Сицилійський захист

       Сицилійський захист: короткий огляд варіантів  (для початківців)

     Сицилійський захист сьогодні  – це найпопулярніша і найвдаліша відповідь на хід білих 1.e4, який за даними Вікіпедії  знижує відсоток перемог білих до 52.3%, натомість хід 1.d4 статистично є успішнішим  для білих. 17% усіх ігор між гросмейстерами та 25% ігор у базі даних Chess Informant, починаються Сицилійським захистом, характер якого дозволяє чорним з перших ходів грати не на вирівнювання позиції, а відразу боротися за перевагу. Хоча хід 1…c5 і не відкриває діагоналі для розвитку слонів, але цей пішак відразу атакує центр, вигідно обмінюється на важливішого центрального пішака d4, відкриваючи для чорних вертикаль с для тиску на ферзевий фланг білих. Дебют має надзвичайно глибоко розвинену теорію величезної кількості його  варіантів і схем, більшість з яких відзначаються принципово гострою грою, з практично однаковими шансами обох  сторін на успіх. Сицилійський захист можна умовно поділити на дві великі групи: А. основні (відкриті) варіанти і Б. анти-сицилійські (або бічні) варіанти

    Основні варіанти характеризуються ходами білих 2. Кg1-f3 і 3. d2-d4 та наступним після цього розміном пішаків 3…с5:d4 і  4. К:d4 з вигідною для білих централізацією коня.  В основних варіантах білі готують активні операції у центрі (е4-е5) або атаку на королівському фланзі (f2-f4-f5 або g2-g4-g5). Чорні контратакують центр (як правило, пішака е4), проводячи прорив d6-d5 або відразу d7-d5Якщо у чорних не виходить пряма атака за допомогою пішакових проривів, то вони атакують на ферзевому фланзі, намагаючись маневром пішака b7-b5-b4 відтіснити коня с3 від захисту центру.

     Варіант Дракона (1. e4 c5 2. Кf3 d6 3. d4 cd 4. К:d4 Кf6 5. Кc3 g6 – діаграма № 1) дуже глибоко вивчений і має велику кількість розгалужень. Сторони зазвичай рокіруються у різні сторони і ведуть боротьбу на протилежних флангах: білі – на королівському, а чорні – на ферзевому.

      Прискорений (або ранній) Дракон (1. e4 c5 2. Кf3 Кc6 3. d4 cd 4. К:d4 g6 – діаграма № 2). Чорні не відразу визначають позицію пішака d7. Деколи можливо  зіграти d7-d5 в один темп. Головний недолік: якщо  білі замість 5. Кc3 оберуть хід 5. c4, то чорні будуть змушені грати невигідну для себе систему Мароці.

      Варіант Паульсена (1. e4 c5 2. Кf3 e6 3. d4 cd 4. К:d4 a6 – діаграма № 3). Ходи a7-a6 та e7-e6, зроблені чорними до свого п’ятого ходу, власне, й визначають варіант Паульсена. Розташувавши ці пішаки по білих полях, чорні відразу обмежують коней білих і забезпечують активність своєму чорнопольному слону. Варіант досить гнучкий, тут можливі такі схеми: 1) Фc7, d6, Кf6, Сe7, Кbd7, b5, Сb7; 2) Фc7, Кc6, Кf6, Сb4; 3) b5, Фb6, Сc5.

    Варіант Найдорфа (1. e4 c5 2. Кf3 d6 3. d4 cd 4. К:d4 Кf6 5. Кc3 a6 – діаграма № 4). Стратегія чорних: 1) ходом a7-a6 вони не пускають білого коня на b5, що допустимо у варіанті Паульсена; 2) до певного моменту залишається на місці пішак d7;  3) за сприятливих обставин можливий хід e7-e5Плани білих: 1) довга рокіровка; 2)   пішаковий штурм на позицію короткої рокіровки чорних (атака Раузера – 6. Сg5). Потрібно зауважити, що в основних варіантах сицилійського захисту є багато розгалужень, які часто перетинаються між собою. Наприклад, гра варіантом Найдорфа  може у подальшому перейти у схевенінгенський варіант, варіант дракона або у  різні змішані схеми.

                              Сиц-заг-01 Сиц-заг-02 Сиц-заг-03 Сиц-заг-04

    Схевенінгенський варіант (1. e4 c5 2. Кf3 d6 3. d4 cd 4. К:d4 Кf6 5. Кc3 e6). Його можна одержати і через варіанти Паульсена чи Найдорфа, а також через «схевенінген» можна перейти в один з цих двох варіантів. Утворений малий пішаковий центр e6,d6  має досить міцну структуру. Білі проявляють активність у центрі та на королівському фланзі, а чорні – на ферзевому. Основна проблема Схевенінгенського варіанта (якщо він виникає через прямий порядок ходів – це дуже небезпечна для чорних атака Кереса (6. g4).

      Челябінський варіант (інша назва – варіант Свєшнікова) – 1. e4 c5 2. Кf3 Кc6 3. d4 cd 4. К:d4 Кf6 5. Кc3 e5.  Чорні виганяють білого коня з центральної позициї, але віддають білим важливий пункт d5 і створюють собі відсталого пішака d6. Тим не менше, варіант популярний і прямо не спростовується.

      Варіант Калашникова (інша назва – варіант Левенталя) –  1. e4 c5 2. Кf3 Кc6 3. d4 cd 4. К:d4 e5. З такою самою ідеєю, що й у Челябінському варіанті. Однак білі можуть скористатися відсутністю коня на c3 і зіграти с2с4 для більшого контролю над центром. Чорні ж можуть застосувати маневр Сf8e7g5, щоби  розміняти свого поганого королівського слона і  тільки після цього розвинути коня на f6.

      Класичний варіант (1. e4 c5 2. Кf3 Кc6 3. d4 cd 4. К:d4 Кf6 5. Кc3 d6). Гнучке розташування фігур. В залежності від дій білих чорні мають вибір між варіантом Дракона, Схевенінгенським, Челябінським варіантами та застосувати відповідний план гри  згідно з вибором.

     Варіант Рубінштейна (1. e4 c5 2. Кf3 Кf6). Чорні провокують білих на хід e4-e5 за аналогією із захистом Альохіна. Білі ж можуть не реагувати на це і ходом  3. Кc3 продовжити гру в одному з вищенаведених варіантів або ходом 3. e5   перейти до анти-сицилійського варіанта Алапіна.

     Анти-Сицилійські варіанти. Білі уникають продовження Кf3-d4-К:d4 та обирають одну з  бічних ліній, щоби позбавити суперника можливості застосувати глибоко опрацьований якийсь основний варіант чи добре вивчене його відгалуження.

      Закритий варіант (1. e4 c5 2. Кc3 Кc6 3. g3 – діаграма № 5). Білі відмовляються від негайного d2-d4 на користь швидкого розвитку своїх фігур. На якийсь час центр залишається невизначеним. Значним є внесок у розвиток варіанта чемпіонів світу В. Смислова та Б. Спаського. Перший обирав схему: Сe3, Фd2, Кge2, а другий – більш агресивний план з f2-f4 та Кf3Чорні часто також фіанкетують королівського слона і ведуть гру на ферзевому фланзі.

     Варіант Алапіна (1. e4 c5 2. c3). Після наступного ходу Білі хочуть створити у центрі сильну пішакову пару d4e4 (після 3. d2-d4 c5:d4 4. c3:d4). На противагу цьому чорні мають два ходи: 2…d5 або 2…Кf6Цей, загалом коректний і дуже поширений у наш час варіант є цікавим способом боротьби проти Сицилійського захисту, уникаючи гри в основних варіантах (з ходом 2. Кf3).

     Атака Гран-Прі (1. e4 c5 2. Кc3 Кc6 3. f4 – діаграма № 6). Гострий спосіб гри білими з негайною атакою на королівському фланзі суперника. Часто білі жертвують одного-дох пішаків для швидшого наступу. Варіант досить ризикований, але за певних обставин він може принести успіх.

                        Сиц-заг-05 Сиц-заг-06 Сиц-заг-07 Сиц-заг-08 Сиц-заг-09

     Сицилійський гамбіт (1. e4 c5 2. b4). З ідеєю розміну чорного пішака c5 на об’єктивно менш цінного білого пішака b. Якщо чорні приймають жертву, то білі одержують можливість захопити центр ходом d2-d4, однак перед цим частіше грають 3. a3, на що чорні реагують по-різному. За пожертвуваного пішака білі мають ініціативу та  шанси на атаку.

       Гамбіт Морра (1. e4 c5 2. d4 cd 3. c3 dc 4. К:c3 – діаграма № 7). Досить популярний варіант, оскільки білі одержують контроль над напіввідкритими вертикалями c і d, розміщуючи на них згодом свої важкі фігури. Природнім є розвиток і легких фігур білих, що забезпечує їм тривалу ініціативу. Усе це повністю компенсує нестачу пожертвуваного пішака.

      Московський варіант (1. e4 c5 2. Кf3 d6 3.Сb5+). Спокійна гра. Білі з темпом розвивають слона, готуючи коротку рокіровку та уникаючи складних теоретичних позицій основних варіантів. З великою ймовірністю розмін білопольних слонів негативно відіб’ється у майбутньому на грі чорних, оскільки наявний чорнопольний слон білих буде потенційно сильнішим від свого опонента.

     Варіант Россолімо (1. e4 c5 2. Кf3 Кc6 3. Сb5 – діаграма № 8). План білих у довготривалій перспективі полягає у використанні послаблення пішакової структури чорних після розміну на c6. Хоча чорні й одержують перевагу двох слонів, але білі будуть спрямовувати гру до позицій закритого типу, щоби не дати супернику одержати  вигоди від цієї обставини. Тому чорні найчастіше відповідають 3…Кd4 4. Cc4 з рівною грою.

      Варіант Зайцева (інші назви: Угорський варіант; Варіант Чеховера) – 1. e4 c5 2. Кf3 d6 3. d4 cd 4. Ф:d4 – діаграма № 9. Далі можливо: 4…Кc6 5.Сb5 Сd7. Плани білих пов’язані з довгою рокіровкою та атакою на королівському фланзі. Однак, позиція чорних міцна, тому що у ній немає слабостей.

     

      Варіант Найдорфа: аналіз основних продовжень (для шахістів вищих розрядів)

      Варіант Найдорфа (1. е4 с5 2. Кf3 d6 3. d4 cd 4. K:d4 Kf6 5. Kc3 a6 – діаграма № 1). Детальному аналізу різних продовжень гри у цій позиції, які достатньо добре вивчені та багаторазово апробовані на практиці, що починаються ходами білих  6. Сg5,  6. Сс4, 6. Се2, присвячено ряд монографій на сотні сторінок, але обсяг публікації на сайті не дозволяє подати таку обширну інформацію. Тому ми розглянемо поки що найпопулярнішу сьогодні Англійську атаку зовні непретензійним ходом 6. Се3 (діаграма № 2). Її ідея проста і логічна. Якщо чорні розвиваються з ходом 6…е6 («схевенінген»), то білі вибудовують схему з f3-f3, Фd1-d2, g2-g4 і починають атаку на короля. Найпоширеніші відповіді чорних: 6….е6, 6…Kg4 та 6….е5.

     А. 6…е6 7. f3. Білі продовжують свій план (діаграма № 3). У чорних тут вибір між 7…Кс6 та 7…b5, інші ходи менш популярні.

     А1. 7… Кс6. Далі можливо: 8. Фd2 Сe7  9. O-O-O O-O  10. g4 К:d4  11. С:d4 b5  12. g5 Кd7  13. h4 Фc7  14. Kрb1 b4  15. Кa4 Тb8  16. h5 Сb7  17. g6 h6  18. Сh3 Сc6  19. gf+ Kр:f7  20. Тhg1 С:a4  21. Т:g7+ Kрe8  22. С:e6. Два пішаки за фігуру при королі чорних, що застряг у центрі, – достатня компенсація білим за пожертвувану фігуру. Чорні ж у цьому продовженні повинні дуже виважено та обережно обдумувати, перш, ніж зважитися на ранню рокіровку.

     А2. 7…b5  8. Фd2. Чорні, не зволікаючи, відразу починають контргру на ферзевому фланзі, а білі шукають шанси у центрі та на королівському фланзі (діаграма № 4). Можлива подальша гра: 8…Кbd7  9. g4 h6  10. O-O-O Сb7  11. h4 b4  12. Кa4 Фa5  13. b3 Кc5  14. a3 Тc8  15. ab К:b3+  16. К:b3 Ф:a4  17. Kрb2 d5  18. c3 de  19. Тa1 Фd7  20. Ф:d7+ Kр:d7 21. Тd1+ Kрc7  22. Сf4+ Kрb6  23. fe К:g4  24. Тg1 h5  25. Кa5 Кf6  26. К:b7 Kр:b7  27. Сe2. Перевага у білих.

     Партія Naiditsch Jaracz (Trzcianka, 2014):  1. e4 c5 2. Кf3 d6 3. Кc3 a6 4. d4 cd 5. К:d4 e6 6. Сe3 b5 7. Фd2 Сb7 8. f3 Кf6 9. g4 Кfd7 10. a4 ba 11. К:a4 Сe7 12. Сe2 O-O 13. g5 Кc6 14. h4 Фc7 15. Кc3 Кce5 16. h5 Кb6 17. g6 Кbc4 18. Фc1 К:e3 19. Ф:e3 Фb6 20. h6 hg 21. hg Kр:g7 22. К:e6+. 1:0.

                       Найд-01 Найд-02 Найд-03 Найд-04

     Б. 6…Кg4 (діаграма № 5). Цей хід тривалий час вважався оригінальним, але не цілком коректним. Хоча й немає прямого його спростування, тим не менш у подальшій позиційній грі у білих непогані шанси. 7. Сg5 (кращий спосіб зберегти слона) 7…h6 8. Ch4 g5 9. Cg3 Cg7 10. h3 (діаграма № 6).

       Партія VachierLagrave  Grischuk (Doha, 2016) продовжувалася так: 10…Кe5 11. h4 Кbc6 12. Кb3 g4 13. h5 Тb8 14. Сe2 b5 15. Кd5 Кc4 16. С:g4 Тg8 17. С:c8 Т:c8 18. O-O e6 19. Тe1 С:b2 20. Тb1 Т:g3 21. fg ed 22. ed+ К6e5 23. Фg4 Kрf8 24. Фf5 Сc3 25. Тe4 Тc7 26. Тf1 Фg5 27. Ф:g5 hg 28. Тf5 g4 29. Кc1 Кe3 30. Тf6 Кf3+ 31. gf С:f6 32. Кb3 К:d5 33. Т:g4 Т:c2 34. h6 Тc4. 0:1.

      Б1. 10…Kf6. Партія Акоп’янКар’якін  (Нальчик, 2009) продовжувалася так: 11. Фf3 Фb6  12. O-O-O Кc6  13. К:c6 Ф:c6  14. Сe2 Кd7  15. Кd5 Кe5  16. Фa3 b5  17. h4 Сe6  18. hg Тc8  19. Тd2 hg  20. Т:h8+ С:h8  21. Фe3 Кc4  22. С:c4 bc  23. c3 f6  24. Фa7 Сd7  25. f3 Сg7  26. Кb6 Тd8  27. Ф:a6. З кращою грою за білих.

     Б2. 10…Ke5. Більш принциповий хід. Далі може бути: 11. f3 Кbc6 12. Сf2 Сe6 13. Фd2 К:d4 14. С:d4 Фa5 15. a3 Тc8 16. O-O-O Тg8 17. Kрb1 Кg6 18. С:g7 Т:g7 19. g3 Фb6 20. Сe2 Тg8 21. h4 gh 22. f4 hg 23. f5 g2 24. Тhg1 Кe5 25. fe fe 26. Kрa2 Kрd8 27. Ф:h6 Kрd7 28. Фd2 Тcf8 29. Кa4 Фc6 30. Фb4 Kрc7 31. Фb3. З навряд чи достатньою для чорних компенсацією за фігуру. Загалом завданням білих у цьому «варіанті коня» є довга рокіровка і, враховуючи вже просунуті вперед пішаки королівського фланга чорних, підрив f2-f4.

               Найд-05 Найд-06 Найд-07 Найд-08

     В. 6….е5. Принциповий хід (діаграма № 7). Потрібно зауважити, тут йдеться не стільки про конкретний варіант, скільки про цілий комплекс дебютних систем і конструкцій, що мають місце у декількох розгалуженнях сицилійського захисту, і де майже завжди домінантою у таких схемах є жорстка боротьба за пункт d5Далі зазвичай продовжують 7. Kb3 Ce6 8. f3 (діаграма № 8). Звична реакція чорних:  8…Се7 або  8…Kbd7.

     В.1. 8…Се7. Партія ГомбачШтайнер  (Любляна, 2002): 9. Фd2 b5  10. a4 b4  11. Кd5 С:d5 12. ed a5  13. Сb5+ Кfd7  14. O-O O-O  15. c3 Кc5  16. К:c5 dc  17. cb cb  18. Тfd1 Сd6  19. Сc6. Перевага у білих.

    В.2. 8…Kbd7. Основне продовження. Кінь розташований найкращим чином, він не перекриває лінію с та не потрапляє під удар після розміну на d5Подальша можлива гра: 9. Фd2 Сe7 10. g4 O-O 11. O-O-O b5 12. g5 b4 13. gf bc 14. Ф:c3 К:f6 15. Кa5 Тc8 16. Кc6 Фd7 17. К:e7+ Ф:e7 18. Фa5 Тc6 19. Тg1 Тfc8 20. c3 Кd7 21. Сg5 f6 22. Сh6 g6 23. Сe3. В результаті королівський фланг чорних послаблений, а між тим білі нарощуватимуть активність й на ферзевому фланзі. Вони можуть подвоїти тури по вертикалі d для тиску на слабкі пункти а6 і d6. Якщо чорні ставлять коня на с5, то білі можуть у відповідний момент навіть розміняти  його на свого слона, щоби з вигодою для себе відкрити вертикаль d.

 

          Варіант дракона: основні продовження (для шахістів вищих розрядів)

       За багатством ідей і розгалужень та гостротою гри варіант дракона належить до найскладніших дебютів  (1. e4 c5  2. Кf3 d6  3. d4 cd  4. К:d4 Кf6  5. Кc3 g6 – діаграма № 1). Білі намагаються зміцнити свої позиції у центрі та використати оперативний простір на королівському фланзі для атаки. для цього вони переважно рокірують у довгу сторону. Контргра чорних полягає у тиску фіанкетованого слона по діагоналі h8-a1 і важких фігур по  вертикалі с на рокірованого на ферзевий фланг короля білих. Тому білим важливо нейтралізувати слона g7: його розміном на свого слона ходом Сh6; зміцненням позиції коня на d4; а іноді перекриттям цієї діагоналі ходом е4-е5.

     Актуальні продовження:

     I. Атака Раузера ( Се3 Сg7 7. f3діаграма № 2). Один з найгостріших варіантів. Далі можливо:  7… O-O  8. Фd2 Кc6  9. Сc4 Сd7  10. h4 Тc8  11. Сb3 Кe5  12. O-O-O Кc4  13. С:c4 Т:c4  14. h5 К:h5  15. g4 Кf6  16. Кd5 К:d5  17. ed Фc7  18. Фh2 h5  19. gh Тc8  20. hg fg  21. Kрb1 Kрf7  22. Фf4+ Сf5  23. Тh7. У білих ініціатива, але й чорні мають контргру.

     Партія Іванчук Ходжгсон (Амстердам, 1998) продовжувалася: 9. O-O-O d5  10. ed К:d5  11. К:c6 bc  12. К:d5 cd  13. Ф:d5 Фc7  14. Фc5 Фb8  15. b3 Сf5  16. Сd3 Тc8  17. Фa5 Тc3  18. С:f5 Т:e3  19. Сe4 Фf4  20. С:a8 Т:b3+  21. Тd2 Тb8  22. Сd5 Сh6  23. Тd1 Фd4  24. c3 Фd3  25. Сb3 Тd8  26. c4 e5  27. c5 e4  28. fe. 1:0.

     Адамс –Топалов  (Вейк-ан-Зее, 1996):  7. f3 Кc6  8. Фd2 O-O  9. O-O-O d5  10. Фe1 e6  11. h4 Фc7  12. h5 К:h5  13. ed ed  14. Кdb5 Фg3  15. Сf2 Фf4+  16. Сe3 Фf6  17. Т:d5 Кf4  18. Тd6 Сe6  19. Фd2 Кh5  20. Сg5 Фe5  21. g4 Кg3  22. Сf4 К:f1  23. Т:f1 Фc5  24. Сe3 Фc4  25. Тh1 Кb4  26. Сd4 К:a2+  27. К:a2 Ф:a2  28. Фh2 h5  29. С:g7 Kр:g7  30. Фe5+ Kрg8  31. Кc3 Фa1+  32. Кb1 Сa2  33. Kрd2 Тfe8  34. Фf6 С:b1  35. Т:h5 gh  36. Фg5+ Kрf8  37. Фh6+ Kрe7  38. Фf6+ Kрf8  39. Фh8+ Kрe7  40. Фf6+ Kрf8  41. Фh8+. ½ : ½.

     Приклад неуважності білих до гри: 9. O-O-O К:d4  10. С:d4 Сe6  11. Кd5 С:d5  12. ed Фc7  13. h4 Тfc8  14. h5 (??) Сh6!!  – діаграма № 3. Білі програють.

   Шаблонний підхід до ведення партії:  9. g4 Сe6 10. O-O-O Кe5 11. h4 Фa5 12. Kрb1 (?) К:f3(!)  13. К:f3 К:e4 (!) 14. Фd3 К:c3+ 15. bc С:c3 (!) – діаграма № 4. Усе скінчено. Білі шаблонно робили «програмні» ходи і, мабуть, забули, що у варіанті дракона потрібно весь час бути насторожі, як за чорних, так і за білих.

                                    Дракон-01 Дракон-02Дракон-003 Дракон-004

      Інший спосіб контргри чорних пов’язаний з ходом h7-h5: 7. Фd2 Кc6  8. f3 O-O  9. Сc4 Сd7  10. h4 h5  11. Сb3 Тc8  12. К:c6 bс  13. Сh6 c5  14. Сc4 Фb6  15. С:g7 Kр:g7  16. b3 Сe6  17. Кd5 С:d5  18. ed e5  19. de d5  20. Сe2 c4  21. c3 Тce8  22. bc Т:e6  23. Kрf1 Тfe8  24. Сd3 dc  25. С:c4 Кe4 (В. Ананд Г. Каспаров, (Нью-Йорк, 1995). У чорних відчутна перевага.

     II. Класичний варіант (6. Се2діаграма № 5). Білі рокірують в коротку сторону і переводять гру на позиційні рейки. Орієнтовне продовження: 6…Сg7 7. O-O Кc6  8. Кb3 O-O  9. Сg5 Сe6  10. Kрh1 a5  11. a4 Тc8  12. f4 Кb4  13. Кd4 Сc4  14. Кdb5 Фb6  15. Сh4 Фc5  16. Сd3 Тfd8  17. Сf2. У білих трохи краще.

     У партії Спаський Майлс (Бугойно, 1978) було обрано інший план: 7. Сe3 O-O 8. O-O Кc6 9. Кb3 Сe6 10. f4 b5 11. f5 b4 12. fe bc 13. ef+ Kрh8 14. bc Кe5 15. Сd4 К:e4 16. Сf3 К:f3+ 17. Ф:f3 Кf6 18. Тad1 Фc8 19. С:f6 С:f6 20. Т:d6 Т:f7 21. Тc6 Фe8 22. Фe4 Тd8 23. g3 Сg7 24. Фe6 Т:f1+ 25. Kр:f1 Сf6 26. Кc5 С:c3 27. Кe4 Сd4 28. c3 Сb6 29. Kрe2 Фd7 30. Ф:d7 Т:d7 31. c4 Тd4 32. Кg5 h6 33. Тc8+. 1:0.

                              Дракон-05 Дракон-06 Дракон-07 Дракон-08 Дракон-09

    III. Подвійне королівське  фіанкетто (6. g3діаграма № 6). Можлива подальша гра: 6…Кc6  7. Кde2 Сd7  8. Сg2 Фc8  9. h3 Сg7  10. Сe3 O-O  11. Тc1 b5  12. b3 Тb8  13. Фd2 a5  14. Кd5 К:d5  15. ed Кb4  16. c3 Кa6  17. h4 h5  18. O-O. Шанси сторін приблизно однакові.

    IV. 6. f4 (діаграма № 7). Не найкращий хід. Білі планують просування пішака е4-е5. Одне з продовжень: 6. …Кc6 7. К:c6 bc 8. e5 Кd7 9. ed ed 10. Сe3 Сe7 11. Фd2 Кf6 12. O-O-O Сe6 13. Сd3 Фa5 14. f5 gf 15. Сd4 Тg8 16. Фe2 Тg4. У чорних достатня контргра.

    V. Прискорений дракон. Чорні утримуються от ходу d7-d6 і відразу фіанкетують слона, щоби провести підрив d7-d5 без втрати темпу на хід d7-d6. (1. e4 c5 2. Кf3 Кc6 3. d4 cd 4. К:d4 g6 діаграма № 8). Далі можливо: 5. Кc3 Сg7  6. Сe3 Кf6  7. Сc4 O-O  8. Сb3 a5  9. f3 d5 10. ed Кb4 11. Кde2 a4 12. К:a4 Кf:d5 13. Сf2 Сf5. У чорних повноправна гра за пішака.

    VI. Система Мароці (1. e4 c5 2. Кf3 Кc6 3 d4 cd  4. К:d4 g6  5. c4 діаграма № 9). Більш принципове продовження у порівнянні з 5. Кс3. Білі радикально не допускають ходу d7-d5. Можлива подальша гра: 5… Сg7 6. Сe3 Кf6 7. Кc3 O-O 8. Сe2 d6 9. O-O Сd7 10. Фd2 К:d4 11. С:d4 Сc6 12. f3 a5 13. b3 Тe8 14. Тfd1 Кd7 15. Сe3 Кc5 16. Тac1 Фb6. Позиція білих дещо вільніша, але й у чорних вона достатньо міцна.        

    Резюме. Варіант дракона – цілком коректний дебют, що входив до арсеналу чемпіонів світу: Ботвинника, Фішера, Каспарова, Крамника. При його розігруванні білі повинні уважними і точно дотримуватися порядку ходів, щоби не потрапити під різні тактичні удари, яких у потенціалі цього дебюту чимало. Зокрема, підвищеної уваги потребують кінь  на d4 та пішак е4, а особливо постійна «рентгенівська» дія на центр слона з поля g7.

     До проблем чорних можна віднести наявність широкого вибору можливих продовжень для білих, тоді як для чорних цей вибір гранично звужений: вони можуть обрати або ранній дракон, або звичні схеми з ходом d6. У белых же в обоих разветвлениях есть выбор продолжений. При належній грі білі все ж досягають переваги. Істотним недоліком раннього дракона є неможливість для чорних ухилитися від вигідної для білих системи Мароці.

     

      Система Паульсена (для шахістів вищих розрядів)

     Для системи Паульсена  (1. e4 c5  2. Кf3 e6  3. d4 cd  4. К:d4 a6)  типовим є порядок ходів за чорних: 2…е6 + 4…а6. Далі білі зазвичай обирають нормальний розвивальний 5. Кс3 або більш еластичне продовження 5. Сd3 (діаграма № 1). Метою ходу слоном є намір швидше завершити розвиток королівського флангу, не визначаючи поки що положення своїх пішаків у центрі, але плануючи вибудувати загалом вигідну для себе пішакову структуру Мароці після ходу с2-с4Однак, поки діагональ а3-f8  є відкритою, на негайне 5. с4 чорні можуть відреагувати ходами: 5…Кf6 6. Kc3 Cb4, після чого у позиції білих відчуватиметься певний дискомфорт.

                        Паульс-01  Паульс-02  Паульс-03  Паульс-04

    Після 5. Сd3 у чорних доволі широкий спектр різних планів: а) 5…b5; б) 5…g6; в) 5…Фс7; г) 5…Кс6; д) 5…Сс5. Принагідно зауважимо, що ці можливості часто зводяться до простої перестановки ходів, а хід 5…Kf6 переважно призводить до системи «Їжак», а тому заслуговує окремої публікації. Зрештою, чорні своїм четвертим ходом 4…Кс6  можуть не допустити 5. Сd3, але це буде вже інше розгалуження системи.

     а) 5…b5. Виглядає активно, але передчасно. 6. а4! (діаграма № 2),  пішак на b5 не зможе встояти: 6…b4  7. O-O Сb7  8. Кd2 Фc7  9. Фe2 Кc6  10. К:c6 К:c6  11. Кb3 Фc7  12. Сd2 Кf6  13. c3. Перевага у білих, які випереджують суперника в активності  (Палак – Поелт, 2003).

      б) 5…g6 6. с4  (запобігаючи просуванню d5 і b5діаграма № 3). Далі можливо: 6…Сg7  7. Кb3 d6  8. Кc3 Кd7  9. Сf4 Кe5  10. Сe2 Фc7  11. O-O Кf6 (11…К:c4? 12. Тc1 К:b2  13. Фd2 Кc4  14. С:c4 Ф:c4  15. Кd5)  12. Фd2 O-O  13. Тfd1 Кe8  14. Тac1 b6  15. Сe3 Сb7  16. Кa4 Кd7  17. f3 Тb8  18. Кd4 Тd8  19. b4 Фb8  20. Фe1. Перевага у білих (Вальс – Крамлінг, 1986).

      в) 5…Фс7. Найкраще місце для ферзя у системі Паульсена. Далі можливо 6. 0-0 Кс6 (діаграма № 4). 7. К:с6 (відхід білим конем – це втрата темпу). Чорні беруть коня одним з двох пішаків, тому що  після 7…Ф:с6  8. с4 у білих буде стійка перевага.

     в1) 7…dc, (з наміром зіграти е6-е5 і досягти непоганої позиції). Далі можливо: 8. f4 Сc5+  9. Kрh1 e5  10. b4 Сd6  11. Сb2 Кf6  (11…Кe7  12. Кd2 Кg6  13. Кc4 К:f4?  14. Сe2 Kрe7  15. Т:f4 ef  16. С:g7 Сe6  17. e5 С:b4  18. Сf6+ Kрf8  19. С:h8)  12. Кd2 Сg4 13. Фe1 С:b4  14. С:e5 Фe7  15. h3 Сe6  16. c3. Білі зберігають незначну перевагу.

     в2) 7…bc.  Одне з продовжень: 8. c4 Кf6  9. Кc3 Сe7  10. Фe2 e5  11. f4 Сc5+  12. Kрh1 d6  13. fe de  14. Сh6 Сg4  15. Фd2 Тg8  16. Кa4 Сd4  17. С:g7 Кh5  18. Сh6. У білих зайвий пішак і невідомо, чи мають чорні достатню компенсацію за нього.

     г) 5…Кс6?! – формально логічний і розвивальний хід, щоправда, з одним недоліком: у цій ситуації білим вигідно розмінюватися на с6.

   Тут потрібно зробити одне суттєве зауваження стосовно того, що до розміну коней на с6 у Сицилійському захисті потрібно ставитися не шаблонно, а уважно. На відміну від більшості випадків, коли цей розмін дійсно вигідний для чорних, система Паульсена є одним з небагатьох винятків, де він скоріш усього неприйнятний і навіть хибний для них через послаблення комплексу чорних полів на ферзевому фланзі (ходами а6 і е6). Наприклад, після 6. К:с6 bc (діаграма № 5) можливо: 7. O-O d5  8. c4 Кf6  9. Кc3 Сe7  10. cd cd  11. ed ed  12. Фa4+ Сd7  13. Фd4 Сe6  14. Сg5 O-O  15. b4. У білих краща гра (Перссон – Фріберг, 1992).

                           Паульс-05  Паульс-06  Паульс-07  Паульс-08  Паульс-09

     На 6. dc (з ідеєю провести е6-е5 та відкрити дорогу слону – діаграма № 6) може бути: 7. Кd2 e5 (7…Bd6?  8. Кc4 Сc7  9. Фg4 Фf6??  10. e5 С:e5  11. Сg5) 8. Кc4 Кf6  9. Сe3 Сe6 10. O-O Фc7 11. Сb6 Фb8 12. Фe1 Кd7  13. Фa5 К:b6  14. Ф:b6 Сe7   15. a4 O-O. Позиція рівна (Сюгіров  – Чехлов, 2005).

     д) 5…Сс5. Слон виходить на перспективну діагональ, але без захисту залишається пішак g7. 6. Кb3 (найчастіша і логічна відповідь білих – (діаграма № 7).

     Партія Карлсен — Каруана (Цюріх, 2014 – бліц): 6. c3 d6  7. Кd2 Кf6  8. O-O O-O 9. a4 e5  10. К4b3 Сa7  11. Кc4 Сe6  12. Фe2 Кc6  13. Сg5 h6  14. Сh4 g5  15. Сg3 Кe7 16. Кbd2 Кg6  17. Тfe1 h5  18. h3 h4  19. Сh2 g4  20. Kрh1 gh  21. gh С:h3  22. Тg1 Kрg7 23. Кe3 С:e3  24. Ф:e3 Кg4  25. Фf3 Фf6  26. Т:g4 Ф:f3+  27. К:f3 С:g4  28. К:h4 К:h4  29. Тg1 Кf3  30. Т:g4+ Kрf6  31. Тg3 К:h2  32. Kр:h2 Тh8+  33. Kрg2 Тag8  34. Сc4 Т:g3+  35. fg a5. 0:1.

     д1) 6…Са7. Слон чорних продовжує здійснювати тиск на королівський фланг білих и не перешкоджає ходу b7-b5 (діаграма № 8). 7. Фg4 (найбільш енергійна реакція білих). Можлива подальша гра: 7…Кf6  8. Фg3 d6  9. Кc3 Кc6  10. Сg5 h6  11. Сd2 Кh5 12. Фf3 Фh4  13. g3 Кe5  14. Фe2 Фg4  15. O-O-O Фf3  16. Ф:f3 К:f3  17. Сe3 С:e3+  18. fe Кf6  19. Сe2 Кg5  20. Т:d6 Кg:e4  21. К:e4 К:e4  22. Тb6. У білих незначна перевага.

     д2) 6…Се7 (діаграма № 9). 7. Фg4 (стандартний хід у цьому варіанті). Чорні переходять до більш традиційної розстановки сил у порівнянні з попереднім варіантом, коли слон відступав на а7: 7…g6  8. Фe2 d6  9. O-O Кd7  10. Кa3 Фc7  11. Кc4 b6  12. a4 Сb7  13. a5 b5  14. Кb6 К:b6  15. ab Ф:b6  16. Кa5 Сc8  17. c4 Сd7  18. cb С:b5  19. Сe3 Фb8  20. Тfc1. У білих достатня компенсація за пішака. Вони загрожують утвердитися конем на полі с6.

     Резюме.  У системі Паульсена варіант з  5. Сd3  є досить гнучким для білих, оскільки він дозволяє зіграти  с4 до виходу коня на с3 і загальмувати контргру чорних з просуванням пішаків і b, а ферзевий кінь білих може увійти у гру як на поле с3, так і на поля d2  і а3Можливо, найкращим рішенням за чорних  буде план з 5…Kf6 (або ходом пізніше) і побудовою «Їжака» (з пішаковою конструкцією: e6, d6, a6, b6).