Уникаймо суржику

      Суржик – це позанормативна суміш елементів з різних мов. У нас найпоширеніший суржик – суміш українських та російських слів. Це мовне сміття, від якого конче потрібно очищати мову.

  • “Що ми отримали від того, що кілька років слідували відомим курсом?” – риторично запитує один із політиків. Дієслово слідувати в сучасній українській літературній мові застаріло і вживається досить рідко. Намагання збільшити частотність цього слова і розширити його семантику спричинена не внутрішніми законами української мови, а незнанням цих законів та впливом інших мов.

      Основними українськими відповідниками російського  следовать  є  іти,  прямувати,  простувати  (у просторі);  наставати, наступати (у часі):  поезд следует без остановок  –  потяг іде без зупинок,  поезд дальнего следования  –  потяг далекого прямування ,  за весной следует лето  –  за весною настає літо .

      Не входить слово  слідувати, з огляду на звуженість його семантики, і до складу словосполучень фразеологічного і нефразеологічного типу. Те, що читаємо в газетах і часописах, чуємо в електронних засобах масової інформації –  слідувати такій логіці,  слідувати чиємусь прикладу,  із сказаного слідує і подібне – не відповідає ні лексичним, ні фразеологічним нормам.

    Ось кілька російських словосполучень, складниками яких є  следовать  та їхні відповідники в українській мові: продолжение следует (при друкуванні матеріалу в кількох номерах видання) – далі буде; следовать чьему-то примерунаслідувати чийсь приклад; следовать подобной логикеіти за такою логікою, следовать советам врачавиконувати поради або слухати порад лікаря; следовать обычаямдодержуватися чи дотримуватися звичаїв; из сказанного следуетіз сказаного випливає, как и следовало ожидатьяк і треба було сподіватися (чекати).

     Заміна у всіх згаданих випадках дієслів однією лексемою  слідувати  в усному мовленні, а то й у пресі не тільки свідчить про недостатнє знання мови, а й спричинює збіднення її лексико-синтаксичних можливостей.

     У зв’язку з викладеним вище, немає підстав для існування в українській мові дієприкметника  слідуючий. Натомість маємо прикметник  наступний, який уживаємо в часовому й просторовому значенні. Правильно казати:  наступний рік, наступного четверга, виходимо на наступній зупинці.

   Але не завжди російське следующий треба перекладати словом наступний. Перед переліком, як узагальнювальне слово використовуємо займенник такий. Наприклад: «На прес-конференції були висвітлені такі питання». Тож в уривку з публічного виступу «отже, пропонуємо наступні кроки» треба зробити виправлення – «пропонуємо такі кроки».

  • Продвинутый пользовательдосвідчений користувач. І аж ніяк – просунутий користувач.
  • Як перекласти з російської мови блуждающие огни? Відповідь. Найкращий варіант –мандрівні вогні, гірше – блудні вогні,  але не блукаючі вогні.
  • Є низка організацій, які недоречно містять у своїй назви слововишукувальний, наприклад, проектно-вишукувальний інститут. Це – калька з російської мови: проектно-изыскательская экспедиция, проектно-изыскательный институт. Слово вишукувальний потрібно замінити на дослідний.
  • Качка корабля (рос.). Розгойдування судна на хвилях українською мовою зветься хитавиця. А качка – це водоплавний дикий або свійський птах. Наявність слова качка у значенні хитавиця є однією з помилок, яких часом припускаються і в лексикографічних працях.
  • Чи закономірно вживати слово виглядати в значенні російського слова выглядеть? Для цього читач наводить приклади з польської, білоруської, англійської та інших мов. Скаржиться, що редактор у всіх випадках повиправляв йому виглядати в значенні російського выглядеть на мати виглядВідповідь. Тут треба сказати, що редактор передав куті меду. Замість гарно виглядаєш справді треба маєш гарний вигляд. Але! Замість Іван виглядав стурбовано потрібно Іван видавався стурбованим. Виглядає дивно – видається дивним. Печені яблука, политі медком, виглядають апетитно можна замінити на апетитні на вигляд. Отже, основне значення дієслова виглядати – це дивитися кудись, крізь щось, видніти, вдивлятися кудись. “Марно, брате, не вигляне чорнобрива з хати” (Тарас Шевченко). “Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати” (Михайло Стельмах). Найголовніший аргумент – відсутність значення “мати вигляд” у дієслова виглядати у Словнику за редакцією Бориса Грінченка, який є основним мірилом українськості питомих українських слів. Наявність такого значення в окремих авторів не є достатньою підставою для поширення в літературній мові. Від поширеності помилка не перестає бути помилкою.
  • У магазині канцтоварів читач бачив напис швидкозшивач. Наскільки доцільно його вживати? Відповідь. Швидкозшивач, як і низка інших канцеляризмів, є калькою з російського слова скоросшиватель. Але, на жаль, чогось кращого поки що немає.
  • Чи можна вживати щодо Києва та інших міст (коли йдеться про чемпіонат чи інші спортивні змагання) вислів приймаюче місто ? Відповідь. Не можна й не треба, бо це суперечить морфологічній нормі української мови. Це не термін, де не використовують описових зворотів. Цілком нормально сказати місто, яке приймає …, місто, де відбудеться Так само в посвідченнях про відрядження треба писати не  приймаюча сторона , а  сторона, що приймає .
  • Як перекласти вислів зажравшиеся чиновники? Відповідь. Я пропоную перекладати так: “зажирілі чиновники”. Це не дослівно, але зміст відтворює точно.
  • Російське пошлость і  пошлый  треба перекладати кількома синонімами залежно від контексту:  вульгарний, банальний, непристойний. А іменник  пошлость – як  вульгарність, банальність, непристойність
  • Українські засоби масової інформації частіше, ніж треба, вдаються до застарілого й рідко вживаного дієслова ратувати. В одному з газетних текстів читаємо: “Він ратує за створення фонду універсальних послуг“. Замість ратувати за щось у сучасній українській літературній мові треба казати обстоювати щось або наполягати на чомусь. Наприклад, “Максим Рильський твердо обстоював збереження традицій класичної літератури і в галузі форми”. (З журналу). “Громада наполягала на своєму”. (Іван Нечуй-Левицький).  Примітка від сайту www.rmc-ltl.info . Це, напевно, також калька з російської, наприклад,  он рАтовал за  (что-либо).
  • Переклад репліки решать вопросы по мере поступления. Відповідь. Розв’язувати (або вирішувати) питання в міру надходження їх або в міру того, як вони надходять.Читач хоче знати, чи можна використовувати в українській мові слово співпадіння. Відповідь.
  • Слова співпадіння в українській мові немає. Це непотрібна калька з російського совпадение. Українською мовою совпадение – збіг, совпадающий – збіжний.
  • Що мають на увазі працівники радіо й телебачення, кажучи облік міста, українською мовою обличчявигляд: обличчя міста, обличчя країни. Слово облік – це з’ясування кількості, встановлення наявності. Наприклад, вести облік, бути на обліку (росучёт).