Мовні тонкощі

   ● Радіослухач просить пояснити відмінність між словами “поширення” і “розповсюдження”. Відповідь. Ці слова мають відмінне значення в українській мові, а їх плутають ті, хто перебуває під упливом російської мови, де слово “распространение” має два значення, які по-різному перекладаємо українською мовою. Розповсюджувати можна щось конкретне, наприклад, квитки, книги. А абстрактне – “поширення”: поширювати знання, ідеї і т.д. Тому в текстах про ареали тварин, яких вивчає цей пан, доречним буде слово “поширення”, а не “розповсюдження”. Електронні видання потрібно поширювати, а не розповсюджувати в інтернеті.

     ● Радіослухач вважає, що з двох варіантів слів “хрещення” і “хрищення” треба віддати перевагу другому, бо пов’язує його не зі словом “хрест”, а з ім’ям, яке мав засновник християнства ХристосВідповідь. Справді, в українській мові тривалий час уживалося паралельно і “хрещення”, і “хрищення”. Але згодом усталилися два словотвірні гнізда. Від “Христос” ( при відмінюванні цього імені ми наслідуємо грецьку традицію відкидати закінчення “-ос” у непрямих відмінках, тому маємо не “Христоса”, а “Христа”, “Христом” тощо), тож від цього слова утворені слова “християнство”, “християнин”, “християнізація”, “христолюбність” тощо. А від “хрест” – “хрестити”, “хрещений”, “хрещення” і т.д. Хоч є і рідше вживані варіанти з “и” після “р”: “хрищення”, “христити” і т.д.

    ● Радіослухач запитує, чому слово “священик” пишемо з одним “н”, адже воно походить від “священний”, де маємо подвоєння. Відповідь. У сучасній українській мові існують прикметники: “свячений” – той, над яким здійснено обряд освячення; і старослов’янський за походженням “священний” – божественний, глибокошанований, високий, шляхетний. Утворене від “священний” слово “священик” – служитель культу, який править у церкві, згодом утратило подовжену вимову “нн” під впливом “свячений”, тому пишеться з одним “н”.

     ● Прохання дати оцінку словам “проплатити”, “прорахувати”, “проробити”Відповідь. Попри однакову структуру, ці дієслова не належать до однаково поширених у нашій мові. “Прорахувати” означає зробити підрахунок, перерахувати щось, переносно – перебрати всі обставини, щоб знайти найкращий результат“Проробити” має багато значень, зокрема такі: виконати, здійснити щось, пропрацювати певний час, покритикувати когось та інші. Слова “проплатити” немає в жодному словнику української мови. Мабуть, це те саме, що оплатити, сплатити.

    Ремарка від сайту www.rmc-ltl.info. Напевно, недоречним буде також й використання дуже поширеного тепер слова  проплата як назви банківської операції стосовно оплати за товари, послуги через систему електронних платежів.

      ● Пояснюю читачеві , що я не пропонував викидати з української мови конструкцію в мене є, хоч вона справді запозичена з російської мови, а туди потрапила з фіно-угорських. Перевагу ж потрібно віддавати питомо українській і взагалі слов’янській та індоевропейській конструкції я маю. Чи знаходив я її в письменників-наддніпрянців? Та скільки хочете. Наприклад: “Латин дочку мав чепуруху” (Іван Котляревський). “Не мала ні рідні, ні кутка, ні родини, нічого, крім вільного неба” (Олександр Довженко). “Він мав тільки один присілок” (Іван Нечуй-Левицький). “Буде варт на світі жить, як матимеш кого любить” (Тарас Шевченко).

    ● Про доречність використання вислову знівелювати рішення. Дієслово нівелювати походить від нім. nivellieren – вирівнювати земну поверхню, переносно – стирати індивідуальні відмінності. Отже, знівелювати рішення означає звести його нанівець.

    ● Значеннєві відмінності між паронімами правний, правовий, правничий.  ВідповідьПра́вний – це законно обґрунтований, такий, що спирається на закон. Наприклад, правні підстави для виконання консульських обов’язківПравовий – стосовний до права, наприклад, правова нерівність, тобто нерівність у правах. Правничий – те саме, що юридичний, тобто пов’язаний із законодавством, з вивченням та опрацюванням правознавства. Наприклад, правничий факультет, правничі науки, правнича академія. Правник – те саме, що юрист.

    ● Читач цікавиться етимологією слова запирати/заперти й має сумніви в його українськості. Відповідь.Те, що слово українське, немає жодних сумнівів, бо воно наявне в словнику за редакцією Бориса Грінченка з такими ілюстраціями: “Скриплять ворітонька, не можу заперти”, “Людям губа не заперта” – відповідник російського фразеологізму “На чужой роток не накинешь платок”. Дієслово запирати/заперти, з яким споріднені опертя, підпора, запір, розпірка тощо, зводиться до індоевропейського кореня (s)perкроква, жердина, спис.

    ● Слово користати в Словнику української мови. т. 4, ст. 290, відсилається до користуватися. Отже, воно не має негативного забарвлення поза контекстом, як видалося читачеві. Та й приклад підтверджує позитивне значення лексеми: “Восени я вернув до Львова, щоб користати з бібліотек” (Іван Франко).

    ● Львів’янин має клопіт зі словами магніт і магнет. Закономірним мусить бути магнет, бо маємо магнетизм, магнетизація. Відповідь. Укладачі “Українсько-англійського словника наукової мови”, ч. ІІ, Вінниця, 2010, ст. 624, усунули цю розбіжність і подали тільки магнет. Я цілком їх підтримую, але це поки що не затверджено офіційним правописом.

     ● Як звати маля коня? Відповідь. Його звемо лоша, родовий відмінок – лошати, пестливо – лошатко. Синонім – жереб’я, жереб’ятко.

     ●  При температурі на за температури?  Відповідь. Ці конструкції паралельні, тож їх обидві можна використовувати.

    ● Яка відмінність між словами стрільба й стрілянинаВідповідь. Стрільба (частіше в множині – стрільби) – це навчальні, тренувальні заняття, коли стріляють у ціль. Стрілянинабезперервне стріляння.

     ● Як правильно: одним словом чи одне словоВідповідьЯк вставні конструкції вживані обидві форми.

    ● Є в українській мові слова рятівник і рятувальник. Рятівник – слово з абстрактним значенням, наприклад, рятівник людства. Рятувальник – професія. Це той, хто рятує когось на воді чи під час аварії. З огляду на це розрізняємо й прикметники: рятівна думка, але рятувальний пояс, рятувальний круг. Саме круг, бо коло – це замкнена крива лінія, всі точки якої однаково віддалені від центру.

    ● Чи є різниця між словами білка та вивірка? Відповідь. Семантичної відмінності немає, це синоніми, і викидати жодне з них немає потреби.

    ● Чи варто вимовляти сполучення звуків ч і н  як шнВідповідь. Слово яєчня мають дві вимовні норми. Пишемо тільки яєчня, а вимовляємо і яєчня, і яєшня.   Ремарка від  сайту rmc-ltl.info. Напевно не можна застосовувати другу вимовну норму (шн) до слова маячня.

    ● Коли вживати слово який, а коли – котрийВідповідьОзначальні підрядні речення приєднуються до головного сполучниками що або який. Наприклад: “Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться?” (Леся Українка). “Край села стояла хатина, яку оточували високі дерева” (з журналу). Котрий у такій функції вживаний рідко. За допомогою цього займенника виділяємо щось одне з кількох: котра година, котрий із хлопців тобі подобається?

      ● Проголосувати закон чи проголосувати за законВідповідьПравильний варіант – проголосувати за закон.

   ● Як вживати слово туроператор: туроператор по Туреччинітуроператор із Туреччинитуроператор турецького напрямкуВідповідь. Найкращий варіант – туроператор щодо Туреччини.

     ● Запитання до професора: “У словниках немає слова наразі, а Ви його вживаєте. Цікавлюся цим, бо готую учнів до ЗНО і вчу їх, що такого слова немає”. Відповідь. Ви, певне, шановна читачко, користуєтеся застарілими словниками, бо прислівник наразі є в 5-му томі 11-томного “Словника української мови” (1974 рік), а також в “Українському орфографічному словнику” (2009 рік). Тож учні мусять знати, що таке слово є.

     ● Останнім часом дедалі частіше в новинах уживають слово троща замість звичного катастрофа або аварія. Чи є якась різниця у вживанні цих слів? І від чого походить слово трощаВідповідь. Слово троща походить від дієслова трощити, розбивати, руйнувати і є синонімічним до аварія корабля.

    ● Чи можна називати МАФи рундукамиВідповідь. Одне зі значень слова рундук – відкритий або критий прилавок для роздрібної торгівлі. То, мабуть, і МАФи можна називати рундуками.

    ● А який найкращий синонім до слова кіоск: –  ятка чи рундукВідповідьОдним із синонімів до слова кіоск є ятка. Рундук – занадто багатозначне. Це і ґанок, і ятка, і велика скриня, щоб уживати його ще й замість кіоск.

    ● Чи можна вживати слово щойно в такому контексті: людиноподібні роботи з’явилися щойно в 20 століттіВідповідь. Можна, оскільки прислівник щойно в такому контексті синонімічний словам тільки, лише.

   ● Слово лице – українське, чи це росіянізм або якийсь діалектизм? ВідповідьЛице – рідковживаний синонім до слова обличчя. Воно використовується також у окремих фразеологізмах, наприклад показати товар лицем, спасти з лиця, тобто змарніти.

  ● Яке закінчення має слово кишечник у родовому відмінку? Відповідь. В українській мові є морфологічні варіанти: кишковик, кишківник і кишечник. Усі вони в родовому відмінку мають закінчення .

    ● Як писати: свято Покрова чи свято ПокровиВідповідьСвято Пресвятої Богородиці українською мовою – Покро́ва, з наголосом на другому складі. Отже, свято Покрови.

     ● Яка різниця між словами усмішка і посмішкаВідповідь. На жаль, ці слова часто плутають і вважають, що вони абсолютні синоніми. Але це не так. Наприклад, усмішка може бути приємна, лагідна, ніжна. Посмішка – глузлива, іронічна, уїдлива. Приємна посмішка – це епітет-оксиморон.

  ●На якому складі потрібно ставити наголос у слові католицькийВідповідь. Іменник като́лик  має наголос на другому складі, а прикметник католи́цький – на третьому. Це ніяке не російщення, бо в українській мові при утворенні прикметників від іменників наголос у деяких випадках переноситься на один склад ближче до закінчення. Порівняймо: живо́пис живопи́сний, літо́пис літопи́сний, право́пис правопи́сний. Отже, като́лик католи́цький.

   ● Яка відмінність між словами насилля й насильство? Відповідь. Між цими словами немає значеннєвої відмінности. Природніше й поширеніше в українській мові насильство, а насилля – його рідше вживаний варіант.

    ● Чи доречно вживати слово даний у такому, наприклад, реченні: “У даній статті обґрунтовано необхідність вивчення англійської мови”Відповідь. Слово даний у цьому контексті недоречне. Замість нього потрібно вживати цей: у цій статті, за цих умов, за цих обставин.

    ● Читач пропонує замість слова позивний щодо вояків української армії використовувати псевдо, яке було поширене в УПА. Відповідь. Позивний – це умовний сигнал для розпізнавання когось або чогось: радіостанції, судна, військової частини. Але щодо українських вояків, можливо, справді краще вживати давнє запозичення з грецької мови псевдо.

    ● Чи українське слово змазка, яке використовують лікарі? ВідповідьЙого вживають не тільки лікарі. Це жирна речовина, що нею покривають якусь поверхню. Дія – змазувати, а речовина – змазка. Слово українське.

   ● Чи нормативний вислів: “Якби знаття, то цьому можна було б запобігти”? ВідповідьЦілком нормативний. Наприклад, у збірці українських прислів’їв та приказок є таке: “Коли б знаття, де впаду, то б соломки підіслав”.

    ● Маємо в продажу чи маємо в продажіВідповідьМожливі обидва варіанти, але в практиці закріпився перший: маємо в продажу.

    ● Який прикметник пасує до іменника медсестра: лікарська чи лікарнянаВідповідьДумаю, що лікарняна – яка працює в лікарні, бо лікарський – це стосовний до лікаря. Лікарський халат, лікарська діяльність.

   ● Чи українське слово щезатиВідповідьЦілком українське, бо його вживають класики українського письменства, що репрезентують усі місцевості України. Наприклад: “У морі зринають і зараз щезають пінисті хвилі” (Михайло Коцюбинський). “Тепер моє все горе щезло, проминуло” (Степан Руданський). Ще Агатангел Кримський, Іван Нечуй-Левицький, Зінаїда Тулуб .

  ● Синонімічний ряд: мебляр, мебельник, мебльовик, меблювальникВідповідьМебляр (рідше мебельник) – майстер, який виготовляє меблі. Мебльовик (меблевик) – працівник меблевої промисловости. Меблювальник – той, хто вмебльовує помешкання.

    ● Словосполуку в зв’язку, якою цікавиться читачка, уживають тоді, коли йдеться про відповідність, про співвідносність із чимось. Наприклад: “Коли ж його допікали запитаннями, він відповідав, що в нього головні болі і що в зв’язку з цим лікарі надали йому відпустку” (Григорій Тютюнник).

    ● Як бути з жіночими відповідниками назв професій та посад? ВідповідьПроцес утворення від іменників чоловічого роду назв жіночого роду досить продуктивний. Авторка, аспірантка, викладачка, кореспондентка, лідерка й подібні зафіксовані в словниках. Не виключено, що згодом набудуть поширення й такі назви, як президентка, прем’єрка тощо. Від науковець поки що жіночого відповідника немає, але згодом він, мабуть, виникне. Можливо, це буде науковиця.

    ● Нарощування капіталу – це збільшення його. А нагромадження або накопичення – збирання.

    ● Як потрібно називати мешканців міста Дніпра (колишнього Дніпропетровська): дніпряни чи дніпровціВідповідьНа мою думку, краще дніпряни, як кияни, львів’яни, лучани (в Луцьку), харків’яни, лисичани (в Лисичанську).

    ● Як зветься приміщення для зберігання й продажу вина. У французів це cave, а в греків – κάβαВідповідьТаке приміщення звемо винний льох. А винний у значенні той, що завинив, яке бентежить читача, є омонімом до винний – пов’язаний з вином. Омоніми – це слова, однакові за звучанням та різні за значенням. Наприклад, мати (дієслово) і мати (іменник). Луг – лука і луг – хімічна речовина.

     ● Це інша справа чи це інша річВідповідьМожливі обидва варіанти, але другий кращий – інша річ.

     ● Як краще казати: я з міста Рівне чи я з міста Рівного?  ВідповідьКраще  – я з міста Рівного.

     ● Звідки походять уживані на Гуцульщині вислови поставити пальто, поставити на вішалку? ВідповідьЦе залишки багатозначнішого колись дієслова ставити. Тепер цей семантичний відтінок передаємо лексемою вішати.

    ● Читачка хоче знайти жіночий відповідник до слова комік: комікиня, комікеса чи комічкаВідповідьПоки що нормативного відповідника немає. З пропонованих трьох слів, можливо, прищепиться комічкаЧи можна в цьому значенні використовувати лексему комедіянткаНе можна. Бо комік – це актор, який виконує комічні ролі, а комедіянт – це цирковий клоун, штукар, раніше було й назвою артиста взагалі.

    ● Як ліпше: купувати чи куплятиВідповідьОсновним словом на позначення дії придбати щось за гроші є купувати, а купляти – його рідше вживаний варіант.

  ●Читач зауважує, що слово ледачий має велике словотвірне гніздо: ледар, ледарство, ледачкуватий, ледащо й подібне. Але прислівника ледаче немає. Відповідь. Тож у реченні мені ледаче робити це завдання потрібно замість ледаче казати ліньки. Цей прислівник належить до гнізда лінивий, лінивство, лінощі тощо.

    ● Читач пише, що його “єство протестує, коли чує об одинадцятій годині, бо він виховувався там, де кажуть в одинадцятій. Відповідь. Можу сказати шановному панові, що моє єство колись протестувало, коли я чув ходить, робить, любить, бо я ріс там, де кажуть ходе, робе, любе. Але я підкорився вимогам літературних норм і тепер кажу ходить, робить, любить. Раджу те саме зробити й читачеві.

     ● На категоричну пропозицію цього ж читача вживати лише слово помпувати воду з колодязя, посилаючись на поважні словники можна зауважити, що у Словнику української мови, том 4, ст. 124 є й слово  качати в такому значенні з ілюстраціями з авторитетних митців слова, зокрема з Юрія Яновського: “Слов’янин невідомої національності качав з колодязя воду”.

      ● Приєднуватися чи долучатисяВідповідь. І те, й те. Це синоніми, тобто слова з близьким або тотожним значенням.

     ● Кошеня чи котеня?  Відповідь. А я з дитинства чув кіт, кішка й кошеня. Це звичайні українські слова, наявні в більшості говірок української мови, у творах багатьох митців слова. Наприклад: “Вона пирхала, як кішка, що понюхала перцю” (Іван Нечуй-Левицький). “Знає кішка, чиє сало з’їла” (Панас Мирний). “Неначе теє кошеня, і не пручалось, не кричало, на лоні пестилося, гралось” (Тарас Шевченко). Кошеня й котеня – синоніми, але другий рідше вживаний. Кицькакиця – пестливі синоніми до нейтрального кішка.

     ● Читачка запитує про український відповідник російського слитный купальник. ВідповідьУкраїнською мовою це суцільний купальник.

    ● Російські конструкції в изголовьев изножье – українською мовою в головах, у ногах. Коли говоримо, що нумерація вагонів починається з голови чи з хвоста потяга, то тут обидва слова вживаються в переносному значенні – передня й задня частина.

    ● Як перекласти українською мовою приглушенный лимонный цвет? ВідповідьНеяскравий цитриновий (або лимонний) колір.

  ● Коли йдеться про документ під час посадки на літак, то ліпше використовувати посадковий, а не посадочний талон. Порівняйте: станція метрополітену в Києві Виставковий (а не виставочний) центр.

  ● Читач бідкається, що українській мові бракує активних дієприкметників теперішнього часу на –чий. Відсутність їх, на думку читача, обмежує можливості нашої мови. ВідповідьНасправді це не так. Це не вада, а морфологічна особливість української мови, як і всіх літературних мов, що виникли на народній основі, наприклад, також новогрецької. Без таких активних дієприкметників не можуть обійтися тільки ті, що ніяк не відійдуть від магічного впливу російської мови з її господствующими, дрожащими, жизнеутверждающими, млекопитающими, нержавеющими, окружающими, пресмыкающимися, разрушающими, страдающими й под. Замість активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові є прикметники: гальмівний, життєствердний, нержавний, навколишній, панівний, руйнівний, стражденний, чарівний. Або іменники: відпочивальник, вступник, завідувач, командувач, плазун, ссавець тощо.

    ● Як відтворити українською мовою російський вислів с легким паром, запитує читачка. ВідповідьТочного відповідника немає. Можна вживати описовий зворот: доброго здоров’я після миття.

     ● Російський вислів скопом, всем скопом українською мовою разом, спільно, гуртом, громадою.

    ● Люди дивуються звертанню товариш на парадах, зокрема, на честь Незалежности України. “Здається, це питання вже якось порушувалося, – пише читачка. – Але що змінилося?” Відповідь. Мене це звертання теж здивувало. На початку незалежності було звертання пане. Пам’ятаєте, була дуже гарна пісня “Пане полковнику, мій синьоокий”? Потім комуністи у Верховній Раді повернули радянське товариш. А тепер навіть до Президента командувач параду звертається не пане, а товаришу. Думаю, варто повернутися до українських звертань. Згідно зі Стройовим статутом ЗСУ, в українській армії від 2004 року прийнято лише звертання товариш.

    ● Як українською мовою буде російське слово владелец ? Володілець чи власникВідповідь.  Слова «володілець»  і «власник» не є синонімами. Володіння – один із аспектів права власності, поряд із використанням і розпорядженням. Саме тому в цивільному праві особа може бути володільцем, не бувши при цьому власником. Але це юридичні тонкощі. Слово «володілець» є однією з найгірших кальок з російської мови. Тому в загальнонародній мові в такому випадку краще казати «тимчасовий власник». Слово володілець у деяких словниках подане з позначкою “рідко вживане”. Але я гадаю, що без нього цілком можна обійтися, досить власника.

    ● Слова творог в українській мові немає. Російське творог українською мовою сир. А російське сыр – це твердий сир.