Шахи у школі

        Слово від редактора 

     Відкриття рубрики з проблем навчання шахам у школі на сайті, що орієнтований на висвітлення роботи Ресурсно-методичного центру науково-дослідницьких технологій загальноосвітнього закладу  може здаватися декому незрозумілим або взагалі не відповідним основному  призначенню  цього  інформаційного ресурсу. Бо що може бути спільного між науковим дослідженням і «забавкою» у шахи. Дійсно, ніщо не поєднує, якщо дивитись на шахи як на розважальну чи відпочинкову гру, тобто як на забавку.

     Погляньмо на питання трохи ширше. Чому у багатьох школах не ведеться учнівська науково-дослідна діяльність?  Стандартний пакет традиційних пояснень і пояснень: незадовільна для цього навчально-матеріальна база, відсутність коштів, дефіцит кадрів на посади керівників технічних гуртків, повна байдужість учнів до творчості, перевантаження дітей у школі, на додаток, немов сургучна печатка, новітній невідпорний аргумент – Covid-19.  Але ніхто не скаже,  що у школі не вірять у можливість серйозних наукових учнівських досліджень, і на гурткову роботу зазвичай дивляться також як на забавку, щоправда, у гарному упаковуванні – змістовне дозвілля (а не позаурочна навчальна діяльність, як це первісно декларується у  директивних і розпорядчих документах). Тому що не бачать і не осмислюють того, що залучення дітей до проектної діяльності підвищить мотивацію учнів до навчання загалом та його результативності. Стосовно ж шахів, як показує досвід багатьох країн, цей вид занять у школі там розглядається як вагомий когнітивний чинник у навчальному процесі. Багато чого спільного є також й  між заняттями шахами та науковими дослідженнями. Достатньо назвати лише одне – творчість.    

      На жаль, на державному рівні практично нічого не робиться для впровадження у школи шахів. Промовистим прикладом може слугувати Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку шахів “Інтелект нації” на 2013-2020 роки» від 26.09.2012, № 706-р за підписом тодішнього Прем’єр-міністра України  М.Азарова. 

     У преамбулі Програми, за відпрацьованою бюрократами схемою для документів, що претендують на всеосяжне охоплення проблеми та вирішення її потужно, з розмахом, спочатку дифірамби (у шахах розвивається логічне мислення, поліпшується пам’ять, формуються здібності до самоаналізу і прийняття рішення, розвиваються морально-вольові та інтелектуальні якості людини – хто ж заперечуватиме це!), потім, як годиться, занепокоєння станом розвитку шахів в Україні, трошки самокритики (недостатня державна підтримка шахової інфраструктури),  безадресна щодо винуватців констатація стану низького рівня залучення дітей до вивчення основ шахів у загальноосвітніх навчальних закладах, ДЮСШ та інших закладах. Циркуляр традиційно, і з належним пафосом, завершується подачею заходів, які «обов’язково» будуть виконані, від чого ситуація «точно» виправиться.  Написано гарно (папір усе витримає): навчання шахам учнів 1-4 класів в усіх загальноосвітніх навчальних закладах України; випуск навчальних посібників і методичних рекомендацій з шахів; широка популяризація гри в шахи у ЗМІ, пілотні проекти, що мають бути спрямовані на залучення різних верств населення до гри в шахи та навіть … будівництво Палацу шахів у м. Києві. Читай і радій!

     Тільки от «ендшпіль» цієї історії був сумно встидливим: невдовзі новою Постановою  Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації державних цільових програм і національних проектів, економії бюджетних коштів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» від 5 березня 2014 р., № 71, за підписом наступного прем’єр-міністра А.Яценюка, розрахована на вісім років Програма державної підтримки розвитку шахів була скасована, через 17 місяців після її прийняття.

      Натомість на фоні безпорадності держави Львів вже вкотре  доводить, що й при мізерних коштах (нема ж тут містоутворювальних підприємств-гігантів з вагомими податковими відрахуваннями у місцевий бюджет. Малий бізнес також ледь животіє), можна сприяти розвитку шахів у шкільній системі.   Зокрема,  відповідно до  Програми розвитку шахів у загальноосвітніх навчальних закладах м.  Львова на 2015-2016 роки у штатний розпис в усіх школах було введено від 0,25 до 0,5 ставки керівника шахового гуртка. Для кожної школи було закуплено 7 комплектів шахів і  демонстраційну дошку з магнітними фігурами. Наступною Програмою розвитку шахів у загальноосвітніх навчальних закладах м. Львова на 2017-2020 роки (ухвала ЛМР від 01.12.2016 за № 1267) було збережено попередні штатні нормативи для посади керівника шахового гуртка, і навіть в умовах посилення економічної кризи було підтверджено раніше взятий курс на розвиток шахів у системі загальної середньої освіти міста.  А зовсім недавно, після виборів до місцевих органів влади й формування нових територіальних громад, 4 лютого 2021 року затверджено вже третю Програму на 2021-2025 роки, що охоплює усіх дітей шкільного віку, з пріоритетом на залучення до занять шахами дітей 1-4 класів. Програмою заплановано проведення навчальних семінарів для підготовки нових тренерів та підвищення шахової кваліфікації керівників шахових гуртків.

     Повертаючись до поставленого на початку цієї статті риторичного запитання, чому виділено окрему рубрику «Шахи у школі» на виразно «профільному» сайті, орієнтованому на підвищення мотивації учнів до мотивації навчання та  якості вивчення шкільних предметів, залучення дітей науково-дослідницької діяльності, відповідь така:  «Навіть тільки тому, що вже одного того, що шахи розвивають логічне мислення, пам’ять, здібності до самоаналізу, інтелектуальні якості (як «прозорливо «підмітив» наш Кабмін у своєму, цитованому вище Розпорядженні),  цілком достатньо як промовистого аргументу «за»,  звісно, якщо підходити до освіти з системних позицій. Додамо, що шахи розвивають не тільки логічне, а послідовне і критичне мислення, уважність, концентрацію, зосередженість, самодисципліну та багато інших корисних у дітей (і дорослих також) якостей, що подаватиметься у відповідних підрубриках цього розділу сайту. 

      Викладаючи у редакторській колонці, як і на інших сторінках рубрики, думки, що можуть здатися комусь непереконливими або навіть помилковими («Errare humanum est»), автор заздалегідь вдячний за конструктивну, доброзичливу критику (і за упереджену  також).  Редактор сайту за своєю першою вищою освітою – інженер, а за другою – педагог; кандидат наук. Що ж стосується орієнтування конкретно у шахах, то можна згадати (так, це було давненько) й про участь у фіналах першості Львова та  в обласних чемпіонатах. А сказано це не заради недоречної хвалькуватості, а тільки тому, щоби у читачів не склалося надто хибної думки про автора як про цілком безграмотного у шахах дилетанта або невігласа з дуже примітивним мисленням.

       Тож запрошуємо ініціативних, допитливих дописувачів, яким не байдужа справа розвитку шахів у школі,  до обміну думками, напрацьованим досвідом і загалом до творчої співпраці.