Консультпункт освітянина

          Це корисно знати 

          Про зміни у візовій політиці США. Адміністрація Президента США Дональда Трампа впровадила нову форму заявки на одержання візи, що дає право в’їзду на територію США. Тепер від заявників зможуть вимагати вказувати в анкеті дані про активність в інтернеті. Додаткові запитання в анкеті є  частиною зусиль по посиленню перевірки потенційних відвідувачів США. Нова форма анкети була схвалена 23 травня 2017 року Адміністративно-бюджетним управлінням, хоча вона й піддавалася критиці під час громадського обговорення. Критики заявляли, що нові запитання будуть надто обтяжливими, призведуть до тривалих затримок при обробці і перешкоджатимуть притоку інрземних студентів та учених до США. Тим не менше, у відповідності з новими вимогами, консульські посадові особи можуть запросити номери усіх попередніх паспортів та біографичні дані за останніх 15 років, включаючи адреси проживання, місця роботи, історію подорожей. Крім цього, у кандидатів можуть вимагати відомості про соціальні мережі за останніх 5 років, адреси електронної пошти і номери телефонів. Відзначається, що така інформація не є обов’язковою, але посадові особи будуть запитувати додаткові відомості, коли вирішать, «що така інформація необхідна для підтверждення особистості або проведення більш строгої перевірки в цілях національної безпеки»– http://itc.ua/news/ reuters  Першоджерело інформації: http://www.reuters.com/article/us-usa-immigration-visa-idUSKBN18R3F8

      Наш коментар-прохання. У виховній роботі з учнями більше звертати уваги на етичні норми поведінки молоді в інтернеті, який надто засмічений непристойностями, настійно рекомендувати юнацтву відповідально та акуратно поводитися у соціальних мережах, не допускати у своїх висловлюваннях пустопорожньої балаканини,  найменшої некоректності, недоречних і примітивних жартів, хамства, а тим більше ознак агресивності.  Влада будь-якої країни  (служби США вже давно здійснюють певний контроль активності в Інтернеті, хоча тільки тепер про це заявлено офіційно, тому що цей контроль буде значно посилений) сприйматиме таких молодих людей як потенційно небезпечних осіб навіть для тимчасового перебування на своїй території. Серйозним, амбітним молодим  людям це може суттєво зашкодити  для реалізації освітніх, бізнесових і життєвих планів. Файли – не папір, який усе витримує. Пам’ятаймо про це.

Юридична консультація  від “Освітнього порталу” – http://www.osvita.org.ua  

   1. Чи може адміністрація навчального закладу без попередження прийти на заняття і перевірити документацію?  Чи має право директор, його заступник та методична служба ВНЗ І рівня акредитації приходити без попередження на заняття до викладачів, а також перевіряти навчальну документацію? 
       Відповідь. Згідно з ст. 32 Закону України “Про Вищу освіту”, керівник вищого навчального закладу здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров’я, організовує побутове обслуговування учасників навчально-виховного процесу та інших працівників вищого навчального закладу. Він має право відвідувати заняття, які проводить викладач, оскільки керівник повинен контролювати якість роботи викладачів. Так, як керівник може делегувати свої певні повноваження заступнику, то у деяких випадках заступник також має право відвідувати заняття, викладача та перевіряти навчальну документацію.

     2. Чи має право адміністрація закладу прийти на заняття без попередження і з запізненнямДе це прописано законодавчо?

    Відповідь. Згідно пункту 95 Положення про загальноосвітній навчальний заклад затвердженого постановою Кабінету міністрів України №778 від 27 серпня 2010 року: “Керівник закладу: організовує навчально-виховний процес; забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь та навичок учнів; відповідає за дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;  забезпечує реалізацію права учнів на захист від будь-яких форм фізичного або психічного насильства”. 

    Окрім того, згідно підпункту “а” пункту 20 наказу Міністерства освіти України N 455 від 20.12.93 “Про Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України”: “Власник або уповноважений ним орган (керівник) закладу освіти зобов’язаний: забезпечити необхідні організаційні та економічні умови для проведення навчально-виховного процесу на рівні державних стандартів якості освіти, для ефективної роботи педагогічних та інших працівників закладу освіти відповідно до їхньої спеціальності чи кваліфікації;”.
     З вищевказаного випливає, що керівник закладу зобов’язаний організувати навчальний процес, контролювати виконання навчальних планів, якість знань учнів, дотримання стандартів, а також забезпечити учням захист від фізичного та психічного насильства. А оскільки особиста присутність на занятті є однією з форм контролю, то директор (уповноважений власником орган) має право бути присутнім на заняттях для виконання своїх прямих обов’язків. Однак немає вказівки на обов’язковість попередження про свій візит, а також час та тривалість його перебування на занятті.

     3. Хто і коли має право перевіряти поурочні плани вчителя?

  а) У нашій гімназії взяли моду влаштовувати перевірки (поурочних планів – прим. ред) регулярно і систематично. Кажуть, що вчитель не має права йти на урок, поки завуч не підпише ці самі плани-конспекти на день. Ми в шоці! Адже ніхто не знає в якому наказі це прописано? Підкажіть, хто знає, якими документами регулюється це питання?
б) У якому випадку працівники відділу освіти можуть брати на перевірку поурочні плани вчителя?

    Відповідь. Одним із завдань системи шкільного контролю є вивчення рівня підготовки вчителів, їх майстерності, а також аналізу їх діяльності і прийняття потрібних заходів. Для цього використовуються попередній контроль, що включає в себе перегляд планів, матеріалів, підготовлених для проведення уроку, проводяться бесіди про методи і форми пояснення, закріплення, прийоми самостійної роботи.
    Педагогічні працівники закладу мають право самостійно обирати форми, методи, способи навчальної роботи, не шкідливі для здоров’я учнів, що передбачено “Положенням про загальноосвітній навчальний заклад”.
     Відповідно до “Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I – III ступенів” календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосередньо у навчальних програмах. На основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно.
   Заступник директора з навчально-виховної роботи відповідно до своїх посадових обов’язків (Посадова інструкція заступника директора з навчально-виховної роботи) керує складанням тематичних планів учителів, затверджує їх, систематично контролює складання поурочних планів і дає вказівки про якість цих планів, учить планувати навчальний процес. Тобто вимога відповідальної особи щодо перевірки поурочних планів є цілком правомірна, з іншого боку прямого обов`язку звіряти ці плани у законодавстві не закріплено.
   Плани роботи класних керівників, вихователів, бібліотекарів, методичних об’єднань, гуртків, спортивних секцій тощо складаються на період, визначений педагогічним колективом, в довільній формі і узгоджується з заступником директора з навчально-виховної роботи.
     Планування роботи у загальноосвітньому навчальному закладі не виключають право керівників педагогічного колективу на творчість, різноваріантність у виборі форм і структури планів. Вони повинні бути стислими, конкретними, лаконічними, передбачати заходи, які обов’язково мають бути виконаними і які можна контролювати.
     Отже, поурочний план є обов’язковим документом, без наявності якого керівництво школи має право не допустити вчителя до проведення уроку. Поурочний план за формою може бути довільним, але має відбивати мету уроку, його структуру, методи, організаційні форми і засоби, які використовуватимуться на уроці, необхідний навчальний матеріал, педагогічні програмні засоби, домашнє завдання.

     4. Коли працівники відділу освіти можуть брати на перевірку поурочні плани вчителя?
     Відповідь. Працівники відділу освіти вправі ознайомлюватись з усією документацією, що стосується навчального процесу при перевірці навчального закладу, так як відповідно до Закону України “Про освіту” від 23.05.1991р. Міністерство освіти України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти, а інші Міністерства і відомства, яким підпорядковані навчальні заклади, разом з Міністерством освіти України беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, здійснюють контрольні функції по дотриманню вимог щодо якості освіти, забезпечують зв’язок із навчальними закладами.

     5. Чи обов’язково календарно-тематичне планування вчителя повинне бути друкованим (а не писаним від руки), а дата в ньому обов’язково проставлена ручкою, а не олівцем? 
      Відповідь. Питання ведення діловодства та документації загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються згідно з Інструкцією з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I – III ступенів, затвердженою Наказом Міністерства науки і освіти України від 23 червня 2000 року N 240. Але у даному документі відсутня будь-яка інформація щодо вимог ведення календарно-тематичних планів.
      Відповідно до цього наказу всі документи підлягають датуванню. Дати підписання і затвердження документа, а також ті, що в тексті, повинні оформлятися цифровим способом. Елементи дати записуються трьома парами арабських цифр в один рядок у послідовності: число, місяць, рік. З приводу того, чи мають дати проставляються олівцем чи ручкою у наказі не зазначено.
    Дата є обов’язковим реквізитом документа, відповідно до Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003. Затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 N 55.
     Відповідно до ст. 1 Закону України “Про інформацію “документ” матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. Таким чином якщо даний носій інформації не виконує свою основну функцію “не може зберегти та передати незмінно інформацію”, то він не може бути й документом. З цього випливає, що уся інформація повинна бути записана засобами, які не можна змінити і тому записи за допомогою олівця не відповідають вимогам.
    Крім цього, органи місцевого самоврядування розробляють Положення про календарно-тематичне планування. Відповідно до якого зазвичай указується, що календарно-тематичне планування оформляють у друкованій формі. Тобто уся інформація та реквізити друкуються за допомогою друкарських засобів і таким чином проставляти дату олівцем не можна. Отже, враховуючи вищенаведене, проставляти дату олівцем не можна.

     6. Якими мають бути поурочні плани: друкованими чи рукописними?

     Відповідь. У п. 85 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад” від 27 серпня 2010 року зазначається, що педагогічні працівники закладу мають право самостійно обирати форми, методи, способи навчальної роботи, не шкідливі для життя учнів.
      В параграфі 4 Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів від 23 червня 2000 р. №240 затвердженої Міністерством освіти і науки України в Переліку обов’язкової ділової документації не зазначено поурочних навчальних планів вчителів, відповідно і не визначено переліку вимог, які мають бути враховані при складені поурочних планів.
      Разом з тим, у даній Інструкції зазначено: що на основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани структура і форма яких визначається ними самостійно. Причому не виключається право на творчість, різноваріантність у виборі форм і структури планів – це можуть бути таблиці, тези, конспект тощо.
    Якщо рішення про обов’язок виконувати поурочні плани повинні виконувати в рукописному варіанті буде оформлене, наприклад, рішенням керівника навчального закладу чи Зборами трудового колективу – таке рішення можна оспорити, посилаючись на вказані вище норми чинного законодавства. Оспорити даний наказ чи рішення можна буде у формі подання звернення до адміністрації навчального закладу із вимогою вказати конкретні норми законодавства, які уповноважують керівника чи Загальні збори видавати такого роду рішення. аким чином, обов’язку складати рукописні поурочні плани законодавством не передбачено.

    7. Чи може керівництво школи вимагати на перевірку поурочні плани за весь рік? Адже в Інструкції про зберігання шкільної документації поурочних планів в переліку не має.  
        Відповідь. У процессі проведення навчально-виховної роботи, школа зобов’язана організовувати планування навчальної програми (робочі плани) на основі типових планів затверджених Кабінетом Міністрів України. Зокрема на вчителя покладений обов’язок планування навчального матеріалу у вигляді календарних та поурочних планів. При цьому необхідно зазначити, що відповідно до ч. 4 п. 1.4 наказу Міністерства освіти і науки України від 17.05.2005 N 297 планування роботи вчителів здійснюється один раз на семестр, а тому складання календарних планів, тим більше поурочних, від педагогів вимагається не частіше ніж раз на пів року.
      У Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I – III ступенів від 23 червня 2000 р. N 240 затвердженої міністерством освіти і науки зазначено: що на основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани структура і форма яких визначається ними самостійно. Причому не виключається право на творчість, різноваріантність у виборі форм і структури планів – це може бути таблиці, тези, конспект тощо. Але до посадових обов’язків заступника директора з навчально-виховної роботи входить контроль за складанням тематичних, календарних та поурочних планів та їх узгодження, а також дає вказівки про якість цих планів – це випливає з посадової інструкції та вище зазначеної Інструкції.
     Складання поурочних планів передбачає собою розподіл навчального часу певного уроку відповідно до його теми та згідно з календарним планом. У законодавстві не закріплено вимоги до часу та періоду складання поурочних планів,а тому вчитель має право складати ці плани у на будь-який термін, але на момент початку уроку у нього повинен цей план бути.
     При плануванні навчального матеріалу вчитель повинен враховувати, що календарний план має відповідати робочому плану школи, але його складання буде достатньо на 1 семестр. Що стосується поурочних планів, то на кожний урок він розробляється окремо, не має різниці коли саме, (хоча б й перед самим уроком), але на уроці він має вже бути.

      8. Чи має вчитель зберігати поурочні плани-конспекти упродовж року?   Чи має право інспектор відділу освіти вимагати на перевірку вчорашні поурочні плани-конспекти, чи повинен учитель зберігати теку з конспектами уроків протягом року і за першої вимоги перевіряючого надати їх на перевірку? Якщо так, то де це оформлено законодавчо?
      Відповідь. В параграфі 4 Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів від 23 червня 2000 р. №240 затвердженої Міністерством освіти і науки України в Переліку обов’язкової ділової документації не зазначено поурочних навчальних планів вчителів. Термін зберігання поурочних планів параграфом 6 також не визначено. В інших Законах та нормативно-правових актах, щодо поставленого питання нічого не зазначено. Таким чином, обов’язок зберігання вчителем поурочних планів по закінченні уроку законодавством не передбачений.

    9. Чи може педагогічний працівник використовувати навчальну літературу, яка не має встановленого грифу Міністерства освіти і науки України?

   ВідповідьЗгідно зі ст. 42 Закону “Про загальну середню освіту”, науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти здійснюють Міністерство освіти і науки України, підпорядковані йому науково-методичні установи та вищі навчальні заклади, а також Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, обласні, Київський міський інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети, науково-дослідні установи Академії педагогічних наук України та Національної академії наук України.
    Згідно з Постановою КМУ від 27 серпня 2010 р. № 781 “Про деякі питання забезпечення підручниками та навчальними посібниками студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів”, забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів усіх форм власності здійснює МОН України.
     Порядок використання підручників у закладах загальної середньої освіти визначається Наказом Міністерства за № 882 від 02 серпня 2012 року. Згідно з ним, у загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватись лише та навчальна література, якій надано відповідний гриф МОНмолодьспорту або схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах. Відповідальність за використання у навчально-виховному процесі навчальної літератури, яка не має відповідного грифа МОНмолодьспорту або схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах несуть керівники навчальних закладів.
    Встановлено два види грифів: “Затверджено Міністерством освіти і науки України”; “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”, що означає відповідність навчальної літератури, засобів навчання і навчального обладнання вимогам державних стандартів освіти, державних санітарних правил і норм, гігієнічних нормативів та інших нормативних документів (Наказ МОН від 17.06.2008 № 537 “Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України”, п. 1.3., 1.6 ).
Таким чином, педагогічний працівник взагалі не може використовувати навчальну літературу, яка не має встановленого МОН грифу і не може використовуватись у науково-виховному процесі.

   Оскільки законодавством передбачені норми щодо використання навчальної літератури, то директор, який організовує навчально-виховний процес (Постанова КМУ “Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад”, п. 59 ) може накладати на вчителя стягнення, передбачені КЗпП України за порушення трудової дисципліни, а саме догана, або звільнення (ст. 147 КЗпП).

     10. Як регламентується виставлення семестрової і річної оцінки в школі? При поточних оцінках з геометрії 10;12;5;11;8 було виставлено семестрову 8 балів. 10+12+5+11+8/5=9,2. На запитання чого 8 балів а не 9 балів, було сказано, що 5 балів за контрольну і ці бали вирішальні, і взагалі 8 балів – це твоя рейтингова оцінка. Чи правомірне таке оцінювання моїх результатів? Береться середній бал поточних оцінок для виставлення семестрового балу, чи може якісь нові правила. Що за рейтингова оцінка і яким боком вона стосується лише геометрії?

       В результаті за перший семестр з геометрії в табелі стоїть 9 балів, за другий семестр 8 балів, за рік 8 балів. Хіба бал виставляється не по середньому з закругленням, та не на користь учня? Хотілося б отримати відповідь з посиланням на закони, які регламентують таке оцінювання. 

     Відповідь. Ви звернулись до нас з проханням уточнити правомірність результатів семестрового оцінювання з геометрії за наявності таких балів: поточні – 10;12;11;8 балів.  Контрольна робота – 5 балів.

    Згідно положень Наказу Міністерства освіти і науки України “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” № 371 від 05.05.2008, видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

     Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

   Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Тобто, Ви отримує певну кількість поточних оцінок + оцінку за контрольну роботу, на підставі чого виводиться оцінка за тему (тематична оцінка), при чому оцінка за контрольну є домінуючою оцінкою. Також у Положенні про порядок оцінювання учнів зазначається, що на основі поточних оцінок може бути вистановлено не більше однієї тематичної оцінки за семестр (згідно п.3.6)

    Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, тобто виводиться середнє арифметичне з тематичних оцінок (Загальні положення Наказу Міністерства освіти і науки України “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” № 371 від 05.05.2008)

     Положення про порядок оцінювання учнів зазначає, що семестрова оцінка виставляється на основі тематичних оцінок (п. 3.31). Крім цього, відповідно до 3.33. результати перевірки робочих зошитів враховуються при виставленні семестрової оцінки з математики. Тим не менш, семестрова оцінка має бути необмежена до середнього арифметичного від суми тематичних оцінок. При цьому враховується динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета; важливість теми (тривалість вивчення теми, складність її змісту, ступінь узагальнення матеріалу) відповідно до п. 3.35 цього Положення.

      Слід остаточно з’ясувати: оцінка “5 балів”, що була Вашим результатом за контрольну, який характер вона носила? Це була оцінка за контрольну роботу у ході тематичного оцінювання чи це семестрова контрольна робота, оскільки пункт 3.26. зазначає, що оцінка, яку учень одержує за контрольну семестрову чи річну роботу, рахується як семестрова. Тобто результат семестрової контрольної роботи просто дублюється вчителем і виставляється як оцінка за семестр.

      У випадку, коли оцінка 5 балів була виставлена за семестрову контрольну роботу, дії вчителя правомірні та обґрунтовані, якщо ж це був результат тематичного оцінювання, то Вам слід йти іншим шляхом, а саме дізнатися інші свої результати тематичного оцінювання в цьому ж семестрі, додати їх і поділити на кількість оцінок, таким чином Ви отримаєте результат за семестр.

     Щодо рейтингової оцінки, то вона є способом стимулювання навчального процесу серед учнів. По закінченню кожного навчального року визначаються рейтингові досягнення кращих учнів у вивченні окремих предметів та громадській культурі (пункт 5.1. Положенні про порядок оцінювання учнів). Загальний рейтинг досягнень формується в кожному класі за підсумками першого семестру та навчального року. За результатами рейтингів двічі на рік після першого семестру та після закінчення навчального року визначаються кращі учні гімназії для нагородження іменними стипендіями. Таким чином, рейтингова оцінка не впливає на семестрову, вона складається на підставі семестрової оцінки або оцінок за рік.

       Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів №496 від 03.06.2008 та до наказу Міністерства освіти і науки України Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти №371 від 05.05.2008 річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скорегованих семестрових оцінок. Скорегованою оцінкою, відповідно до цих документів, є оцінка, яка була підвищена, у випадку надходження відповідної заяви керівнику навчального закладу та складанням перед комісією письмової роботи із конкретного предмету, оцінку за який учень бажає підвищити. Річна оцінка корегуванню не підлягає.

     Загалом нормативно-правового акту, який би визначав формулу за якою виставляється річна оцінка не існує. Вказано, що при виставленні річної оцінки вчитель повинен враховувати семестрові оцінки. Посилаючись вже вкотре на зазначені вище НПА: “семестрова оцінка виставляється в класний журнал на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватись динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо”.

      11. Що робити, якщо зник класний журнал та хто несе за це відповідальність? У школі зник журнал 10 класу. Хто повинен відповідати? Яка відповідальність? Дії класного керівника і адміністрації? Відповідальність адміністрації, яка не повідомила про це районний відділ освіти, а сама придбала журнал і змусила підробити оцінки класного керівника?

    Відповідь. Згідно п.2.2. Наказу МОН № 496 від 3 червня 2008 року “Про затвердження інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів”: “Контроль за станом ведення класних журналів та їх збереженням як архівних документів покладається на керівника навчального закладу.” Відповідно ж до п. 2.1 того ж наказу: “Класний журнал (далі – журнал) – це обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо.”

  Таким чином, в разі якщо мала місце підробка документа, до винних осіб може бути застосовано кримінальну відповідальність, передбачену ст. 358 Кримінального кодексу України: “Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут – караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.”

     12. Чи може освітній заклад відмовити у працевлаштуванні спеціалістові без педагогічної освіти при наявності педагогічного стажу? Я звернулася в спеціалізований ліцей з поглибленим вивченням в галузях науки, на рахунок роботи викладача. Мені було відмовлено, так як у мене немає педагогічної освіти. Маю кваліфікацію магістра фінансів, педагогічний стаж 9,5 років, працювала в училищі, коледжі, університеті.

      Відповідь. Згідно статті 54 Закону України “Про освіту” №1060-XII від 23 травня 1991 року: “Педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов’язки”. 

     Таке ж положення міститься і в статті 24 закону України про загальну середню освіту №651-XIV від 13 травня 1999: “Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти”. 

      Такі ж вимоги містяться у пункті 42 Наказу Міністерства освіти України №292 від 5 серпня 1993 року Про затвердження Типового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу: “Педагогічними працівниками закладу освіти можуть бути особи з високими моральними якостями, які мають відповідну педагогічну освіту, у певних випадках – професійну практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати покладені на них функції”.

     Однак, відповідно до ч.4 ст.54 ЗУ “Про освіту” Педагогічні працівники підлягають атестації. За результатами атестації визначається відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання, а також згідно глави I п.1.6 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, чергова атестація педагогічного працівника проводиться раз на п’ять років для підтвердження відповідності займаній посаді. З огляду на те, що Ваш педагогічний стаж складає 9,5 років Ви проходили атестацію, і Вам присвоєно відповідну категорію, що дозволяє викладання у загальноосвітньому навчальному закладі.

     Але згідно з ч.1 пункту 81 Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778 “Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад” призначення на посаду педагогічних працівників гімназій (гімназій-інтернатів), ліцеїв (ліцеїв-інтернатів), колегіумів (колегіумів-інтернатів), спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів може здійснюватися на конкурсній основі. Порядок проведення конкурсу розробляється закладом та затверджується відповідним органом управління освітою. Таким чином, дирекція ліцею має право на власний розсуд формувати педагогічні кадри, шляхом проведення конкурсу серед викладачів.

      13. Чи можна з вищою не педагогічною освітою викладати у школі (технікумі), якщо у навчальній програмі були педагогічні дисципліни?  Я маю дві вищі освіти: 1) за спеціальністю “культурологія”, кваліфікація – культуролог (згідно додатку до диплому, програма навчання складалася з таких дисциплін – педагогіка, основи педагогічної майстерності, методика викладання культурологічних дисциплін та інші.); 2) базова освіта за напрямом підготовки “філологія”, кваліфікація – бакалавр філології, перекладач англійської мови. Питання полягає в тому, чи маю я право викладати в школі (технікумі)?

       Відповідь. Щодо Вашого запитання про можливість викладання у технікумі, то згідно частини 1 статті 48 Закону України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 № 2984-III посади педагогічних і науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи з повною вищою освітою, які пройшли спеціальну педагогічну підготовку.

      Відповідно до пунктів 3 та 4 статті 8 даного Закону такими, що здобули повну вищу освіту вважаються:
3. Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
4. Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

     Відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 № 2984-III – Бакалавр являє собою освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності. Тобто, із освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, маючи базову а не повну вищу освіту, Ви не маєте права викладати.

     Відносно запитання щодо можливості викладання у школі: згідно ст. 54 Закону України “Про освіту” педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов’язки. Також відповідно до ст.24 ЗУ “Про загальну середню освіту” педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти.

     Отже, Законом України “Про загальну середню освіту” (ч.1 ст. 24) та Законом України “Про дошкільну освіту” (ч.1 ст. 30) визначено, що педагогічний працівник повинен мати відповідну педагогічну освіту. Вивчення Вами предметів “Педагогіка” та “Основи педагогічної майстерності” не є підтвердження наявності у Вас відповідної педагогічної освіти, тому викладати у школі Ви також не маєте права.

     14. Чи можна викладати інформатику, якщо в дипломі вказано спеціальність “Вчитель математики”, а у додатку – “Вчитель математики. Вчитель інформатики”? Чи можна замінити диплом?  Я у 2012 році отримав диплом спеціаліста і здобув повну вищу освіту, у мене в додатку до диплома написано “Вчитель математики. Вчитель інформатики”, але в дипломі тільки “Вчитель математики”. Скажіть, будь ласка, яким чином я можу замінити диплом або на підставі якого закону я можу викладати інформатику, бо в навчальних закладах дивляться тільки на професію за дипломом? 

       Відповідь. Справді, згідно вимог законодавства, відповідність педагогічного працівника займаній ним посаді визначається за дипломом про вищу освіту. Ряд інших вимог встановлюється в Законі України “Про освіту” (ст.ст. 48, 54). Додаток до диплому визначається, як “документ, що видається випускникам вищих навчальних закладів усіх форм власності і підпорядкування з метою надання інформації, необхідної для об’єктивної оцінки кваліфікації вищої освіти, здобутої особою, яка отримала диплом про вищу освіту.” Таким чином, не до кінця зрозуміло, що саме законодавець має на увазі під “інформацією, необхідною для об’єктивної оцінки кваліфікації вищої освіти”. Очевидно, що навчальні заклади, при прийомі нових працівників на роботу, звертають увагу саме на диплом про вищу освіту та кваліфікацію, а також напрям підготовки, вказані в ньому. Записи в дипломі та додатку до диплома повинні збігатися, щоправда в додатку може додатково вказуватися спеціалізація.

     Відповідно до Листа МОН від 06.12.2007 № 1/9-736 ” Професіоналам освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, підготовка яких здійснюється за поєднаними спеціальностями або спеціальністю і додатковою спеціальністю, спеціалізацією, присвоюється кваліфікація за першою і другою спеціальностями, додатковою спеціальністю, спеціалізацією. Кваліфікація за спеціалізацією записується у додатку до диплома.” Також, “При поєднанні спеціальностей, наприклад, “Фізика і математика”, випускник за першою спеціальністю здобуває академічну і професійну освіту, що відображається у записі в дипломі: “Фізик. Вчитель фізики”; за другою спеціальністю – професійну освіту: “Вчитель математики”. 

    Оскільки Ви не вказали, за яким напрямом підготовки та спеціальністю здійснювалася Ваша професійна підготовка (можливо вона також була поєднаною), наразі не можна більш точно відповісти на Ваше запитання. Тому радимо звернутися  за компетентним роз’ясненням: до адміністрації ВНЗ, який видав Вам диплом та додаток до нього – з проханням пояснити, чим викликана невідповідність записів у дипломі та додатку про освіту. Якщо Ви не отримаєте задовільної відповіді, тоді  до відповідного відділу освіти – з проханням надати обґрунтоване роз’яснення, із посиланнями на конкретні нормативно-правові акти, з приводу порядку внесення записів до диплома та додатку до диплома та відповідності таких записів професійній підготовці згідно навчальних планів університету.

      Якщо виявиться, що у дипломі міститься помилка, Ви можете подати заяву на пере випуск диплома. Порядок повторного отримання диплома про вищу освіту повинен регулюватися внутрішнім положенням університету в якому Ви навчалися.

   15. Чи можна займати посаду шкільного психолога при наявності базової та повної вищої освіти за спеціальністю “Психологія”? Чи маю я право працювати шкільним психологом у ЗОШ І-ІІІ ступенів при наявності базової та повної вищої освіти за спеціальністю “Психологія”. Навчальний заклад – Львівський національний університет імені Івана Франка. Диплом бакалавра – спеціалізація “Педагогічна психологія”. Диплом магістра – спеціалізація “Психологія управління”. Професійні права, прописані у дипломі – “Робота за фахом”. Чи має підстави районний відділ освіти відмовити мені у праві займати вищеназвану посаду? 

      Відповідь. Згідно із ст. 54 ЗУ “Про освіту”: “Педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов’язки”. Відповідно до ст. 24 ЗУ “Про загальну середню освіту”: “Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти”.

    Згідно Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 N 336, яким затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 1 Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності психолог (Розділ 1. Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців) повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з практичної психології; психологію праці та управління, інженерну і соціальну психологію; методи вивчення психологічних особливостей трудової діяльності працівників; технічні засоби, які застосовуються для вивчення умов праці; передовий вітчизняний і світовий досвід роботи психологів; основи економіки, технології й організації виробництва, праці та управління; профорієнтаційну роботу; основи трудового законодавства. Кваліфікаційні вимоги: Психолог: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи.

     Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 14.10.2005 N 324, яким затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 80. Соціальні послуги.16. Практичний психолог ( Розділ Професіонали): Повинен знати: Закон України “Про освіту”; стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів; Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”; законодавчі й нормативно-правові акти та документи з питань навчання і виховання дітей та молоді; знання в обсязі вищої освіти зі спеціальності “Психологія”; загальну, соціальну, педагогічну, дитячу вікову психологію, психологію праці, психодіагностики, психотерапії, психопрофілактики, психогігієни, організації освіти, психологію управління; форми, методи, засоби ефективного навчання і виховання, діагностики й корекції психічного розвитку дитини; програмно-методичні матеріали й документи щодо обсягу, рівня освіти дітей, вимоги до нормативного забезпечення навчально-виховного процесу; індивідуальні характеристики вихованців та учнів, соціальні, культурні; психологічні та інші умови їх навчання і виховання; основні напрями й перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки; державну мову.   Кваліфікаційні вимоги: Практичний психолог: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) без вимог до стажу роботи.

     Отже, на посаду практичного психолога загальноосвітнього навчального закладу призначається особа, яка має вищу психологічну освіту зі спеціальності “Психологія”, “Практична психологія” (без вимог до стажу психологічної роботи), освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста, бакалавра або молодшого спеціаліста, а також стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки, професійно компетентний, дотримується Етичного кодексу психолога, забезпечує нормативні рівні психологічної підтримки навчально-виховного процесу, задовольняє етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників. Якщо дані підстави у Вашому випадку дотримані – районний відділ освіти неправомірно відмовляє Вам у праві займати вищевказану посаду.

      16. Які права має вчитель, якщо під час декретної відпустки школу було реорганізовано / ліквідованоПісля закінчення ВНЗ я працювала вчителем у сільській школі 6 років до декретної відпустки. Потім школу реорганізували в початкову. Невдовзі  закінчується термін моєї відпустки по догляду за дитиною до 3 років, тому хочу вийти раніше, тобто з вересня. В райво нічого конкретно не обіцяють. Куди звернутись, якщо роботу не нададуть? Цього року в районі передбачається реорганізація ще двох 9-річних шкіл в початкові. 
         Відповідь1. Згідно ч.1 ст. 40 КЗпП України Трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації скорочення чисельності або штату працівників. Проте, ч.3 ст. 184 КЗпП України надає пільги жінкам, які мають дітей віком до трьох років, а саме: розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, проте за умови обов’язкового працевлаштування. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Отже, навіть у разі, якщо школу було реорганізовано, у Вас гарантовано залишається право на займану посаду або нове працевлаштування, тому ніякої мови проте, що “Роботу не нададуть” бути не може.
       2. Стосовно можливості достроково припинити частково оплачувану відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: Частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною надається жінці або іншій особі, зазначеній у частині сьомій ст. 179 КЗпП України, повністю або частково протягом строку до досягнення дитиною віку трьох років. При цьому жінка чи інша зазначена особа може на свій розсуд у будь-який час припинити частково оплачувану відпустку, а потім знову піти в таку відпустку.
       При бажанні вийти на роботу до закінчення установленого наказом строку відпустки жінка або інша зазначена особа подає заяву про надання їй дозволу перервати відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і стати до роботи з повним (або неповним) робочим днем з “__” _____ __р., а також копію свідоцтва про народження дитини.
На підставі цієї заяви має бути виданий наказ згідно ч.7 ст. 179 КЗпП України.
     Зверніть увагу, що якщо Ви вийдете на роботу на повний робочий день, то втратите право на отримання допомоги по догляду за дитиною. А в разі виходу на неповний робочий день – за Вами залишається право одержувати допомогу в період відпустки до досягнення дитиною трирічного віку (ч.8 ст.179 КЗпП України). Однак в такому випадку роботодавець не зобов’язаний підписувати таку заяву, він діє на власний розсуд.

      17. Про вимоги до посади соціального педагога. Умови звільнення молодого спеціаліста.  Я отримала повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю: “Педагогіка. Методика середньої освіти” і здобула кваліфікацію “Математик. Викладач математики”. Розпочала працювати в навчальному закладі на посаді вчителя математики. Потім була переведена на посаду соціального педагога і з тижневим навантаженням 8 годин математики.
        1. Чи можу я займати посаду соціального педагога (як виняток), маючи лише повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності “Педагогіка. Методика середньої освіти” (майже три роки я займаю дану посаду і від адміністрації не надходить зауважень щодо якості виконуваної мною роботи як соціального педагога)?
    2. Чи можу я пройти курси підвищення кваліфікації соціальних педагогів, після чого атестуватися як соціальний педагог та продовжити працювати на посаді соціального педагога?
     3. Чи можу я одночасно проходити перепідготовку і здобувати другу повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності “Соціальна педагогіка” та займати посаду соціального педагога?
         4. Чи можуть мене звільнити з посади соціального педагога, якщо я є молодим спеціалістом? При переведенні з однієї посади на іншу вимог щодо наявності у мене освіти зі спеціальності “Соціальна педагогіка” начальником не висувалося.
      5. Чи може дирекція закладу дозволити мені займати посаду соціального педагога, не дивлячись на те, що спеціальність, яку я отримала за дипломом – “Педагогіка. Методика середньої освіти”?  Як краще мені бути в такій ситуації, який шлях обрати?
       Відповідь. 1. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 14 червня 2000 р N 963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, соціальні педагоги є педагогічними працівниками. В свою чергу перелік вимог до педагогічного працівника визначений в Законі України “Про загальну середню освіту”. Згідно з Ст. 24 цього Закону – Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти. Ніяких скарг та зауважень адміністрації навчального закладу з приводу Вашої роботі не було, тому Ви є педагогічним працівником, тобто маєте право займати дану посаду.
2 . Після закінчення університету в 2009 р. Вас прийняли на роботу вчителем Математики. З жовтня 2009 р. Ви зайняли посаду соціального педагога. Відповідно до Типового Положення “Про атестацію педагогічних працівників” від 06.10.2010 № 930 Ви атестуєтесь на відповідність займаній посаді не раніше як після двох років роботи на займаній посаді.(Ст.3.13. вказаного Положення). Згідно з Ст.3.11. Положення Педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо: 1) має вищу педагогічну освіту; ( у Вас зі спеціальност “Педагогіка. Методика середньої освіти”); 2) виконує посадові обов’язки у повному обсязі; (скарг з приводу Вашої роботи не було); 3) пройшов підвищення кваліфікації. (В абз.2 Ст. 1.7 Типового Положення вказано, що ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу.)
Стаття 3.12.Типового Положення регламентує, що у разі виявлення окремих недоліків у Вашій роботі, які не вплинули на якість навчально-виховного процесу, атестаційна комісія може прийняти рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією. (наприклад проходження курсів підвищення кваліфікації)
Ви маєте право пройти курси підвищення кваліфікації соціальних педагогів і після того атестуватись, як соціальний педагог (якщо Ви уже проходили атестацію тоді “позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніше як через два роки після присвоєння попередньої.” абз.2 Ст.1.8 Типового Положення. ), але це не є обов’язково, для того щоб пройти атестацію як соціальний педагог.
3. Відповідно до чинного законодавства Вам не заборонено проходити перепідготовку і здобувати другу повну вищу педагогічну освіту та займати дану посаду. Це питання буде вирішувати дирекція закладу.
4. На сьогоднішній день питання звільнення молодого спеціаліста відбувається на загальних підставах тобто відповідно до ст. 38-41, 45 Кодексу законів “Про працю України”, тобто не має ніяких відмінностей у звільнені молодого спеціаліста та звичайного працівника.

       18. Чи обов’язково писати протоколи батьківських зборів та чи повинен бути у класного керівника конспект години класного керівника?

     Відповідь. Спочатку необхідно визначитись із терміном “батьківські збори”. За своєю природою вони є формою громадського управління та контролю батьками за виконанням завдань загальної середньої освіти, які відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України “Про загальну середню освіту” несуть відповідальність за здобуття своїми дітьми повної загальної середньої освіти. Згідно п. 89 Постанови КМУ №778 від 27.08.10 “Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад” батьки мають право створювати батьківські громадські організації та брати участь в їх діяльності, обирати і бути обраними до батьківських комітетів та органів громадського самоврядування. Але дане право вони можуть використати або у формі громадської організації, тобто у вигляді окремої юридичної особи, або у вигляді батьківського самоврядування, органу при загальноосвітньому навчальному закладі, який створюється на основі положення й встановлює для себе окремі норми які не суперечать законодавству України та статуту навчального закладу. В останньому випадку необхідність ведення протоколів зборів, повинна бути закріплена у нормативних актах батьківських зборів чи інших нормативних документах школи.

      Для обов’язкового ведення протоколів батьківських зборів необхідно, по-перше, чітко виражено форма (юридична особа чи орган батьківського самоврядування при загальноосвітньому навчальному закладі) і, по-друге, обов’язок вести протоколи повинен бути закріплений у внутрішніх нормативних документах.

     19. Про засади призначення класного керівника дирекцією школи.

     Відповідь.  Згідно з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим Постановою КМУ від 27 серпня 2010 р. №778 (п.82), класних керівників призначає керівник закладу. Права та обов’язки класних керівників визначаються нормативно-правовими актами МОН, правилами внутрішнього розпорядку та статутом закладу.
    Права та обов’язки, а також порядок діяльності класного керівника визначаються Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 р. №434.
    Відповідно до пп. 2.1, 2.2 вище зазначеного Положення, обов’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки. Обов’язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника за його згодою. Законодавство не встановлює вимоги щодо категорії, стажу чи результативності роботи педагога.

Окрім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 9 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” від 07.04.2011 № 3206-VI, обмеження щодо роботи близьких осіб та їх підпорядкування не поширюються на осіб, які працюють в галузі освіти. Інакше кажучи, класним керівником можуть призначити педагогічного працівника, який є членом сім’ї або близькою особою до керівництва загальноосвітнього навчального закладу.

     Виходячи з норм Положення про класного керівника та якщо інше не передбачено внутрішніми нормами закладу, то, з правової точки зору, якщо декілька вчителів претендують на посаду класного керівника, володіють необхідними якостями для зайняття цієї посади, то призначення на посаду класного керівника одного з претендентів залишається на розгляд керівництва школи. Обов’язки класного керівника визначаються Положенням затвердженим Кабінету Міністрів України “Про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти”. Зокрема, п. 2.7. Положення зобов’язує класного керівника складати плани роботи з учнівським колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу. І цьому плану відповідає обов’язок вести документацію, пов’язану з виконанням повноважень класного керівника (абз. 7 п.2.6. Положення).

       Конспект годин класного керівника може вимагатися директором (заступником директора з навчально-виховної роботи), і його ведення може відноситись до функціональних обов’язків класного керівника, які розробляються відповідно до Положення з урахуванням типу закладу та завдань навчально-виховного, навчально-виробничого процесів і затверджуються директором навчального закладу. (п. 2.3. Положення).

      20. Як впливає перенесення святкових днів на організацію та оплату праці? Як календаризувати навчальний план, якщо згідно Програми на вивчення предмету виділяється 70 годин (за умови 2 год. в тиждень), а реально робочих днів у зв’язку з державними святами є 68-66? Письмової інструкції щодо цього немає, тому трактується довільно. А це питання пов’язане з фінансуванням.

         Відповідь. Згідно з Інструкцією затвердженою Постановою Міністерства освіти і науки України “Про ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I – III ступенів.” від 23 червня 2000 року N 240 календарно-тематичне планування вчителя повинно ґрунтуватись на основі річного плану. Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосередньо у навчальних програмах. Календарне планування затверджується керівником закладу кожного навчального року. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно.

       Лист Міністерства соціальної політики України “Про перенесення робочих днів на вихідні” від 15.05.2012 р. N 155/13/133-12 містить пояснення з цього питання. Відповідно до частини четвертої статті 67 Кодексу законів про працю України з метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

     Оскільки Розпорядження та Листи Міністерства з цього приводу носять рекомендаційний характер, роботодавець сам вирішує питання щодо перенесення робочих днів. Він може перенести робочі дні так, як рекомендує Кабінет Міністрів України, може перенести на інші дні, а також може взагалі не переносити робочі днів. 

      Календарно-тематичне планування начального матеріалу вчителі можуть здійснювати безпосередньо в текстах робочих навчальних програм або видрукувати на окремих аркушах, тобто планування здійснюється в дні передбачені в Наказі керівника навчального закладу де встановлені дати перенесення святкових та неробочих днів, або планується матеріал в святковий та неробочий день з подальшою відміткою про їх перенесення. Перенесення чи не перенесення святкових та неробочих днів встановлених чинним Законодавством України не впливає на питання оплати праці, оскільки не пропадають робочі (навчальні) години під час планування програм. В ч. 47. Положення КМУ “Про загальноосвітній навчальний заклад від 14 червня 2000 р. N 964” зазначено, що обсяг навчального навантаження вчителів визначається на підставі законодавства директором загальноосвітнього навчального закладу і затверджується відповідним органом управління освітою, у приватних загальноосвітніх навчальних закладах – засновником (власником) і саме по них буде відбуватись обчислення заробітної плати вчителів.

        21. Чи правомірне залучення вчителів до проведення виховної години під час канікул? Чи має право спеціаліст відділу освіти вимагати від вчителя проведення на канікулах виховної години з обов’язковою присутністю дітей. А якщо дітей було до 5 чоловік, то й писати пояснювальну, чому не забезпечена явка дітей.

       Відповідь. Згідно підпункту 2 пункту 81 Постанови КМУ обсяг педагогічного навантаження вчителів визначається відповідно до законодавства керівником закладу і затверджується у державних і комунальних закладах відповідним органом управління освітою, у приватних закладах – засновником (власником). Згідно п.1 ст. 39 ЗУ “Про загальну середню освіту” керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор.

       Відповідно до ст. ст. 16 Закону України “Про загальну середню освіту” навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань – 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість канікул у загальноосвітніх навчальних закладах протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів. Конкретно поняття “Виховна година” в законодавством України не визначено.

         На підставі викладеного, необґрунтоване залучення учителів на канікулах до виховної години не допускається, а здійснюється протягом навчального року та відповідно до розроблених навчальних планів.

         Що стосується питання надання пояснення спеціалісту відділу освіту, то, якщо це входить в його посадові обов’язки, то він в праві вимагати від Вас, дати таке пояснення.