Стратегія і тактика у мітельшпілі

       Цугцванг у мітельшпілі

     Найчастіше цугцванг, тобто ситуація, коли будь-який хід гравця призводить до погіршення його становища, трапляється в ендшпілі, особливо у пішакових закінченнях. У нижченаведеній позиції (діаграма № 1) виграє той, хто першим ходить тому що він своїм другим ходом створює позицію цугцванга для суперника. Наприклад, 1. Крf6 Kрd4 (вимушено) 2. Kрf5 і виграш пішака, а відтак й партії. 1:0. При ході чорних рішення дзеркально аналогічне: 1… Kрd3  2. Kрf5 Kрd4. 0:1.  Отож, вихідна позиція являє собою цікавий приклад взаємного цугцванга.

     Створено також чимало шахових етюдів, поставлена мета у яких досягається комплексним використанням матових загроз і цугцванга. На діаграмі № 2 – етюд чи радше задача на тему цугцвангу. Завдання: хід білих, мат у 2 ходи (автор – Heucker, 1937). Рішення: 1. Kрh8!, якщо чорні ходять конем с5, то 2. Кe6– мат, а якщо конем на е7, то 2. Кg6 – мат.

                               Цуг-01  Цуг-02  Цуг-03  Цуг-04

    Цугцванг також може бути грізною зброєю й у мітельшпілі. Наприклад, у дуже повчальній партії О.АльохінА.Німцович (Сан-Ремо,1930), де було розіграно Французький захист, чорні успішно вирішили проблему свого зазвичай закритого білопольного слона, але віддали супернику простір, чим Альохін уміло скористався, поступово поліпшуючи свою позицію аж до створення цугцванга (діаграма № 3). Хід чорних, але у них немає жодного нормального продовження: кінь на с6 зв’язаний, кінь на е7 і тура на с8 прив’язані до захисту коня на с6, тура на с7 також безпорадна. Якщо чорні зіграють 32…Kрe8 або 32…Фe8, то тура на с7 залишиться без захисту і білі виграють фігуру ходом 33. b5.  

     Ось перебіг цього поєдинку: 1.e4 e6  2. d4 d5  3. Кc3 Сb4  4. e5 c5  5. Сd2 (зазвичай грають 5. a3, але Альохін не захотів мати здвоєних пішаків на лінії с5…Кe7 6. Кb5 (білі розмінюють активного чорнопольного слона суперника, залишаючи чорних з поганим слоном на с8) 6…С:d2+  7. Ф:d2 0-0  8. c3 b6? (початок проблем чорних. Бажаючи  розміняти свого поганого слона на полі а6, вони програють боротьбу за простір. Краще було зіграти 8…Кbc6  9. f4 Фb6  10. Кf3 Сd7). 9. f4 Сa6  10. Кf3 Фd7  11. a4! Кbc6  12. b4!  (перешкоджаючи чорному коню потрапити на с4 через поле а5) 12…cb  13. cb Сb7  14. Кd6!  f5?! (друга стратегічна помилка. Краще 14…a5  15. b5 Кb4, хоча й після цього у білих значна перевага у просторі). 15. a5! Кc8  16. К:b7!  Ф:b7  17. a6! Фf7 (на 17…Фe7  18. Сb5 К:b4  19. Тb1) 18. Сb5! К8e7  19. 0-0 h6  20. Тfc1 Тfc8  21. Тc2 Фe8 (21…Кd8  22. Тac1 Т:c2  23. Т:c2 Тc8  24.Т:c8 К:c8  25. Фc3). 22. Тac1 Тab8  23. Фe3 Тc7  24. Тc3!  Фd7  25. Т1c2 Крf8  26. Фc1 Тbc8  27. Сa4 b5 (вимушено, інакше білі самі зіграють b4-b5) 28. С:b5 Крe8  29. Сa4 Крd8 (жертвою пішака b5 чорні виграли пару темпів, щоби наблизити свого короля для захисту тури на c7 і нейтралізації загрози руху білого пішака на b5. Але наближається цугцванг, коли вони змушені будуть ходити фігурами) 30. h4  h5  31. Крh2 g6  32. g3 – ходи пішаками закінчилися і чорні форсовано програють.1–0.

     І щоби застерегти окремих любителів шахів від спрощеного уявлення про рівень гри видатного теоретика шахів А. Німцовича (все ж його суперником був чемпіон світу з шахів!), наведемо не менш ефектну партію, де він перемагає у потужному атакуючому стилі іншого маестро шахів Ф. Земіша,  який вже на 25 ході також потрапив у  цугцванг (діаграма № 4). Після 25…h6 білі здалися: будь-які ходи конем b1, слоном g2, турою g1 чи слоном d2 ведуть до втрати матеріалу, тура ж на е1 мусить захищати поле е2, щоби не програти ферзя, а на 26. Крh2 Т5f3 і також програш ферзя.

     Партія Ф. Земіш – А. Німцович (Копенгаген, 1923): 1. d4 Кf6  2. c4 e6  3. Кf3 b6  4. g3 Сb7  5. Сg2 Сe7  6. Кc3 0-0  7. 0-0 d5  8. Кe5 c6  9. cd cd  10. Сf4 a6  11. Тc1 b5  12. Фb3 Кc6  13. К:c6 (13. e3 К:e5  14. С:e5 Кg4  15. Сf4 g5) 13…С:c6  14. h3 Фd7  15. Крh2 Кh5 (білі фігури поступово і вимушено переходять на пасивні позиції) 16. Сd2 f5  17. Фd1 (17. a3 b4) 17…b4  18. Кb1 Сb5  19. Тg1 (краще 19. Сf3 Кf6  20. Сf4 Тac8, щоби послабити тиск, хоча й тоді у чорних була б перевага в просторі та краща координація фігур). 19…Сd6  20. e4? (потрібно було грати 20. Сf3)  20…fe!  21. Ф:h5 Т:f2  22. Фg5 Тaf8  23. Крh1 Т8f5  24. Фe3 Сd3  25. Тce1 h6. 0–1.

 

              Їжак-01   Система «Їжак»

      Загальновідомо, що однією з головних цілей дебюту та мітельшпілю є намагання одержати контроль над більшим простором, що у подальшому перебігу партії забезпечить кращі перспективи на успіх. Гравець, який має перевагу в просторі (переважно – це сторона з білими фігурами) часто почуває себе надто впевнено і підсвідомо намагається чим швидше отримати з цього вигоди, необачно розширюючи для себе здобуту територію. Однак, такі позиції потребують тривалого і точного маневрування, терпеливості у діях, досягти якої психологічно важко в умовах, коли ситуація в грі не змінюється впродовж багатьох ходів. Потрібно робити ходи, які зберігають цілісність позиції та не створюють об’єкти для атаки, адже найменше послаблення може бути використане противником для ефективного контрнаступу.

     Усі ці моменти у повній мірі стосуються правил розігрування дуже специфічної системи «Їжак», у якій одна сторона спочатку свідомо надає супернику домінування у просторі, щоби потім рішуче зруйнувати усі його плани. Універсальність системи полягає у тому, що її можна одержати з різних дебютів, наприклад,  з англійського початку, захисту Німцовича, варіанта Паульсена-Кана у сицилійському захисті, та при різному порядку ходів, а також шляхом різноманітних трансформацій у мітельшпілі. Система «Їжак» виникає тоді, коли чорні ставлять свої пішаки на шостій лінії  (e6-d6-b6-a6), а фігури – на 7-й та 8-й горизонталях. Це  не надто агресивне, але доволі динамічне розташування сил. Чорні оперують лише на трьох останніх горизонталях та уникають розмінів і спрощень, тим самим  підтримують високу напругу в грі. Пішаки чорних нагадують голки їжака, не даючи білим перетнути п’яту  горизонталь без втрат (діаграми № 1-2).

             Їжак-02  Їжак-06  Їжак-07

     У позиціях такого типу чорні зазвичай роблять вичікувальні ходи та завжди орієнтуються на можливу контратаку. Типові пішакові підриви: f7-f5, b6-b5, d6-d5 (найбільш поширений). Як правило, проти «Їжака» білі вибудовують позиції за структурою Мароці, розміщуючи пішаків на e4 і c4 (діаграми №1 і №3). Якщо система «Їжак» виникає  з англійського початку, то іноді пішак залишається на e2, а білопольний слон йде на g2Система дуже добре поєднує у собі стратегію і динаміку навіть за браком простору. Для чорних вигідна на шахівниці велика кількість фігур, що створює більше можливостей для контратаки.

                  Їжак-03  Їжак-04  Їжак-05

     На діаграмі № 4 – позиція з партії Guerrero A. (2303) – Castellanos R. (2465), (Azuqueca, 2014) після 14…Кfd7. Роблячи цей хід, чорні відкладають розвиток коня на b8 на пізніше, щоби потім вирішити, куди ним піти – на c6 чи навіть  на d7, звісно, після того, як це місце звільнить перший кінь. Такий порядок ходів  мав на меті ще й заплутати суперника, щоби спровокувати білих на швидку атаку на ферзевому фланзі з огляду на видиму пасивність позиції чорних. Білі повелися на це, зіграли типово агресивно, але неправильно, тому що послабили власну позицію: 15. b4? (діаграма № 5). Значно краще було зіграти 15. b3.

     Далі було: 15. …Кe5! 16. Кd1 a5! – поле c5 звільняється для чорного коня і що кладе край усім сподіванням білих на атаку на ферзевому фланзі. 17. b:a5 Т:a5  18. Кb5 Кa6   19. Фf2 Кc5  20. Кb2 Тca8   21. Тd1 Фb8  22. Фc2 Сc6  23. Тa2 h6  24. Сd2 Т5a6  25. Сc3 Сe8  26. Тda1 Кc6  27. Кd3 К:d3  28. С:d3 Кe5 2 9. Сf1 Фc8  30. Фb3 Кd7   31. Фb2 Сf8  32. a5 ba  33. С:a5 Кc5  34. Кc7 (тактична помилка) 34. …Тb8  35. Фc3 Т:a5  36. Ф:a5 Кb3  37. Фa7 К:a1  38. К:e8 Кb3 3 9. c5 К:c5. 0–1.

     Оскільки основна ідея системи «Їжак» полягає у намаганні чорних дочекатися слушного моменту, щоби ходами d6-d5, b6-b5 або f7-f5 розпочати у затисненій позиції свою контргру, білим весь час необхідно враховувати ці можливості суперника, а постійно слідкувати за цим психологічно непросто. Підтвердженням цьому є, наприклад, партія  Vega S. (2402) – Castellanos R. (2510) з Чемпіонату Іспанії  2013 року. На діаграмі № 6 позиція, у якій білі зіграли шаблонно 17. Фf2, здійснюючи тиск на пункт b6 та плануючи операції на королівському фланзі маневрами Фh4 і Кg5, але  повністю випустили з уваги контратаку чорних на ферзевому фланзі: 17…b5! У білих раптово виникли проблеми: враз стали дуже вразливими досі невидимі промені вздовж вертикалі с та діагоналі a1-h8.

     Білі зіграли 18. c5. Інші продовження  за білих не кращі: а) 18. Сa7 Фa8 19. Кd2 Кh5 20. g4 Кg3+; б) 18. e5 de 19. К:e5 (19. fe Кh5) 19. …bc 20. К:c4 Сd5;  в) 18. cb Т:c3 19. Т:c3 К:e4 20. С:e4 С:c3 21. С:b7 Ф:b7 22. ba Ф:a6 23. Тb1 Тb8;

     У партії далі було: 18. …dc  19. e5 Кd5  20. К:d5 С:d5  21. bc Фb7 (позиція чорних вже краща) 22. Тfd1 Тc7  23. Кd2 a5  24. Кb3 a4  25. Кd4  (заслуговувало на увагу 25. Кa5) 25. …К:c5  26. С:b5 Тec8  27. Сf1. Якщо 27. Крh2 Кe4  28. Фf1  (28. Т:c7 К:f2  29. Т:b7 К:d1) 28. …Кc3. 

     27. …Кe4  28. Фe1 Т:c1  29. Т:c1 Т:c1  30. Ф:c1 Кg3+  31. Крh2 К:f1+  32. Ф:f1 Фb2 (можна й відразу 32. …С:a2) 33. Кb5 С:a2 34. Сd4 Фd2 35. Сc3 Фc2 36. Сd4 Сf8 37. Кc3 Фd2 38. Фg1 Ф:f4+ 39. Крh1 Сb3. 0–1.

      Основні стратегічні ідеї за чорних у системі «Їжак»

     А. План Фішера – атака на королівському фланзі: Kрh8Тg8g7g5g4. Щоправда, цей план він застосував білими фігурами проти Ульфа Андерссона, розпочавши партію ходом 1. b2-b3, так що «Їжак» виник у дещо незвичному дебюті, що являв собою своєрідний сицилійський захист, але  з переміною кольорів.

    Б. Маневр Земіша – дуже поширений план, що включає у себе переведення слона з e7 на c7, щоби взяти на приціл пункт h2,  після типового прориву d6-d5. На практиці обидва плани  (Фішера і Земіша) часто поєднуються.

   В. Просування h7-h5 – найбільш гнучкий план, який особливо ефективний проти розташування фігур з білим пішаком на f3. Ідея плану полягає у тому, щоби максимально просунути цього пішака, змушуючи білих послабити королівський фланг. Відтак, центральний прорив d6-d5 спричинить значні пошкодження позиції білих.

     У партії М.Тайманов (2510) – А.Юсупов (2555), (1982) чорні ефективно застосували план Фішера у поєднанні з маневром Земіша. Білі ж грали надто мляво, чомусь відкладаючи наступ на ферзевому фланзі, чим й скористалися чорні. Початок партії: 1. d4 Кf6  2. c4 c5 3. Кf3 cd  4. К:d4 b6  5. Кc3 Сb7  6. f3 e6  7. e4 d6  8. Сe2 a6  9. Сe3 Кbd7  10. 0-0 Сe7  11. Фd2 0-0  12. Тfd1 Тc8  13. Тac1 Фc7  на шахівниці – типова структура «Їжака». 

     14. Сf1 Тfe8 15. Крh1 Фb8 16. Фf2 Сd8 17. Кb3 Сc7 18. Фg1 Крh8  (тут план Фішера виграє у силі, тому що білі поки що не створили жодного загроз чи будь-якого тиску на ферзевому фланзі) 19. Тc2 Тg8  20. Тcd2 g5  21. Сd4 Тg6  22. Кc1 Тcg8   23. Кd3 Фf8.

     Чорні переводять усі свої фігури на королівський фланг, де основні події настануть після подальшого просування пішака g5-g4: 24. Тe1 g4  25. fg e5  26. Сe3 К:g4  27. Кd5 Сd8  28. Кf2 Сh4  29. Тee2 К:e3  30. К:e3 С:f2  31. Ф:f2 С:e4  32. Кf5 Кc5  33. Кg3 Сa8  34. Тd1 Кe6  35. Ф:b6 Кf4  36.  Тf2 Фh6   37. Крg1 Фh4  38. Фb3 Тh6   39. Т:f4 ef  40. Фc3+ f6  41. Кf5 Т:g2+  42. С:g2 Ф:h2+  0–1.

      На прикладі партії Strauss  D.Gurevich D. (USA, 1985) можна побачити, наскільки небезпечними для білих може бути маневр Земіша Сd8-c7, а також типові жертви на g3 або на e3 після розкриття центру ходом d6-d5 Дебютна частина партії: 1. Кf3 c5 2. c4 b6 3. d4 cd 4. К:d4 Сb7  5. Кc3 Кf6  6. f3 d6 7. e4 Кbd7  8. Сe3 e6  9. Сe2 Сe7  10. 0-0 0-0  11. Тc1 a6  12. Фe1   (ферзь білих прямує на поле f2, щоби звідти здійснювати тиск на ферзевий фланг чорних) 12. … Фc7 13. Фf2 Тac8 14. b4  Тfe8 15. Тfd1 Фb8 16. a3 Сd8  17. Кb3 Сc7  18. g3 Сa8 19. Тb1 d5 20. cd ed  21. К:d5 С:d5 22. ed С:g3 23. hg (23. Ф:g3 Ф:g3+ 24. hg Т:e3)  23. …Т:e3  24. Кd4 (24. Ф:e3 Ф:g3+ 25. Крf1 Кg4)  24. …Т:a3  25. Тb2 Фd6  26. Тbd2 g6  27.  Крg2 Кe5  28. b5 Кeg4  29. fg Кe4   30. Сf3 К:f2  31. Т:f2 a5  32. Тe2 Фf6  33. g5 Фd6  34.  Кc6 Крg7  35. Тde1 Т:f3. 0–1.

     План з просуванням h7-h5 у системі «Їжак» мав місце 2011 року в гросмейстерському поєдинку Dominguez (2726) – Andreikin (2726), де чорним довелося зіткнутися з певними труднощами на ферзевому фланзі, перш ніж почати  контратаку на протилежному фланзі. 

     1. e4 c5 2. Кf3 e6 3. d4 cd 4. К:d4 a6 5. c4 Кf6 6. Кc3 Сb4 7. Сd2 Фc7 (7. …С:c38. С:c3 К:e4 9. Фg4)  8. a3 Сe7 (на 8. …С:c3 та сама відповідь: 9. С:c3 К:e4 10. Фg4)  9. Сe3 d6 10. Сe2 0-0 11. 0-0 b6 12. Фd2 12. …Сb7 13. f3 Кbd7 14. Тfc1. Зберігаючи туру на a1, білі планують просувати пішака а до поля a5, щоби підірвати пішакову конструкцію чорних на ферзевому фланзі.

     14. …Тac8 15. a4 a5.Чорні не можуть допускати хід a5, але тепер 16. Кdb5 Фb8 17. Сf4 (17. Тd1Тc6 18. b3 Тd8 19. Крh1 Кc5 20. Фc2 Тcc8) 17. …Кe5 18. b3 Тfd8 19. Крh1 h5 з наміром принести в жертву цього пішака на полі h3 для послаблення позиції короля білих. Якщо замість ходу пішаком на h5 чорні зіграють 19. …Кfd7, то 20. Тd1 Кc5 21. Фc2 h6.

     20. Сf1 (20. Сg5 h4 21. h3) 20. …h4 21. Фf2  Тc5 (21. …Кfd722. Тd1 Кc5 23. Тab1 Тd7) 22. Сe3 22. …d5!  23. ed. Якщо тепер  23. cd, то 23. …ed  24. С:c5 С:c5  25. Ф:h4 de   26. К:e4 (26. fe Кeg4 з загрозою 27. … Фf4 і посиленням тиску на пункт f2)  26. …С:e4  27. fe Кeg4  28. Т:c5 bc – чорні без пішака, але дуже активні.

      23. …ed 24. cd h3 25. Тd1 (25. ghК:d5  26. К:d5 Тc:d5  – у чорних набагато краща позиція). На 26. С:c5 (замість 26. К:d5), 26. … С:c5  27. Фg3 Кf6  28. Сg2 Кh5.

      25. …К:d5 26. С:c5 С:c5 27. Фg3 (27. Фh4hg+  28. С:g2 Кg6  29. Фg3 Кe3  30. Ф:b8 Т:b8) 27. …К:c3 28. Л:d8+.  Не проходить 28. К:c3 Сd4 29. f4 hg+  30. С:g2 С:g2+  31. Кр:g2 Фa8+  32. Крf1 Кd3  з  переможною атакою.  Якщо ж 29. Тac1 (замість 29. f4), то 29. …С:c3  30. Т:d8+ Ф:d8  31. Т:c3 Фd1.

      28…Ф:d8  29. Ф:e5 (29. К:c3 Фd4)  29…Кd1  30. Тa2 (30. Т:d1 Ф:d1  31. Фe2 Ф:b3) 30…Кe3  31. Кc3 (31. Тf2 Фd1) 31…К:f1 32. Тe2 Кd2 33. Фg3 hg+  34. Т:g2 g6. 0–1.

     Турнірна практика свідчить, що у даний час основними є плани з h7-h5 и Bd8-c7, натомість план Фішера визнається надто повільним, тому що при ньому білі можуть досить швидко організувати атаку на  ферзевому фланзі.

     На початку свого становлення система «Їжак» більше потребувала позиційного розуміння, ніж знання теоретичних варіантів. Виглядає парадоксально, але відсутність у чорних простору компенсується наявністю багатьох різних стратегічних ідей. Чи не найбільшим внеском у розвиток цієї схеми (як за білих, так і за чорних фігур!) є творчість Анатолія Карпова, який майстерно розігрував позиції з неквапливими і складними маневрами, обираючи систему «Їжак» або граючи проти неї.

    У нижченаведеній  партії проти угорського гросмейстера екстра-класу Золтана Ріблі він продемонстрував притаманний йому стиль робити корисні ходи, поступово поліпшуючи свою позицію, але не розкриваючи при цьому своїх стратегічних планів. Чорні тривалий час також  грали добре, відбиваючи різні загрози, але один неточний хід, що послабив пішакову структуру, відразу дав перевагу білим. 

      А. Карпов (2725) – З. Ріблі (2585), (олімпіада в Дубаї,1986): 1. c4 c5 2. Кf3 Кf6 3. Кc3 e6 4. g3 b6 5. Сg2 Сb7 6. 0-0 d6 7. d4 cd 8. Ф:d4 a6 9. Тd1. Починається тиск білих на пішака d6. 9. …Сe7 10.b3 Кbd7 (щоби на Сa3 відреагувати ходом Кc5)  11. e4 Фc8 12. Сb2 0-0 13. Кd2   (захищаючи обидва пішаки e4 і c4 та підготовки b3-b4 або f2-f4) 13. …Фc7 14. Тac1Тac8 15. h3  Тfe8 16. a3 Фb8 17. b4. Білі одержують більше простору на ферзевому фланзі, але послаблюють пішака c4 як можливого об’єкта для атаки чорними. 17. … Тed8 18. Фe3 Сa8 19. Фe2 Кe8 20. Кf1 Сb7 21. Крh2 Кef6 22.  Кd2 Кe8  23. Тe1 23. Кb3 Сa8 24. Кb3 Сg5. Чорні провокують суперника на хід  f2-f4 і на захоплення надто великого простору, сподіваючись, що це дасть їм більше цілей для атаки.  

    25. Тc2Тc726. f4. Білі таки роблять  цей хід, щоправда, з інших міркувань – для можливості зіграти потім Тec1 і посилення захисту пішака на c4. 26. …Сf6 27.  Тec1 Тdc8 28. Кd1 Сb7 29. Фd3 С:b2 30. К:b2 Фa8 31. Кd1 a5? Чорні втрачають терпіння і цим необачним ходом створюють для себе постійний слабкий пункт на b5, яким негайно скористалися білі та утвердили на ньому коня. 

     32. Кd4Тd8 33. Кb5 Тcc8 34. Кdc3  (34. К:d6 Кdf6  35. e5 К:d6  36. ed С:g2  37.  Л:g2 Кe4  38. d7 Тc7  39. Тe2 Кf6) 34. …Фb8 35. Тd1 Кdf6 36. Тcd2 h6 37. Фe2 Сa8 38. Крg1 (38. ba ba 39. Тb2 Сb7 40. e5 de 41. fe С:g2 42. Кd6 Сf3)  38. …Сc6 39. Крh2e5  40. f5 Фa8 41. g4 Фb8 42. h4 Фb7 43. Сf3 Фe7 44.  Крg3 ab 45. ab d5 46. cdНа 46. К:d5 К:d5 47. cd С:b5 48. Ф:b5 Кd6 49. Фd3 Тc4 – активність чорних компенсує нестачу пішака.

   46. …С:b5 47. К:b5Ф:b4 48 .g5 (можна було продовжувати й 48.Тb2 Фe7 49.Тdb1) 48. …hg – заключна помилка. Останньою можливістю чорних боротися за вирівнювання позиції був хід 48…Тc4 і далі 49.gf Ф:b5 50.fg Фc5  – з мінімальними сподіваннями на свого пішака b.  Слабо 49. Тb2, тому що 49. …К:е4 50. С:е4 Т:е4 51. Т:b4 Т:е2). Фінальні акорди: 49. hg Кh7  50. d6 Тc5  51. Тb2 Фc4  52. Фh2 Т:b5  53.Ф:h7+ Кр:h7  54. Тh2+ Крg8  55. Тdh1 f6  56. Тh8+ 1–0.

     Проти румунського гросмейстера Флоріна Георгіу Карпов застосував план з боротьбою у центрі та на королівському фланзі. Обидва суперники розіграли цю систему з великою терпеливістю і постійним намаганням зберігати компактними розташування своїх сил. Чорні загалом правильно реагували на побудову білих, однак, допустили незначну неточність, що дала білим мінімальну перевагу і зробила  позицію чорних незручною. 

     А. Карпов (2690) – Ф. Георгіу (2545), (Ленінград, 1977): 1. c4 c5  2. Кf3 Кf6  3. Кc3 e6  4. g3 b6  5. Сg2 Сb7  6. 0-0 Сe7  7. d4 cd   8. Ф:d4 d6  9. Тd1 a6  10. e4 Кbd7  11. Фe3 Фc7  13. b3 Тfe8  14. Сb2 Сf8  15. Тac1 Тac8. Дебют закінчено, починається маневрування сторін з метою поліпшення позицій фігур.

     16. h3 (запобігає ходу Кg4 і готує g3-g4)16. …Фb8 17. Тe1. Оскільки білі планують грати f2-f4, а відтак й e4-e5, то тури краще розмістити на вертикалях d і e.  Тепер чорні ходом 17. …g6 застосовують типовий план боротьби проти атаки білих на королівському фланзі, а на f4-f5 відповісти е6-e5, бо поле f5 вже не буде доступне для коня суперника. Крім того, у них з’явилася можливість перевести чорнопольного слона на велику діагональ ходом Сg7.  

     18. Тcd1 (типовою помилкою була б спроба білих розширити простір ходом 18. f4. Різка реакція чорних спростовувала цей намір:18. …e519. Кc2 d5 20. fe Сc5 21. Кd4 Ф:e5). 18. …Кc5  19. f3 Сg7 20. Сa1 Кcd7. Чорні вже могли використати трохи послаблену структуру на королівському фланзі білих, щоби досягти рівної позиції: 20. …d5 21. cd Ф:g3 22. b4 Кcd7 23. de fe 24. Кce2 Фc7.

      21. f4 e5 22. Кc2 ef (краще 22. …b5 23. fe К:e5 24. cb ab 25. Тf1 Фa8). 23. Ф:f4 Кe5. Цей хід дозволяє білим перегрупувати свої сили для нападу на слабкі пункти d6 і d5. Чорним можна було знову спробувати цікаву ідею ходом 23. … b6-b5. 

      Далі було: 24. Кb4  h5 25. Тf1 Фc7 (захист пункту f7 і загроза ходом Фc5) 26. Крh1 Тe6 27. Фd2 – сильний тиск на d6,  а також звільнення вертикалі f для своїх тур. 27. … Тce8 28. Кcd5 К:d5 29. cd Тf6  30.Тf4 Т:f4. На 30. …Сh6  31. Кd3 (прийняття жертви якості виглядає доволі небезпечним для чорних) 31. … Т:f4 32. К:f4 Сg7 33. Тc1 Фe7 34. Сd4 b5 з неясною грою.

     31. gf Кd7 32. С:g7 Кр:g7 33. Кc6 Крg8 – неточність, що призвела до поразки чорних. Потрібно було грати 33. …Крh7, хоча ходами b3-b4, Тс1, а2-а4  білі продовжували би свій наступ на ферзевому фланзі. А тепер настає швидка розв’язка: 34. e5 Крh7 (на 34. …de 35. d6 – у чорного ферзя немає безпечного поля для відступу). 35. Тc1 de 36. К:e5 Фd6 37. К:f7 Фf6 38. Кg5+ Крg8 39. Тc7 Кc5 40. b4 Фd6 41. Тf7. 1–0

     Карпов не тільки добре грає проти системи «Їжак», але й сам успішно застосовує її, що можна побачити на прикладі нижченаведеної його партії  проти Eugenio Torre, у якій він спровокував суперника на необґрунтоване розширення простору, що спричинило послаблення позиції білих. Чорні скористалися цим і контратакували в центрі, після чого білий король опинився у небезпеці.

    Партія Torre E. (2550) – Karpov A. (2690), (Bad Lauterberg,1977): 1. e4 c5 2. Кf3 e6 3. d4 cd 4. К:d4 a6 5. c4 Фc7 6. a3 Кf6 7. Кc3 Кc6 8. Сe3 Сe7 9. Тc1 Кe5. Карпов затримується з ходом d7-d6, щоби перевести свого коня на королівський фланг.  10. Сe2 Кg611. 0-0 b6 12. f4 0-0 13. b4 (13. e5 Кe8 14. b4 d6) 13. …Сb7 14. Сd3 Тac8 15. Кb3 d6 16 Фe2 Тfe8. Виникла типова структура «Їжака», де чорні шукають зручного моменту для класичного прориву d6-d5 або b6-b5, в залежності від ситуації, тоді як білі повільно посилюватимуть свою позиції, протидіючи можливій контргрі противника. 

     17. h3. Білі зробили цей хід, щоби не допустити хід Кg4, однак вони цим послабили поле g3. Можливо краще було 17.Кg1. 

     17. … Кd7 18. Фf2 Сa8  19. Тc2 Фb8  20. Тfc1  Сh4  21. g3 Сd8  22. Кd2 Сf6  23. h4 h6  24. h5 Кgf8  25. g4 Кh7  26. e5? de  27. g5 ef  28. С:f4 Сe5  (раптово король білих опинився у небезпеці) 29. g6 fg  30. hg С:f4 (на 30. …Кg5 також вигравало 31. С:g5 Тf8)  31. gh+ Крh8  32. Тf1 Тf8  33. Сe4 Кe5  34. Фg2 К:c4. 0–1

 

      Пішакова структура Стаунтона

     При розігруванні англійського початку, закритого варіанту сицилійського захисту та нестандартних систем проти староіндійського захисту чи захисту Грюнфельда білі можуть вибудовувати специфічну пішакову конструкцію, що називається «Пішакова структура Стаунтона». Свою іншу назву – «Арабська пішакова структура» – це гармонійне пішакове утворення з чотирьох пішаків у центре, що підтримуються пішаками b і g, дістало  за візуальну схожість з обрисами замку з двома баштами по боках (діаграма № 1).

     Але ця структура відзначається не тільки зовнішньою гармонією, вона є дуже ефективним способом тиску на позицію противника.  Два просунуті пішаки (у даному випадку c4 і f4) контролюють значну територію (поля d5, e5, b5g5), а  пара пішаків позаду них (на d3 та e3) захищають центр білих (e4, d4) і водночас підтримуючи «стовпів» структури (c4/f4), що за сприятливих умов готові рушити вперед для прориву  центру. Коневі ж пішаки на b3 і g3 – це опора усієї конструкції. До сказаного можна додати те, що пішаки на ферзевому фланзі зазвичай  є достатньо гнучкими, тому їх можна просувати далі для захоплення більшого простору.

                                Стр-Стаунт-01  Стр-Стаунт-02  Стр-Стаунт-03

     Загалом така пішакова побудова за білих не без підстав сьогодні вважається однією з кращих, і фігури у цій структурі розташовані доцільно: обидва слони контролюють великі діагоналі a1-h8 / h1-a8; ферзевий кінь розвивається на c3, а королівський – на e2 (переважно), хоча іноді цього коня можна побачити на h3 або на h4; ферзь йде на d2, захищаючи поле e3, потенційно найслабшу ланку конструкції білих, після того, як слон займе поле b2 (фрагмент позиції на діаграмі № 2).

     Залишиться лише з’єднати обидві тури, що мають свободу в переміщенні в залежності від обраного плану, наприклад, на f1-e1, якщо білі мають намір грати e3-e4 та атакувати на королівському фланзі, або тури можуть перейти на ферзевий фланг, якщо там ведуться активні дії.

     На діаграмі № 3 напівзакрита позиція після 14 ходу білих у партії С. Тів’яков (2595) – Г. Каспаров (2845), (Wijk aan Zee, 2001). Пара сильних слонів – головний актив чорних, які у цій позиції зіграли 14…f5!  Цей дуже сильний хід не допускає можливої атаки  білих ходом пішака f4, а також підриває центр суперника.

     Теперь на просування пішака на е5  або взяття на f5 відкривається магістраль слона на b7 з атакою на білого короля. Тому білі вимушені підтримувати напругу в центрі, але витримувати це довго вони не зможуть. 

     15. Тae1 Кc6   16. ef gf   17. Тe2 Тae8 18. Тfe1 Крh8  19. Фh3 Кd4  20.  К:d4 С:d4+  21. Крh1 Тg8  22. Кd1 Тg6   23. c3 Сg7  24. Кe3 Тf8  25. Сg5 h6  26.  Сh4 b5 –  створення об’єкту для атаки на протилежному фланзі (поле с3). 

     27. Кf1 b4  28. cb cb  29. Кe3 Тg8 30. Сg3 Сd4  – посилення тиску на пункт g2.  Чорні готуються знищити коня на е3 як основного захисника цього пункту. 31. Кc4 Т8g7 32. Фh5 Крh7  33. Кe3 Фb5  34. Тd2 a6  35. Фh3 h5  36. Тee2 (36. Ф:h5+ Тh6) 36. …h4 37. Сe1 (37. Ф:h4+ Тh6) 37. …С:e3 (нарешті) 38. Ф:e3 Фc6 39. Фh3 Фc1 40. Ф:h4+ Тh6  41. Тc2 (41. Фf2 Т:g2)  41. …Фd1  42. Тcd2 Фb1  43. Фf2 Т:g2  44. Ф:g2 С:g2+  45. Кр:g2 Фa2  46. Тc2 Тg6+  47. Сg3 Ф:b3  48. Тed2 a5  49. Крf2 a4  50. Тc6 a3  51. ba ba  52. Крe2 e5  53. fe f4.  0–1.

                                    Стр-Стаунт-04 Стр-Стаунт-05 Стр-Стаунт-06

     На діаграмі № 4 позиція після 12 ходу білих у партії Б. Спаський (2615) – Л. Портіш (2655), (Mexico,1980). Початкові ж ходи у цій зустрічі були такими: 1. e4 c5 2. Кc3 d6 3. g3 Кc6 4. Сg2 g6 5. d3 Сg7 6. f4 e6 7. Кf3 Кge7 8. 0-0 0-0 9. Тb1. Частіше грають 9. Се3, але Спаський, який був видатним спеціалістом у закритому варіанті сицилійського захисту, завжди намагався у своїх партіях досліджувати нові шляхи. 

    Оскільки останній та дуже обережний хід білих просто захищає ферзевий фланг, то чорним є сенс тимчасово відкласти свої активні дії тут ходами а7-а6 і  b7-b5 та швидко завершити розвиток флангу простим b6 і Сb7. Тому Портіш зосередився на грі в центрі і тому замість традиційного плану (а7-а6, b7-b5, Тb8 з ідеєю одержати простір на ферзевому фланзі) і вирішив зіграти бездоганно у стилі Стаунтона (b6-Сb7): 9. …b6  10. Сd2 Сb7 11. Кe2 Фd7 12. g4.

    У подібних позиціях, коли білі грають g4 з наміром подальшого руху f4-f5, чорним завжди потрібно протидіяти цьому зустрічним ходом f5!, що й було зроблено у даній партії: 13. gf (13. ef ef) 13. …ef 14. c4 (заслуговувало на увагу 14. Сc3)  14. …Кd8  15. Кc3 Кe6 16. Кg5 К:g5 17. fg Тf7 18. Фf3 Тaf8 19. Фh3 Фd8  20. ef Сc8  21. Кe4 Сd4+ 22. Крh1 К:f5 23. Кf6+ Крh8 24. Сc3 Кe3 25. Фh4 С:c3 26.bc К:f1 27. Т:f1 Сf5 28. d4 Т:f6 (спрощення позиції!)  29. gf Ф:f6  30. Ф:f6+ Т:f6  31. a4 Крg7  32. a5 Сd3  33. Т:f6 Кр:f6  34. ab ab  35. Сd5 Крf5  36. dc dc  37. Крg1 Крf4  38. Крf2.  Чорні виграють просто, просуваючи  свої пішаки на королівському фланзі. 0–1.

    Діаграма № 5 після десяти ходів у партії Granda Z. (2565) – Benjamin J.(2570), (New York, 1992): 1. c4 e5 2. g3 Кc6 3. Сg2 g6 4. e3 Сg7 5. Кe2 f5 6. d3 Кf6 7. Кbc3 0-0 8. 0-0 d6. У білих тут є декілька можливих планів, наприклад, Тb1, b2-b4-b5Однак, гросмейстер Хуліо Гранда, який дуже добре розуміє такі позиції і доволі часто використовує цю систему, обирає більш стратегічну побудову, ставлячи свого чорнопольного слона на велику діагональ з ідеєю зіграти f2-f4. Тож партія продовжувалася так: 9. b3  Кe7 (якщо 9. …Сe6, то 10. Кd5, на 9. …Крh8 – 10. Сb2 a6 11. Фd2 Сe6 12. Кd5) 10. Сb2 c6 (див. діаграму № 5).

    11. f4  (типовий удар для підриву центру чорних) 11. … Сe6 12. Фd2 Фc7 13. Кd1 (оригінальна ідея Гранда. Кінь прямує до поля f2, щоби звідти підтримати просування e3-e4 і контролювати пункти g4 і e4. Також тепер слон на b2 здійснює прямий тиск на пункт e5).Залишиться тільки поставити свою туру на е1 та відкрити гру ходом е3-е4.

    13. … Тae8 14. Кf2 Крh8 15. Тae1 Кeg8 16. e4 Сc8 17. c5  – центральні пішаки чорних починають руйнуватися. Далі було 13. … Кd7 18. cd Ф:d6 19. d4 (білі відкривають центр, усі їх фігури вступають у гру) 19. …ef (19. …ed 20. e5, а на  19. …fe – 20. К:e4 і 21.de) 20. К:f4 (не можна грати 20. e5, тому що 20. …К:e5) 20. …Кgf6 (20. …fe21.  К:e4 Фc7 22. Кg5)  21. ef gf 22. Фa5  Кe4 23. С:e4 fe 24. К:e4 С:d4+ 25. Тf2  Фe5 26. Ф:e5+ С:e5 27. Кd6 С:b2 28. Т:e8 Т:e8 29. Т:b2.

     Повчальна й технічна фаза реалізації чорними своєї вирішальної позиційної та матеріальної  переваги:   29. …Тf8  30. Тf2 Кe5  31. Кd3 Т:f2  32. К:f2 Сe6  33. К:b7 Сf5  34. Кc5 Крg7  35. Крg2 Крf7  36. Кd1 Крe7  37. Кc3 Крd6  38. К5e4+ Крe7  39. h4 h6  40. Крf2 Сg6  41. Крe3 Крe6  42. Крd4 Сh5  43. Кf2 Сf3 44. b4 Крf5  45. a4 Кd7  46. a5 Кb8  47. Крe3 Сg2  48. g4+ Крe6  49. Кd3 Сf1  50. Кc5+ Крe5  51. К3e4 Сc4  52. Кd2 Сf7  53. Кf3+ Крd5  54. h5 Сg8  55. Крd3 Сh7+  56. Крc3 Сb1  57. Крb2. 1–0.

     На завершення публікації  розглянемо приклад використання у грі тактичної майстерності. На діаграмі № 6 – позиція з пішаковою структурою Стаунтона після 14 ходів в одній з партій гросмейстера К. Спрагетта (2631). Партія продовжувалася так: 15. f4 ef (надто необережна відповідь) 16. К:g6 Кр:g6 17. Ф:h5+ Кр:h5. Чорні приймають розкішну жертву ферзя і одержують красивий мат: 18. К:f4+ Крg5 19. h4+ Крg4 20. Крh2  – і немає захисту від мата наступним ходом.1–0.

     Потрібно було грати відхилити жертву ферзя і відступити 17. …Крh7 18. С:g7 Кр:g7 19. К:f4. Хоча чорні все одно програють, але не відразу, як це сталося у партії. 

     Резюме. Наведені приклади свідчать, що багаті цікавими ідеями позиції з пішаковою структурою Стаунтона  можуть виникати з різних популярних дебютів.

   

         Атака на рокірованого короля

       Мистецтво атаки – це один з найважливіших елементів мітельшпілю. Розуміння того, коли і як починати наступ – це необхідна здатність шахіста, яку потрібно постійно розвивати, щоби підвищувати свій рівень гри. Оволодіння здібностями ведення атаки в принципі не відрізняється від вміння успішно використовувати у грі, наприклад, перевагу двох слонів чи будь-які інші класичні технічні прийоми. 

     Прийняттю рішення розпочати атаку повинно передувати виявлення конкретних особливостей позиції як аргументованих мотивів для такої атаки: а) наявність матеріальної переваги не взагалі, а на наявності більшого числа спрямованих на атаку в центрі чи на конкретному фланзі своїх фігур, що переважають сили оборони у суперника; б) необхідність переваги у розвитку фігур. Якщо суперник відстає за цим критерієм, то у нього менше доступних для захисту фігур; в) слабкість прикриття короля противника, яку необхідно максимально використати при веденні атаки. Ознаками такої слабкості можуть бути: 1) пошкодження пішакової структури у позиції рокіровки з утворенням у ній здвоєних пішаків; 2) просування вперед будь-якого з трьох пішаків перед королем; 3) тиск фігурою на будь-якого з цих трьох пішаків і можливість її жертви за пішака, щоби послабити позицію короля суперника; розмін фіанкетованого слона, що захищав позицію короля після рокіровки; 4) бездіяльність окремих фігур суперника або порушення координації дій між ними.

                           Атака-рок-01  Атака-рок-02  Атака-рок-03

     На діаграмі № 1 позиція з партії  Г. Каспаров (2690) – Л. Портіш (2600), (Niksic, 1983) після 16 дебютних ходів (1. d4 Кf6 2. c4 e6 3. Кf3 b6 4. Кc3 Сb7 5. a3 d5 6. cd К:d5 7. e3 К:c3 8. bc Сe7 9. Сb5+ c6 10. Сd3 c5 11. 0-0 Кc6 12. Сb2 Тc8 13. Фe2 0-0 14. Тad1 Фc7 15. c4 cd 16. ed Кa5).  У білих перевага на королівському фланзі, де два слони здійснюють певний тиск на поля рокіровки короля чорних, у яких ще й  віддалений від центру кінь на a5 поки що не може запобігти ходу білого коня на e5, щоби відкрити  дорогу ферзю на поля g4 або h5 королівського флангу.

     Враховуючи усе це, Каспаров ходом 17. d5! розпочав переможну атаку, відкриваючи шлях двом своїм слонам на позицію рокіровки короля чорним з великим руйнівним  ефектом. 17. … ed 18. cd С:d5 19. С:h7+ Кр:h7 20. Т:d5 Крg8 21. С:g7  Кр:g7 22. Кe5  Тfd8.

     Інші спроби захисту також незадовільні:  а) 22. …f5  23. Тd3 Фc5  24. Кd7;   б) 22. …Тh8  23. Фg4+ Крf8  24. Фf5 f6  25. Тe1 Кc6 (25. …Фc1 26.Тdd1) 26. Кd7+ Крf7  27. Т:e7+  в) 22. …Фc2  23. Фg4+ Крh7  24. Тd3  Тc3  25.Фf5+ Крg8  26. Тg3+

     У партії було далі: 23. Фg4+ Крf8 24. Фf5 f6 25. Кd7+ Т:d7 26. Т:d7 Фc5 27. Фh7 Тc7 28. Фh8+ Крf7 29. Тd3 Кc4  30. Тfd1 Кe5 (30…Сd6 31. Тd5 Ф:a3 32. Т:d6)  31. Фh7+ Крe6  32. Фg8+ Крf5  33. g4+ Крf4 (33…К:g4 34. Тd5+) 34. Тd4+ Крf3  35. Фb3+   1–0.

     На діаграмі № 2 позиція після 18 ходів партії С. Волков (2621) – Є. Мирошниченко (2670), (Нахічевань, 2011), у якій було розіграно один з варіантів системи Тарраша у французькому захисті (1. d4 e6 2. e4 d5 3. Кd2 Кc6 4. Кgf3 Кf6 5. e5 Кd7 6. Сd3 Кb4 7. Сe2 c5 8. c3 Кc6 9. 0-0 g6 10. a3 Фb6 11. Кb3 Сg7 12. К:c5 К:c5 13. dc Ф:c5 14. Сe3 Фe7 15. Сb5 Сd7 16. Сg5 Фc5 17. С:c6 bc 18. Фd2 0-0). 

     19. h4  (атака на фіанкетто) 19. ..Тfb8 20. h5 Фc4   (для захисту королівського флангу) 21. Тfe1  c5 22. Сe7  Тe8 23. Сf6 Сf8 24. Кh2  h6 (не допускаючи ходу Фg5, якщо ж 24. …Сb5, то 25. hg fg 26. Фg5)  25. b3!  Жертвою пішака білі відкидають чорного ферзя від королівського флангу і тим самим забезпечують собі тут матеріальну перевагу, відповідно й успішну атаку на короля.

     25. … Ф:b3 26. Кg4 Крh7 27. Тe3  Фc4 (надто пізно) 28. hg+ (або 28. К:h6С:h6 29. hg+ fg) 29. … Кр:g6 (30. Фc2+ 30. Тh3) 28. … fg 29. К:h6  Фf4 30. Кf7  Крg8 31. Кh8 d4 32. cd cd 33. Фd3 Фf5 34. Ф:d4 Сc6 35. Тg3 Сe4 36. К:g6.  1–0.

     Діаграма № 3 – позиція з партії П. Свідлер (2741) – О. Мотильов (2710), (Охрід, 2009) після 24 ходів. Розіграно захист Петрова (1. e4 e5 2. Кf3 Кf6 3. К:e5 d6 4. Кf3 К:e4 5. d4 d5 6. Сd3 Кc6 7. 0-0 Сe7 8. Кc3 К:c3 9. bc Сg4  10. Тe1 0-0  11. Сf4 Тb8  12. h3 Сh5  13. Тe3 Сd6  14. С:d6 Ф:d6  15. Тb1 f6 16. c4 dc  17. С:c4+  Крh8  18. c3 Тfe8  19. Кg5 Сg6 20. Т:e8+ Т:e8  21. Кf7+ С:f7  22. С:f7 Тf8   23. Сc4 Кa5  24. Сd3 g6).

     Чорним бракує лише декількох темпів для зміцнення власної позиції, але черга ходу за білими, і Свідлер знаходить спосіб  використати кращу координацію своїх фігур для створення значних проблем супернику: 25. Фe2  Крg7  26. h4 Тf7  27. h5 Тe7  28. Фg4 Фe6  29. Фg3 Фf7  30. Тb5 b6  31. hg hg 32. Тh5  Тe8 33. Тh3  – у білих вже більше фігур в атаці, ніж захисників позиції чорних. 25. … f5  34. С:f5 Кc6 (34. …Ф:f535. Ф:c7+ Крf6 36. Тf3 з виграшем ферзя, а на 35….Крg8 36. Фh7+ Крf8 37. Фh8+ Крe7 38. Тe3+). 35. Сd3 Лe6 (35…Тh836. Т:h8 Кр:h8 37. С:g6) 36. Фh4 Фg8 37. Сc4 (також вигравало й 37. Фh6+Крf6 38. Сc4 Тe1+ 39. Крh2 Ф:c4 40. Фf8+ Крe6 41.Фg8+ Крd6 42. Ф:c4) 37…Тe1+ 38. Крh2 Ф:c4 39. Фh8+ Крf7 40. Тh7+ (40. Тh7+ Крe6 41. Фg8+) 41. Фg8+  1–0.

       Перевага у просторі

       Простір є одним з найвагоміших чинників при оцінюванні позиції та прийнятті рішень у дебюті та мітельшпілі, хоча наявність простору в однієї із сторін не обов’язково означає, що у неї позиція дійсно краща. Найбільш поширеним способом одержання простору є просування пішаків у табір противника з  побудовою певних пішакових структур. Можна також захоплювати простір за допомогою своїх фігур переважно в центрі, де не так багато пішаків, але вдало розташовані фігури здійснюють тиск на певну ділянку шахівниці і тим самим змушують суперника оперувати на обмеженій території. Простір-1-3

      Вищенаведені діаграми ілюструють перевагу білих у просторі, здобуту за рахунок пішакової структури, а також контролю фігурами ключових полів у таборі суперника, що обмежують його дії: на діаграмі № 1 проглядаються обриси староіндійського захисту, на діаграмі № 2 – іспанської партії, а на діаграмі № 3 – каталонського початку.

     Перевага  у просторі дозволяє швидко перекидати фігури одного фланга на інший, навіть поєднувати атаку на королівському та ферзевому флангах, а супернику через брак вільного місця часто складно захищати обидва фланги одночасно.

     Правило перше (найважливіше): сторона, що має просторову перевагу зазвичай повинна уникати фігурних розмінів, а протилежна сторона повинна діяти навпаки,  адже в обмеженому просторі простіше захищатися проти пресингу двох фігур, ніж витримувати такий тиск 3-4 фігур.

     Правило друге: корисно не спішити з розширенням створеного чи захопленого простору, а в першу чергу потрібно блокувати можливу контргру суперника і поступово зміцнювати свою позицію до вирішального прориву. Наприклад, занадто далеко просунуті пішаки створюють й чимало слабостей у позиції. Відсутність можливості підтримати рух пішаків фігурами дає можливість  супернику знайти активну контргру, зокрема, за допомогою  підривів або жертви підірвати такі неякісні пішакові конструкції. Цю ідею використовують у «їжакових» побудовах, де чорні спочатку свідомо здають значну частину свого простору і терпеливо чекають, коли білі надто захопляться розширенням простору.

    У партії Negi P. (2662) – Spraggett K. (2568), (Linares, 2013)   білі вийшли з дебюту із значною просторовою перевагою, але у чорних міцна позиція. Негі, використовуючи техніку гри на обох флангах, намагається пробити оборону чорних. Хоча гра сторін була далеко не ідеальна, але  партія чітко показує стратегію, якої слід дотримуватися у таких позиціях. 1. e4 e5 2. Кf3 Кc6 3. Сb5 a6 4. Сa4 Кf6 5. 0-0 Сe7 6. Тe1 b5 7. Сb3 d6 8. c3 0-0 9. h3 Кa5 (варіант Чигоріна в іспанській партії) 10. Сc2 c5 11. d4 Фc7 12. Кbd2 Кc6 (білі захоплюють простір з темпом, чорні ж реорганізують свої фігури на 7-й горизонталі та вибудовують міцні укріплення. Однак більш популярним є продовження: 12. …cd13. cd Кc6 14. Кb3 a5 15. Сe3 a4 16. Кbd2). 13. d5 Кd8 14. Кf1 Кe8 (з наміром зіграти g6-f6 і розташувати коней на f7 і g7).

     15. a4 (для білих корисно відкрити вертикаль а, щоби оперувати на ній, зберігаючи активність й на королівському фланзі) 15. … Тb8 16. b4 c4 (чорні закривають позицію на ферзевому фланзі, але тепер білі одержують контроль над важливими полями а5 і с5. Крім цього, відкривається  діагональ g1-a7, на якій зможе домінувати слон с1 після ходу Се3)  17. g4 g6 18. Кg3 Кg7 19. Сe3  (див. діаграму № 2)  19. …f6  20. Крh2 Кf7 21. Тg1 Крh8  22. Кd2 Сd7  23. Фe2 Тg8  24. f3 Тb7 25. h4 Тf8 26. Тg2 Тbb8  27. h5 g5  28. h6 (єдиний хід, що не допускає закриття вертикалі h і зберігає відкриту гру по ній) 28. …Кe8. Якщо замість цього ходу зіграти 28. …К:h6, то після 29. Крh1  лінія h залишається за білими. 

     29. Тgg1 К:h6 30. Тh1 Тf7 31. Крg2 Сf8 32. Кf5 Кg8 (хід сумнівної якості, чорним мабуть потрібно було розміняти коней з неясними продовженнями, але з можливістю якоїсь контргри для себе: 32. …К:f5 33. gf). 33. ab ab 34. Тa7  Фc8 (34. …Тb735. Тa5) 35. f4? – помилка. Потрібно було 35.Тha1 з наступним маневром Кd2-f1-g3 та деякою перевагою або 35. Фe1  – з ідеєю Фa1. 35. …gf 36. С:f4 Тb7  – сильний хід, але можна було й взяти слона: 36. …ef 37. g5 fg 38. Фh5 Тg7! 39. К:g7 Кgf6! 40. Ф:g5 С:g7 41. Ф:f4 Тa8 – позиція чорних краща. 

     37. Т:b7 Ф:b7 38. Сe3 Кe7 39. Кf3 К:f5 40. gf – білі зберегли перевагу в просторі. до того ж тепер чорні чомусь зробили декілька слабких ходів, що істотно погіршило їх позицію. Зокрема, необдумане рішення просунути пішака h7-h5 послабило становище короля і дало змогу коню білих утвердитися на полі g6, а безпланове тупцювання фігур не перешкодило ферзю і турі білих ще й зайняти сьому та восьму горизонталі на ферзевому фланзі Усе це й спричинило поразку чорних на 65 ході.

   Партія Б. Гельфанд (2773) – В. Іванчук (2733), (Пекін, 2013) показуєє, як у розіграному староіндійському захисті білі зуміли зупинити ініціативу чорних на королівському фланзі та перемогти на ферзевому. Дуже цікавий мітельшпіль демонструє техніку переключення активності білих з одного флангу на інший. 

     1. d4 Кf6 2. c4 g6 3. Кc3 Сg7 4. e4 d6 5. Сe2 0-0 6. Кf3 e5 7. 0-0 Кc6 8. d5 Кe7 9. b4. Атака Байонет у варіанті Мар-дель-Плата – це одна з найпопулярніших систем за білих проти староіндійського захисту. 9. …Кh5 10. g3 a5 (основним продовженням вважається 10…f511. Кg5 Кf6 12. f3) 11. ba Т:a5 12.Кd2  Кf6 13. a4 Тa8 14. Кb3 c5 15. Сd2 Кd7 16. a5. Цим ходом не тільки вивільняється поле а4 для білого коня, сам пішак на а5  ще й контролює поле b6, яке може зайняти будь-яка фігура білих. Подальший перебіг подій покаже, наскільки важливими були ці деталі.

     16. …f5 17. f3 Кf6 18. Фc2 h5 (18. …f4 19. g4) 19. Кa4  fe (19. …f420. Кb6 Тb8 21. Крg2. У білих дещо краще, оскільки вони можуть  будь-коли знищити слона с8). 

     20. fe Сh3  21. Тf3 Крh7  22. Сf1 Сg4  23. Тf2 Сh6  24. Сg2  (у чорних міцна позиція, але відсутня контргра) 24. … Кeg8  25. Кb6 Тb8  26. Тaf1  (див. діаграму № 1) 26. …Фe7  27. h3 Сd7  28. С:h6 Кр:h6  29. Фd2+ Крg7  30. Фg5 Тf7  31. Кd2  Тbf8  32. Фh4  Кh7  33. Ф:e7 Т:e7  34. Т:f8 К:f8  35. Кf3 Кh7  36. К:d7 Т:d7  37. h4  Кgf6  38. Сh3 Тc7  39. Кd2 (для захисту єдиного слабкого місця у позиції білих) 39. …Кg4 40. Тb1 Кhf6 41. Тb6 Тd7 42. Сf1  Крf8 43. Сd3 Кh6 44. Сc2 Кf7  45. Кb1  Тc7 46. Кc3 Кd7 47. Тb1 Крe7 48. Сa4 Кd8.  

     Усім чорним фігурам тісно на ферзевому фланзі, а білі тепер ще й захоплюють ініціативу на королівському фланзі. Для цього вони спочатку розмінюють чорного коня, який може перейти на королівський фланг. 49. С:d7 Кр:d7 50. Крg2 Кf7 (на 50. ..Тc8 51. g4 hg 52. Крg3) 51. g4 hg  52. Крg3 Кh6  53. Тb6  Крe7  54. Кd1 (54. Кb5 Тd7)  54. …Кg8  55. Кр:g4 Кf6+  56. Крf3 Тd7  57. Кc3 Крf8  58. Кb5 Крe7 5 9. Кc3 Крf8  60. Тb1 Крg7  61. Крe2 Крh6  62. Тf1 Кh7  63. Кb5 Крh5  64. Крe3 Крg4 (64. …Кр:h4 65. К:d6 Т:d6  66. Тh1+ Крg5  67. Т:h7 – у білих дещо краще). 65. Крd3 Крh3? Потрібно було грати 65. …Крh5 66. Крe3  Крg4, тому що тепер білі форсовано виграють:  66. Тg1 Кf8 67. Крe3 Крh2 68. Тf1 Кh7 69. Тf3 Крg2 70. Кc3 g5 71. hg К:g5 72. Тf5 і чорні здалися, не бажаючи догравати технічно нескладний програний ендшпіль: 72 ….Кh7 73. Тh5 Кf6 74. Тg5+ Крh3  75. Кb5 Кe8  76. Тg8 Тe7  77. Тg6 Тd7  78.  Крd3 Крh4  79. Тe6 Тd8  80. Т:e8 Т:e8  81. К:d6 Тb8  82. Кf7. 1–0.