Мова свідчить про культуру

   Слово редактора  

  Багаторічний  досвід організації ефективної науково-дослідницької діяльності у ліцеї переконує у необхідності якісної наукової мови при викладенні змісту і результатів учнівських досліджень, а також належного рівня мовної культури конкурсантів при написанні рефератів, складанні резюме і тез, доборі тексту та редагуванні постерів  і презентацій, підготовці доповідей на учнівські науково-практичні конференції, зрештою вироблення навичок наукової дискусії, ділової розмовної мови при захисті своїх проектів на конкурсах.

  Іноді прикро стає, коли добре виконана наукова розробка чи дослідницький проект не одержують високої оцінки через невправні формулювання, використання невідповідних лексем і висловів. Високі вимоги щодо мовної грамотності матеріалів учнівських досліджень ставляться при підготовці публікацій у збірниках всеукраїнських конкурсів, науково-практичних конференцій, часописах, вісниках. Укладачі і редактори таких видань не приймають,  стилістично неохайні тексти з недолугими і незрозумілими конструкціями, лексичними помилками, незграбно калькованими з інших мов словами і виразами, що не лише не відповідає вимогам до наукових публікацій, а взагалі робить текст «брудним».

  На жаль, здеформоване мовне середовище, безкультур’я у мас-медіа, низькопробна і примітивна реклама, повсюдно розквітлий суржик спричинили те, що окремі українці на радість нашим поневолювачам і визискувачам зневажають рідну мову, нехтують нею при спілкуванні. Багато мовців відверто не хочуть, або поки що нездатні напружувати пам’ять у доборі належного слова при письмі чи усному спілкуванні, а тому послуговується недоречними кальками.

  Тому було поставлено завдання допомогти учням підвищити рівень «мовної складової» у науково-дослідницькій роботі, для чого спочатку планувалося створити невеличкий, на декілька сторінок, глосарій-порадник поширених невдалих слів, фразеологізмів, недолугих кальок-покручів, синтаксичних конструкцій, що спотворюють українську мову. Але глибше ознайомлення з грунтовними працями видатних мовознавців: Бориса Грінченка, Бориса Антоненка-Давидовича, Святослава Караванського, Олександри Сербенської, Євгенії Чак, Олександра Пономарева  (який ще веде на  ВВС «Україна» дуже цікавий блог з культури української мови), публікаціях Бориса Рогози, що п’ять років редагував популярну серед киян сторінку «Уроки  державної мови» у столичній газеті «Хрещатик», Сергія Головащука та інших філологів змусило переглянути початкові наміри стосовно підготовки стислого довідника на допомогу юним науковцям. Цікавого матеріалу ставало усе більше, який набув виду доволі значного за обсягом, тематично оригінально структурованого довідника з української мови для учнів, вчителів, а також для небайдужих до рідної мови її шанувальників. Більшість розміщених у ньому прикладів і тлумачень окремих питань, взятих з праць вищеназваних мовознавців, були відредаговані з методичних міркувань орієнтування на учнівську аудиторію. До окремих текстів подано власні примітки, що містять цікаві факти, доповнення, особисті  судження стосовно розглянутих позицій.

   Для кращого унаочнення і візуального сприйняття матеріалу, посилення уваги читачів до сутності чи ключових моментів пояснень окремі слова, словосполучення, речення  при потребі були  виділені (жирним шрифтом, курсивом, підкресленням, різними кольорами).  Зокрема,  ключові, базові слова подано жирним шрифтом (у тому числі й для зменшення кількості лапок як знаків пунктуації), синонімічні ряди і цитати — курсивом,  неправильно вживані слова і звороти позначені курсивом червоного кольору, рекомендовані для вживання — курсивом синього кольору, а російські слова — зеленим кольором.  

   Оскільки різні правила чи тлумачення можуть складатися з багатьох речень та абзаців, тому для розрізнень  правил всередині теми  і зручності користування перед першим реченням кожного  тематичного блоку  поставлено однакові значки як своєрідні символи теми. Значки є однаковими для усіх правил, розміщених  всередині  певної теми. Кожна інша тема має для своїх правил інші значки.

  Редактор сайту сподівається на поблажливість і розуміння щодо можливих неточностей, описок, що могли трапитися при підготовці у досить стислі строки цих об’ємних матеріалів. З вдячністю будуть сприйняті і розглянуті зауваження,  пропозиції і побажання щодо доцільності, змісту і якості розміщених матеріалів. Дописи просимо надсилати на електронну адресу, що вказана на сайті. І найголовніше: побажаємо кожен собі сам та усім нам разом наснаги до вивчення любої серцю рідної мови, завжди  зігріватися теплом її щедрості й милозвучності.

        З глибокою повагою  

        Завідувач Ресурсно-методичного центру науково-дослідницьких технологій                       

        НВК “Школа комп’ютерних технологій — Львівський технологічний ліцей”,

        канд. пед. наук,  редактор сайту www.rmc-ltl.info                                                                     Василь Пострільоний