — вільна людина, незалежна людина, шукач пригод, блукач. Російське казак ближче до оригіналу, а в українському козак, як і в деяких інших чужих словах, ненаголошений голосний а перейшов в о. Порівняймо: від латинського слова arendo  походить українське оренда, тоді як російською буде аренда.

   ☎ Компостувати, а не компостирувати. Дієслова іншомовного походження  в українській мові втрачають суфікс -ир: дезавуювати, легалізувати, редагувати, транспортувати, фотографу­вати тощо. Деякі з них під впливом російської мови спочатку вживалися в нас з -ир (-ір, -їр): бравірувати, мусирувати, шокірувати, але згодом їх витіснили закономірніші українські варіанти — бравувати, мусувати, шоку­вати.

   У сучасній українській літературній мові з -ир зберігаються дієслова компостирувати та репетирувати через прагнення уникнути над­мірної омонімії: є вже компостувати — перетворювати на добриво (компост) та репетувати — голосно кричати, верещати. Але носії української мови не сприймають дієслів з -ир. Замість репетирувати кажуть проводити репе­тицію. Використовуючи таки компостувати, нема чого боятися звукового збігу з сільськогосподарським терміном, бо віддаленість двох понять і контекст допомагають уникнути непорозуміння. Слово компостувати в обох значеннях зафіксоване в Російсько-українському словнику (т. 1) і в Словнику української мови (т. 4).

    ☎ Комфортабельний комфортний. Незважаючи на близькість цих спільнокореневих синонімів, між ними існують і певні відмінності. Зокрема в сполучуваності. Досить часто, приміром, натрапляємо на вислови: комфортні умови, комфортний відпочинок, комфортне середовище, але комфортабельна квартира, комфортабельний автобус (тролейбус), комфортабельні меблі. Прикметник комфортабельний передає переважно зовнішній комфорт, побутові зручності. Від нього утворено й іменник комфортабельність на позначення якісності. А прикметник комфортний споріднений зі словами комфорт, комфортність, які можуть вживатися для характеристики не лише побутових виго́д (наголос на о), а й внутрішнього стану людини. Психологічний комфорт, душевний комфорт.

  ☎ Конструктивнийконструкційний. Конструктивний — 1) пов’язаний з конструкцією, конструюванням. Конструктивна схема. Конструктивна деталь;  2) який може стати умовою для подальшої роботи, творчий. Конструктивний підхід. Конструктивна розмова. Конструкційний — придатний для конструкцій, споруд, будівель або їхніх частин. Конструкційні матеріали.

   ☎ Контрольконтролювання [здійснювати]. Прилади, механізми звичайно здійснюють контролювання, а люди, організації — контроль. Мовні конструкції з дієсловом здійснювати властиві офіційно-діловому, науковому стилям. У інших сферах доречніше замінювати їх словом контролювати. «Бої штурмових груп він контролював особисто» (О. Гончар), Виконання кошторису систематично контролює бухгалтерія.

    ☎ В українській мові обидва слова синонімічної пари краваткагалстук позначають одну і ту саму річ: галстук (від німецького Halstuch — «нашийна хустка»), що вживається і в російській мові,  і друге слово краватка, що зафіксоване в усіх українських лексикографічних працях, вживається в усіх слов’янських мовах, крім російської. Походить краватка від французького cravate, що є видозміною слова croate — хорват; хорватські най­манці служили у французькому війську і носили на шиї кольорові хустки — прообраз сучасних краваток. Немає російського відповідника й до слова картатий — власного українського утворення від запози­ченого з грецької мови слова карта, одне зі значень якого — «чотирикутний візерунок на тканині». «На другому трак­торі сидить юнак. На ньому картата сорочка й капелюх» (Ю. Яновський). В українській мові поширеним є також і словосполучення картата краватка.

    ☎ Грецька мова щодо слів на кшталт криза, теза має два варіанти. Російська мова віддає перевагу формам на -из, а українська — на . Росіяни пишуть кризистезис і так далі, а ми пишемо криза, теза, але лізис. Кількість слів із закінченням   у нас збільшується. Ще порівняно недавно ми писали оазискризис, кризисний, тепер пишемо оаза, криза, кризовий.

      ☎ Кримінальний карний. У деяких значеннях ці слова вживаються паралельно. Кримінальний або карний злочин. Але у сучасній юридичній практиці надається перевага слову кримінальний. Кримінальний кодекс, кримінальне право (слідство), кримінальна справа. Тільки кримінальний треба ставити, коли йдеться про художній твір: кримінальний роман, кримінальна повість. Прикметник карний виступає також у значенні «каральний». Карний загін, карна експедиція, карний меч.

      Слово кшталт запозичене з німецької мови. Крім української, кшталт вживається у білоруській, польській, чеській та інших мовах. У нас є одним зі складників синонімічного ряду форма, образ, зразок, взірець, тип.

     ☎ Літера буква. Ці іменники вживаються паралельно, але сполучаються з іншими словами по-різному. Людина з великої літери (а не букви). Тільки буква входить до сталих сполучень: від букви до букви (від початку до кінця); буква закону; дотримуватися букви (а не літери) інструкції; дух і буква кінцевого акту переговорів.

    ☎ Майдан площа. В українській мові для називання незабудованої час­тини населеного пункту, від якої розходяться вулиці, є два слова — майдан та площа. Нерідко можна почути: «Майдан — слово турецьке, то нема чого використовувати його замість нашого площа». Не завжди походження слова є підставою для надання йому переваги в певній ситуації. Площа справді українське слово, утворе­не від плоский. Первісне значення його — рівна ділянка поверхні землі. Переносно вживається в таких словосполученнях: виробнича  (засівна, газетна) площа, площа трикутника.

   Виходить, що значення «частина міста чи села» є вторинним — ділянка землі, виділена для певної мети. На Наддніпрянщині більше було поширене слово майдан, у Галичині — площа. Крім цього, слово площа вживається у математиці: площа трикутника  (квадрата) тощо.

   Слово майдан через посередництво тюркських мов (ту­рецьке meydan — арена, площина, рівнина) прийшло до нас із перської (mejdan — арена, площа) або арабської (maydan — царина, місце для гри). При запозичанні слова́, як правило, семантично звужуються. Багатозначне турець­ке meydan з’явилося в українській мові спочатку як назва незабудованої частини населеного пункту. Отже, це його первісне українське значення: «До сходу сонця, рано-рано! У Віфлеємі на майдані зійшовся люд і шепотить» (Тарас Шев­ченко); «Колись бувало сильний чуженин Слов’ян-рабів виводив на майдани» (Леся Укра­їнка); «Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда» (І. Нечуй-Левицький); «Я іду повз пам’ятник Богдана, де шумить Софіївський майдан, І ас­фальт на сонці наче тане, Як на луках голубий туман» (В. Сосюра). Саме так майдан фіксується в усіх словниках україн­ської мови. Згодом слово набуло інших, переносних зна­чень:  лісова галявина; розкопана згори стародавня моги­ла; рівне поле, низовина, оточена лісом або будівлями; острів, укритий рослинністю; озеро в полі; смолярня; смолокурня  У Києві раніше був Сінний майдан, тепер — Львівська площа. Маємо справді тільки майдан Незалежності, решта — площі. Мабуть, збільшення кількості площ і зменшення майданів сталося під впливом російської мови.

    Зменшене від майданмайданчик уживається зі значенням «місце для певних робіт, ігор, спортивних тренувань, танців тощо»: будівельний (дитячий, спортивний, танцювальний, сходовий) майданчик. На жаль, у розмовній мові доволі часто використовується  недолуге слово площадка, що є непотрібним запозиченням з російської мови. В українській мові як не існує слово площадь, так і відсутній суфікс -дка

    Отже, для назви незабудованої частини населеного пункту перевагу слід віддати слову майдан, а лексему площа в цьому значенні використовувати як рідше вживаний синонім. Єдиною назвою місця для спортивних та інших занять є майданчик.

      Першими у поданих нижче синонімічних парах названі слова, яких немає у російській мові: порцеляна — фарфор;  кава — кофе;  мапа — карта; перука — парик; валіза — чемодан. Тому їх відсунули на другий план, а слово мапа з ужитку викинули зовсім, нібито його не було ніколи всупереч традиціям в українській мові. Слову порцеляна та всім похідним від нього слід віддати пере­вагу перед словом фарфор та його словотворчим гніздом. Так само й слову перука перед словом парик, бо від першого маємо утворен­ня: перукар, перукарка, перуковий, перукарня, перукарський, а від другого нічого, крім просторічного парикмахерська, іноді зіпсованого до невпізнанності — паліхмахтірська.

     ☎ Замість пошуку відповідних слів у далеко не бідній з лексичного погляду рідній мові або надати відомій лексемі нового значення, семантично розширити її, люди бездумно тягнуть чуже. Тож маємо: маркетинг (англ. marketing), а не збут, організація збуту; інвестиції (лат. investio), замість вкладання (капіталу); менеджмент (англ. management), а не управління; менеджер (англ. manager) — керівник; транскрибований англійський вислів паблік рилейшнззв’язки з громадськістю.

     ☎ Маршал і маршалок. Ма́ршал — це військове звання  або чин  найвищого генеральського складу в арміях багатьох країн. Слово марша́лок в українській мові має таке значення: голова сейму в колишній Польщі;  предводитель  (керуючий становими справами) повітового чи губернського дворянства у дореволюційній Росії;  дворецький у польському поміщицькому домі;  староста на весіллі.

    ✑ Примітка від редактора сайту www.rmc-ltl.info. У Польщі та у Великому князівстві Литовському від XIV століття маршалок — це одна з найвищих державних посад. Велике князівство Литовське поділялось на «землі», які передавались під правління маршалка, якого за впливом можна було прирівняти до герцога, з тією лише різницею, що європейські герцогства, як правило, мали меншу площу. Маршалки замінили удільних князів, вони призначались Великим князем Литовським. Великий маршалок коронний (у Литві — земський) і його заступник (маршалок придвірний) керували офіційними церемоніями при королівському чи великокнязівському дворі, виконували певні судові функції. Пізніше маршалками називали голів різних сеймів (Галицького і Буковинського крайових сеймів), сеймиків, трибуналів тощо. У нинішній Республіці Польща маршалами називають голів обох палат парламенту: Маршал Сенату і Маршал Сейму.

   Одним з підрозділів Міністерстві юстиції США є Служба федеральних маршалів,  найстаріше (від 1789 року) федеральне правоохоронне агентство США, до завдань якої входить: забезпечення діяльності федеральних судів; контроль за виконанням вироків і рішень судів; розшук, арешт і нагляд за утриманням федеральних злочинців; продаж конфіскованого майна на аукціонах; боротьба з тероризмом та масовими заворушеннями. Співробітник служби, федеральний маршал (U.S. Marshal), призначається президентом США з наступним затвердженням Сенатом на чотирирічний термін. Його посада відповідає за функціями посаді шерифа в окружному суді.    Суддя на дистанції у мото- та велоперегонах також називається маршал.

    ☎ Масштаб вимір. Слово масштаб вживається у науковій і технічній мові, на виробництві, у військовій справі, а  вимір більше належить до повсякденної і побутової лексики.

    ☎ Меморіальнийпам’ятний. Хоча ці слова мають спільне значення, але розрізняються за відтінками. Також у них не завжди однакова сполучуваність. Меморіальний — слово іншомовного походження (лат. memorialis — «пам’ятний»). У сучасній українській мові виступає зі значенням «той, що служить для увічнення пам’яті якоїсь особи або визначної події». Меморіальний знак, меморіальна дошка, меморіальний комплекс. У прикметника пам’ятний значно ширший спектр значень: 1) що добре зберігся в пам’яті, довго пам’ятається: «Ох, і ловилися ж прокляті коропи в те літо пам’ятне» (М. Рильський); 2) про якого пам’ятають: «Не трепетать від пам’ятного стуку» (Л. Забашта). Синонімами до цього значення є знайомий, відомий; 3) для позначення того, чого не можна забути, синонімізуючись зі словом незабутній: «Все про нього, все про славного, вічно пам’ятного героя Гуцульщини Олексу Довбуша» (Г. Хоткевич); 4) у значенні «який слугує для запам’ятовування, для нагадування про когось, про щось». У Києві багато пам’ятників, пам’ятних плит і стел, меморіальних дошок. Як синонім слову меморіальний. Вислів меморіальний пам’ятник — неправильний, бо є тавтологічним сполученням.

    ☎ Замість притягнутого за вуха з англійської мови слова меседж слід казати  послання  або  заклик,  думка,  натяк   залежно від контексту. Журналісти просто не знають українських слів і тому безконтрольно беруть з англійської мови слова як лексичні запозичення.

    ☎ Мешканці жителі [міста, області, села]. Іменник житель означає «той, хто взагалі десь живе». Жителі Львова, місцеві жителі. Дехто вважає, що мешкають, мовляв, у приміщеннях. В українській мові, як і в багатьох мовах світу, є дієслова жити — існувати (протилежне до вмирати) і мешкати — перебувати в певному приміщенні, проживати в певній місцевості. Раніше запозиченим з польської мови словом мешканець називали особу, що займає якесь приміщення: мешканці гуртожитку, мешканці квартири, мешканці поверху. Однак останнім часом таким словом називають і людину, яка живе в певному місці: мешканець столиці, мешканець району. З огляду на це, мешканець — це не лише особа, що займає якесь приміщення, а й людина, що має осідок у якійсь місцевості.  «Хоч Київ і нараховував тоді лише шість сім тисяч мешканців, він був великим торговельним центром» (З. Тулуб). Тож жодної неповаги до мови в називанні містян чи селян мешканцями немає. Тварин, що населяють ту чи ту місцевість, також називають: мешканці лісу (морів, степів, пустелі). У сучасній літературній мові слово мешканець (у цих значеннях) майже витиснуло лексему житель.

     ☎ Мотор двигун. Ці слова збігаються у значенні «силова установка, що перетворює будь-який вид енергії на механічну роботу». Паралельно вживаються з прикметниками: бензиновий, дизельний, електричний, потужний, реактивний, роторний, танковий тощо. Нині у використанні цих іменників намітилася певна тенденція до розрізнення. Двигун поєднується переважно зі словами: вітряний, вічний, двотактний, чотиритактний, двоциліндровий, чотирициліндровий, карбюраторний, колекторний, пусковий, тепловий, тяговий, внутрішнього згоряння. Переноснодвигун прогресу. Мотор здебільшого вживається на позначення двигунів у транспортних засобах: підвісний мотор, автомобільний мотор, мотор дрезини; часто в сполученнях з дієсловами та віддієслівними іменниками: гуркіт мотора, заглушити мотор, працює мотор, полагодити мотор. У складних словах: дизель-мотор, мотор-редуктор.

   ☎ Неординарнийоригінальний. Слово неординарний — книжне, вказує на те, що якийсь факт, подія, явище вирізняються з ряду інших своєю непересічністю. Неординарні прикмети року, Неординарні, цікаві люди. Близький до нього за змістом прикметник оригінальний, себто незвичайний, самобутній. Ця лексема більш поширена, й хоч вона теж іншомовного походження, проте не має такого виразно книжного звучання, як неординарний. Сполучуваність її з іменниками різноманітна: оригінальна людина, оригінальний національний митець, оригінальне художнє оформлення. Оригінальними називають також речі, що створені самостійно, без наслідування відомих зразків. У цьому значенні слово неординарний вживати не можна.

    ☎ Окуляри, а не очки. Слово око — спільнослов’янське, походить з прадавньої індоєвропейської мови, де ок означало «дивитися». У російській воно виступає або як застаріле, або як діалектне, або в поетичному стилі. Форма множини очи, що збігається з колишньою формою двоїни цього слова, стала підґрунтям для утворення лексеми очки (до оч додалися суфікс і закінчення ). У сучасній українській мові око (очі) є літературною нормою, але назва окуляри утворилася від іншої, ніж у російській, основи, а саме: від латинського слова oculus, що означає «око», а точніше — від ocularis — прикметника до oculus. Як термін у нас використовують окуляр — елемент складної оптичної системи з двоступеневим зображенням (у мікроскопі, підзорній трубі). 

   Оскільки в давні часи у світовій науці (зокрема в медицині) користувалися переважно латиною, то цілком природно, що й винайдений пристрій для поліпшення зору дістав назву, пов’язану з цією мовою: ocularisочний. Від нього утворено й окулістлікар очних хвороб   Українське слово очко має кілька значень. Найпоширеніше з них — «одиниця рахунку для позначення виграшів у спорті». Очки в розумінні «окуляри» у нашій літературній мові не вживаються.

      ☎ Папери і документиПапери є неофіційним замінником слова документи.

      ☎ Навіщо казати паркінг, коли є стоянка? Потрібно спочатку пошукати слів у своїй мові, а для нових створювати власні відповідники, які теж мають бути поважні, а не геть усі гумористичні.

     ☎ Персона гратаперсона нон грата. Персона грата — це особа, що її кандидатура на дипломатичного представника не викликає заперечень уряду країни, в якій її мають акредитувати; переносно — той, до кого ставляться прихильно. Персона нон грата — особа, що її кандидатура як дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави перебування; переносно — той, до кого ставляться неприхильно.

    ☎ Преміальнийпремійованийпреміювальний. Розрізняються значенням. Преміальний — належний премії. Преміальні гроші. Премійований — дієприкметник від преміювати. Премійований автор винаходу. Преміювальний — який стосується преміювання. Преміювальна комісія.

   ☎ Програмнийпрограмовийпрограмований. Ці три слова, маючи спільний корінь, відмінні семантично. Програмний — це: 1) який містить у собі програму, сам є програмою. Тема для програмної картини; 2) такий, що виражає широкий план, перспективу дальшого розвитку; передає ідеї, якими керуються особа чи група людей у своїй діяльності». Програмні поезії Шевченка. Програмне управління. Програмовий — який міститься в навчальній програмі. Програмовий матеріал, програмові вимоги. Програмований — який здійснюється з використанням спеціально запрограмованих для цього машин і пристроїв. Програмована система, програмоване навчання.

      ☎ Професійний професіональний. В обох прикметників спільний латинський корінь профес- (спеціальність, заняття), проте їх співвідносять з різними словами: професійнийпрофесія; професіональнийпрофесіонал. Професійний має ширше коло зв’язків. Професійна розмова, професійні інтереси. Професіональний частіше вживається тоді, коли треба підкреслити значення «такий, що стосується професіоналів, не любителів; фаховий». Професіональний актор — актор, який обрав своїм фахом театральну справу (на противагу аматорам, що ними можуть бути люди різних професій і без професій).

   У сполученні з іменниками: хвороба, захворювання, травма і подібними переважає слово професійний, тобто «недуга, пов’язана з професією». У термінологізованому вислові професійна спілка взаємозаміна прикметників не допускається.

     ☎ Рідко яка газета, описуючи пригоди жінок найдав­нішої професії, обходиться без слова путана. В італійській, іспан­ській, грецькій та інших мовах слово путана є непристой­ним. Там не надають нашим лайкам таких прав громадянства, як у нас їхнім.

     ☎ Результатнаслідок. Результат — остаточний, кінцевий підсумок якоїсь діяльності, роботи, заняття, розвитку тощо, показник чого-небудь; сума, яку одержують після певних математичних дій: результати експерименту, результат спостережень. У всіх інших значеннях уживаються паралельно. З прийменником в (у) іменник результат завжди пишуть окремо: в результаті, а слово наслідок — разом: внаслідок. «Коли так багато зразу береться всяких вражінь (вражень), то в результаті хаос» (М. Коцюбинський). Внаслідок пожеж на військових складах держава зазнала значних матеріальних збитків.

    Уводячи непотрібне англій­ське summit (верхівка, верх) замість усталеного дипло­матичного вислову зустріч на найвищому рівні, зустріч верхівки, забувають, що в українській мові подвоєння приголосних у словах іншомовного походження, як правило, не зберігається, і пишуть самміт замість саміт.

    ☎ Сеньйор і синьйор. Слово сеньйор має два значення: 1) у Західній Європі часів Середньовіччя  — це  великий землевласник, феодал, який мав усю повноту влади на території, що йому належала; 2) в Іспанії та іспаномовних країнах — це чоловік, пан, з приєднанням цього слова до прізвища або імені. Похідні: сеньйораж, сеньйоральний, сеньйорен-конвент. Синьйор  в Італії — чоловік, пан (додається теж до прізвища чи імені). Монсеньйор — титул, який за Середньовіччя вживали у Франції, звертаючись до герцогів, перів, нині використовують під час звернення до вищого католицького духовенства. В Іспанії та іспаномовних країнах заміжню жінку звуть сеньйорою, а дівчину — сеньйоритою. В Італії заміжня жінка — синьйора, а дівчина — синьйорина.

      ☎ Часто вживають слово  слоган. Але ж у нас є здавна вживане в українській мові слово  гасло.

    ☎ Оптимізму додає те, що у перебігу лексичного відбору окремі чужі слова вже поступилися українським синонімами. Частіше використо­вується вистава, а не спектакль, майже зовсім вийшли з ужитку аплодисменти, поступившись оплескам. З часом і дієслову оплескувати можливо віддаватимуть перевагу перед аплоду­вати.

     ☎ Спеціальністьпрофесіяфах. Ці слова у вживанні розрізняються відтінками значення. Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, мистецтва, в якій людина працює; основна кваліфікація. Майстри різних спеціальностей. Професія — рід занять, певна форма трудової діяльності. Вибір професії, професія вчителя. Це слово найчастіше виступає як родове поняття стосовно іменника спеціальність, тому замінювати їх одне одним не рекомендується. Порівняймо: за професією будівельник, за спеціальністю штукатур. За професією лікар, за спеціальністю стоматолог. Фах уживається з обома значеннями. Фах учителя, журналіст за фахом. Хірург за фахом.

     ☎ До засилля в українській мові російських кальок тепер ще додаються кальки англійські. Наприклад, з трибуни Верховної ради можна почути, що «закон повинен бути прозоро-транспарентним». Але ж, прозоро-транспарентний — це все одно, що дерев’яне дерево, бо  транспарентний — це і є прозорий.

    ☎ Теренмісцевість. Слово терен походить від французького terrain — «місцевість», означає те саме, що й територія (обидва слова зводяться до латинського terra — «земля»). Терен уживається й у перенос­ному значенні: «Чи підготувало воно (письменство) терен для нової народної літератури?» (І. Франко).

   ☎ Тренінг — вишкіл.  Невже слід конче вживати без потреби вже доволі заяложений термін «тренінг»? Таж ми маємо чудове слово вишкіл! Хіба інтелектуальний тренінг краще звучить, ніж інтелектуальний вишкіл? «Інолюбці» йдуть далі: від іменника тренінг творять важкий для вимовляння прикметник тренінговий: тренінгова система. А чому не вишкільна система?

    ☎ Фашизм нацизм. Слово фашизм, що походить від італійського fascismo, пов’язаного з латинським fascis (в’язка хмизу), — політична течія, яка виникла спочатку в Італії в 1919 році в період загальної кризи, терористична диктатура. Нацизм, від національний соціалізм, — назва фашизму в гітлерівській Німеччині.

    ☎ Філіжанкачашка. Формально — це слова-синоніми. Чашка — це невелика посудина, здебільшого з порцеляни або фаянсу, з якої п’ють чай, каву та інші напої. «Купріян дивиться на філіжанку чаю, що парує на столі» (Г. Тютюнник). «У білій каплиці, де в кам’яну чашку стікала цілюща вода, рівно горіли, мов золоті квіти, свічки» (М. Коцюбинський); «В конвалії чашці глибокій чом перлами сльози тремтять?» (У. Кравченко). А з філіжанки, як правило, п’ють тільки каву, рідше чай. Як і польське «filiżanka» і грецьке «флідзані», це слово походить від турецького «fincan» з цим самим значенням. «Доктор прихилився над своєю філіжанкою, помалу систематично пив каву» (І. Франко); «Кава запарувала в малих філіжанках у руках у гостей» (М. Коцюбинський).

    Переносно чашка вживана в ботаніці, анатомії, інших галузях науки, а філіжанка використовується лише в прямому значенні.  «Ртутний барометр має трубку, чашку і шкалу» (підручник); Надколінна чашка — це пласка округла кістка перед нижнім кінцем стегна.

     ☎ Фон тло.  Обидва слова називають спільні за своїм головним значенням поняття, але розрізняються семантичними відтінками і стильовим вживанням. Тло: 1) Основний колір, тон, на якому зроблено чи робиться малюнок, візерунок. «Тьмяне світло його (ліхтарика) падає на бляшану вивіску, написану місцевим малярем. Охрою по зеленому тлі розкидано кривулясті літери» (А. Шиян); 2) Задній план картини, що підкреслює, виділяє стрижневі елементи зображення. «Агату Ускову намальовано на тлі кімнати, прикрашеної великим східним килимом» (з книжки «Життя і творчість Тараса Шевченка»); 3) Переносно: грунт, основа чогось. «Я потрошки збираю матеріали для повісті на тлі газетному» (М. Коцюбинський).

     Якщо іменник тло переважає в художніх та публіцистичних текстах, то його латинський синонім фон — у наукових, маючи додаткові значення: «звукові перешкоди, шум, тріск у телефоні, гучномовці»; «одиниця рівня гучності звуку»; «природний рівень радіації». Виступає також як перша або друга частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям звук: фоноавтограф, фонологізація, фонохрестоматія; грамофон, магнітофон, мегафон, телефон.

     ☎ Церемоніяцеремоніал. Обидва слова семантично споріднені між собою. Церемонія — 1) установлений урочистий обряд, порядок здійснення чогось. Церемонія заручин, церемонія вручення нагород; 2. умовності в поведінці церемонної людини. Прошу без церемоній, що за церемонії. Церемоніал (род. в. —у) — розпорядок, установлений для якогось обряду, церемонії. Церемоніал привітання, випускний церемоніал.

     ☎ Шоферводій.  Іноді ці слова виступають як синоніми. Можна сказати водій таксі й шофер таксі. Але все-таки деяка відмінність між цими іменниками є. Водій ─ загальна назва людини, що керує транспортними засобами чи якимись рухомими механізмами, агрегатами. Шофер  (французькою мовою chauffeur —  опалювач) має вужче значення. Водія мотоцикла, трамвая, тролейбуса шофером не називають. Це найменування тільки водія автомобіля, притому водія-професіонала. Якщо назву «шофер» застосовують до непрофесійного водія, в тому числі до власника приватного авто, то використовують сполучення «шофер-любитель». Вживати ці лексеми слід відповідно до їхніх значень та конкретного контексту.

      Подвоєння приголосних у загальних назвах іншомовного походження немає: акумуляція, бароко, беладона, бравісимо, ват (хоч Ватт), група, гун (гуни), комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, фін (фіни), фортисимо, шасі тощо. Зберігається подвоєння як виняток в окремих назвах: аннали, бонна, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, нетто, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, мірра і деяких інших.

   При збігові однакових приголосних префікса і кореня подвоєння маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм). Якщо непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (приклад: нотаціяанотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі (!).

    ☎ Функціонери від лінгвістики весь час намагалися затаврувати, відтіснити на другий план, а то й замінити українські відповідники іншомовними словам, якщо вони були невідомі російській мові. Але вже зайняли своє гідне місце до недавна виведені з ужитку питомі українські слова: поступ (був лише прогрес); часопис (журнал); чинник (фактор); світлина (фотокартка); водограй (фонтан). Українська мова тільки виграє від співіснування синонімічних пар, що збагачують її виразо­во-значеннєві засоби: вертикальний прямовисний; горизонтальний поземний; дует двоспів; паралельний рівнобіжний; тротуар хідник.

    ☎ Фуршети, пули, кастінги, фітнеси, тішоти і борди заполонили статті українських журналістів. Фуршет буквально у французькій мові означає «виделка», але воно вживається в інших значеннях. Тому замість фуршету можна казати частування. Пул — це багатозначне слово, залежно від того, в якому контексті воно вживається. Це або група журналістів, або чийсь спільний фонд. Фітнес — вправи, фізична зарядка. Борд — це дошка, щит, а білоголошення. Отже, замість білборд треба казати дошка оголошень.