У науково-дослідній лабораторії РМЦ

      2012-2013 н.р. Створенням у Ліцеї першої і, мабуть, досі єдиної в загальноосвітніх навчальних закладах України  учнівської науково-дослідної лабораторії було започатковано проект “Науково-дослідницька діяльність ліцеїстів в контексті формування системних знань і мотиваційних чинників до навчання”.

       Ідея виявилася надзвичайно вдалою і плідною. Неминучі, як у кожній новій справі, різні організаційні-методичні, матеріально-технічні, фінансові та інші проблеми, що виникали буквально на кожному кроці,  вирішувалися завдяки енергії, винахідливості, організаційному таланту керівника новоствореної лабораторії Віктора Петровича Колдуна, а також  експертно-консультаційній підтримці доктора фізико-математичних наук, професора, завідувача кафедри механіки ЛНУ ім.І.Франка, Георгія Теодоровича Сулима. Але найголовнішою запорукою успішної реалізації поставленого завдання була і є вагома допомога наших благодійників, які у теперішні складні часи є не байдужими до шкільної освіти.  

       Лабораторія працює цілорічно, у тому числі й під час канікул, що дозволяє вирішувати низку проблем суспільного характеру, зокрема, змістовного дозвілля, протидії шкідливим звичкам дітей, негативних  впливів на них “вулиці”, нездорового середовища у дисфункційних сім’ях, охоплення цікавою діяльністю дітей, що належать до груп різних соціальних ризиків.

    Дітям в лабораторії цікаво. Це – світ відкриттів та ідей, нові знання, радість винайдення, бачення результатів своєї праці, налаштованість на навчання і творчий пошук.  Успіхи дітей на різних конкурсах вагомо підтверджують правильність обраного нами задуму і напряму діяльності (див. розділ “Досягнення” Головного меню цього сайту). 

 Лабораторія в об’єктиві:

Володя Котюк: “Мій робот буде кращим від японських”
              

Здавалося б, що може бути недослідженого у простому, на перший погляд, процесі розколювання горіхів. Однак, як забезпечити цілісність їх ядра, що є необхідною умовою і дизайнерською родзинкою для цукорків вищих сортів, виготовлення інших вишуканих кондитерських виробів, та ще й в умовах масового чи серійного виробництва. А скільки м’язевої енергії витрачають робітники при стандартному ручному розколюванні, що крім цього дає доволі  високий відсоток браку. Анастасія Лагоцька вирішила створити промисловий автомат для розколювання горіхів. На шляху до реалізації проекту проведено чимало експериментів: визначення оптимальних зусиль, які розколюють горіх, не руйнуючи його ядро; вдосконалення ручних побутових розколювачів; навіть дослідження у лабораторії фотопружності ЛНУ ім.І.Франка. 

               

Марічку Крокіс і Володю Котюка зацікавили проблеми альтернативної енергетики. Творчий тандем юних дослідників працює над створенням сонячного колектора.

           

Володя Шеремей виготовляє макет дзеркального світлопроводу для міських парків. А ще потрібно добре підготуватися з ландшафтно-паркової архітектури, оптикита астрономії, журі на “Інтел Еко Україна” серйозно екзаменуватиме конкурсантів. Відмінні знання, творчість, наполегливість, конструкторський талант і винахідливість оцінені належно – друге місце дев’ятикласника на Всеукраїнському конкурсі.

     

     

  Шерем-Лаб-16  

З огляду на зміст продукції, яку виготовляють підприємства харчової промисловості, надзвичайно важливим завданням на такому виробництві  є необхідність забезпечення стерильної ізоляції теплових мереж. Оленка Дунець перед розробкою робочої гіпотези проекту і вибору методів майбутньої наукової роботи проводить відповідні  контрольні заміри у  цеху однієї з львівських фірм.

     

Діана Шалай готує розчини для подальших експериментів з просочуванням плиток піщаника для мікродемпферного захисту фасадів історичної забудови Львова. Здобуто друге місце на “Інтел Техно Україна”.  

          

Надзвичайно небезпечний бур’ян – Борщівник Сосновського – усе більше поширюється на полях, угіддях, проникає на обочини доріг і береги річок в Україні, на захоплених територіях пригнічує наявну іншу рослинність, тим самим спотворюючи сталий біоценоз. Боротьба з ним ускладнюється ще й тим, що при зрізанні шкідник виділяє отруйний сік, що спричиняє опіки на тілі людини, алергічні реакції та інші негативні впливи на організм.

Бездумні плани  радянських “перетворювачів природи”, які завезли цей паразит на Україну з Північного Кавказу і свідомо культивували його повсюдно як кормову добавку до силосу, стали ще одним прикладом незлічених знущань над середовищем проживання людини, згідно з панівним тоді гаслом “Ми не можемо чекати милостей від природи. Взяти їх – ось наше завдання!”

У науково-дослідній лабораторії ліцею Анастасія Петрух розробила оригінальний інструмент для викошування борщівника у труднодоступних місцях, звідки його викорінити іншими агротехнічними способами практично неможливо.

На нижченаведених фотографіях – випробування інструменту у польових умовах.


Зеновія Швайка: створення діючого макету автоматичного пристрою для запобіганню замору риби у водоймах. 
    termoklin-3