Культура мови

Вступне слово редактора сайту www.rmc-ltl.info . Багаторічний  досвід організації ефективної науково-дослідницької діяльності у ліцеї, а також вивчення підходів до цієї роботи у загальноосвітніх навчальних закладах України, учні яких систематично досягають вагомих результатів на всеукраїнських конкурсах та олімпіадах науково-технічного спрямування, переконує у необхідності якісної наукової мови в учнівських дослідженнях, а й взагалі підвищення рівня мовної культури конкурсантів. Адже юні дослідники повинні вміти грамотно писати реферати, складати резюме, тези, добирати і редагувати зміст постерів  і презентацій, готувати доповіді на учнівські науково-практичні конференції, виробити навички наукової, ділової та навіть належної розмовної мови для обов’язкових при захисті своїх проектів дискусіях з провідними вченими – членами журі конкурсів.

Новації, оригінальні підходи, методи, інструментарій, системний аналіз проміжних і кінцевих результатів дослідження, перспективне бачення подальшого розвитку проекту потрібно вміти ще й належно подати, стисло і логічно формулювати свої відповіді при захисті робіт, добираючи відповідні та аргументовані лексеми. І дуже прикро стає, коли добре виконана наукова розробка чи дослідницький проект не одержує високої оцінки через неякісний опис чи невправний виклад змісту, перебігу та результатів дослідження.

Дуже важливою є загальна грамотність у матеріалах учнівських дослідницьких робіт, які публікуються у збірниках всеукраїнських конкурсів, науково-практичних конференцій, часописах, вісниках. Тому помилки навіть через неуважність, не кажучи вже через незнання, стилістична неохайність, незграбні конструкції і слова роблять текст «брудним», а то й незрозумілим. Укладачі і редактори таких видань просто не приймають  тексти, що не відповідають вимогам до наукових публікацій.

Не секрет, що діти, які виявляють підвищений інтерес до природничих дисциплін і науково-технічного проектування, часто нехтують належне вивчення української мови, обмежуючись лише рамками тестових вимог на ЗНО.  

Наше здеформоване мовне середовище, яке  впродовж століть поганили різного штибу визискувачі та поневолювачі  мови, а тепер до збіднення і засмічення якого, на жаль, прикладаються сучасні мас-медіа і низькопробна рекламна продукція, повсюдно розквітлий суржик ускладнюють роботу по формуванню мовної культури у молоді. Для багатьох українців рідна мова поки що не виконує належні їй функції, а залишається неповновагим додатком до іншої мови.

Проблемою та справжнім злом української мови є також бездумне продукування недолугих штампів. Рішення, присвоєння, виконання, кредити довір’я, ліміти часу та інші канцеляризми заполонили мовну ниву. Штампують слова як деталі й в науці. Що, приміром означає фраза: «Превалююча частина екзистенції сучасного соціуму — це абсолют неіндиферентного конгломерату різних уже заакцентованих факторів, що діють у приватному секторі інвестованих зарубіжними фірмами структур». Або інший зразок пародії на нашу бідну знехтувану мову: «Домінантні символи народної самосвідомості, на підставі яких формується онтологічна та екзистенціальна життєва парадигма, передусім про архетип дерева, поза яким немислимий ні індивід, ні етнос, ні космос» (з делікатності не будемо називати імена авторів цих «краксвордів» і регбусів»). Чи можна щось уторопати?

Та що там казати про окремих мовців, якщо в ухваленій 1996 року Конституції України вжите тавтологічне словоспо­лучення забезпечення безпеки  замість гарантування без­пеки. У тій же Конституції читаємо: «Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуд­дя». Питається, на яке слово припадає основне зміс­тове навантаження.

Багато хто не хоче, або нездатний напружувати пам’ять у доборі належного слова при письмі чи усному спілкуванні, а тому послуговується недоречними кальками.

Тому було поставлено завдання допомогти учням підвищити рівень «мовної складової» у дослідницькій роботі, для чого планувалося створити невеличкий, на декілька сторінок, глосарій-порадник поширених невдалих слів, фразеологізмів, недолугих кальок-покручів, синтаксичних конструкцій, що спотворюють українську мову.

Ознайомлення з яскравими, часто й несподіваними прикладами, аргументованими і зрозумілими навіть непідготовленим читачам поясненнями лінгвістичних тонкощів у працях видатних мовознавців: Бориса Грінченка, Бориса Антоненка-Давидовича, Святослава Караванського, Олександри Сербенської, Євгенії Чак, Олександра Пономарева  (який ще веде на  ВВС «Україна» дуже цікавий блог з культури української мови), публікаціях Бориса Рогози, що п’ять років редагував популярну серед киян сторінку «Уроки  державної мови» у столичній газеті «Хрещатик», та інших філологів змусило переглянути початкові наміри стосовно підготовки стислого довідника на допомогу юним науковцям. Цікавого матеріалу ставало усе більше, скорочування якого видавалося нам мало не блюзнірством.  

Усвідомлюючи це і відчуваючи як у новочасній повені штампів і шаблонів, чужому потоці кальок і суржику, пародійного іншослів’я задихається рідне слово, а також для посильної методичної допомоги вчителям української мови  було вирішено виділити на сайті окремий розділ «Культура мови»,  що орієнтований перш за все на учнівську аудиторію.

Редактор сайту www.rmc-ltl.info відповідально стверджує, що жодним чином не претендує на авторство більшості матеріалів, розміщених у розділі, зміст якого є тематично структурованою (підменю сайту) збіркою фрагментів з праць вищеназваних мовознавців. З методичних міркувань було зроблено редакційні правки, а також подано власні примітки щодо окремих позицій у текстах.

Виділення окремих слів  і висловів жирним шрифтом, курсивом, підкресленням, різними кольорами мало на меті  посилення уваги учнів до сутності чи ключових моментів пояснень. Зокрема,  ключові, базові слова подано жирним шрифтом, синонімічні ряди і цитати – курсивом,  неправильно вживані слова і звороти позначені курсивом червоного кольору, а рекомендовані для вживання — курсивом бузкового кольору.

Оскільки різні правила (тлумачення) можуть складатися з багатьох речень та наявністю абзаців між логічними блоками при висвітленні правила, тому перед першим реченням кожного правила (тлумачення)  для розрізнення і зручності користування поставлено однакові для усіх правил, розміщених  всередині  теми,  піктограми, але різні для кожної теми.

Редактор сайту сподівається на поблажливість і розуміння щодо можливих неточностей, описок, що могли трапитися при підготовці у досить стислі строки цих об’ємних матеріалів. З вдячністю будуть сприйняті і розглянуті зауваження,  пропозиції і побажання щодо доцільності, змісту і якості розміщених матеріалів. Дописи просимо надсилати на електронну адресу, що вказана на сайті.

І найголовніше: побажаємо кожен собі сам та усім нам разом наснаги до вивчення любої серцю рідної мови, завжди  зігріватися теплом її щедрості й милозвучності.