Закриті дебюти

    Контргамбіт Вінавера (для шахістів вищих розрядів)

    Цей контргамбіт (1. d4 d5  2. c4 c6  3. Kc3 e5діаграма № 1) – одне з розгалужень чеської системи у Слов’янському захисті, і він можливий тільки при ході білих 3. Кс3. Якщо ж білі оберуть більш популярний хід  3. Кf3, то контргамбіт неможливий. На випад чорних 3…е5  у білих дві логічні відповіді: А. 4. de та Б. 4. cd.

     А. 4. de  4…d4 5. Ke4 Фа5+. Білі знову перед вибором:

     А1. 6. Сd2 Ф:e5   7. Кg3 Кf6   8. Кf3 Фd6   9. Фc2 Сe7  10. O-O-O O-O  11. e3 de  12. fe Фc7  13. Сc3 c5  14. Кf5 Кc6  15. a3 С:f5  16. Ф:f5 g6  17. Фf4 Ф:f4  18. ef Кe4  19. Тd7 Сd6  20. g3 Тad8  21. Т:d8 Т:d8. У білих краща позиція. Сумнівно, чи мають чорні компенсацію за пішака (ЛазнічкаРаппорт, 2013).  У партії КрасенковНіколіч (Блед, 2002) замість 12. fe було зіграно 12. Сc3 Фc7  13. fe Кa6  14. a3 Кg4  15. Тe1 g6  16. b4 Сf6  17. h3 С:c3  18. Ф:c3 Кf2. 0:1.

    А2. 6. Кd2. Кращий, хоч і менш очевидний хід, ніж 6. Сd2 (діаграма № 2). На перший погляд, позиція білих після  6. Кd2 виглядає більш затисненою, та й статистика зіграних партій контргамбітом Вінавера свідчить, що, мабуть, через візуальну непривабливість такої позиції білі обирають сильнішу відповідь значно рідше. Можливе продовження: 6…Ф:e5  7. Кgf3 Фd6  8. g3 Кf6  9. Сg2 c5  10. b4 cb  11. Кb3 Кc6  12. Сf4 Фd8  13. Кf:d4. Спершу неприваблива позиція білих через серію ходів розпрямилася немов пружина, і вони мають перевагу. Якась дивна метаморфоза  (МікенасКарасьов, 1970).

     Партія КарповБарєєв (Лінарес, 1992):  6. Кd2 Кd7  7. e6 fe  8. g3 e5  9. Сg2 Кgf6  10. Кf3 Сe7  11. O-O Фc7  12. Фc2 O-O  13. b3 Тe8  14. Сb2 Сf8  15. Кg5 Кc5  16. h3 g6  17. g4 Сg7  18. Кde4 Кf:e4  19. К:e4 Кe6  20. b4 Кf4  21. e3 К:g2  22. Kр:g2 a5  23. a3 Тf8  24. Тad1 ab  25. ab de  26. f3 Фe7  27. Сc1 Сh6  28. Тde1 Сe6  29. С:e3 С:e3  30. Т:e3 Ф:b4  31. Тb1 Фe7  32. Кf2 Фf7  33. Фb2 С:c4  34. Ф:b7 Фf4  35. Ф:c6 Ф:e3  36. Ф:c4+ Kрh8  37. Тb3 Фd2  38. Фc5 Тae8  39. Тd3 Фf4  40. Фc3 Тc8  41. Фb2 Тc4  42. Фe2 h5  43. Кe4 h4  44. Тe3 Тfc8  45. Фf2 Тc2  46. Тe2 Т:e2  47. Ф:e2 Kрg7  48. Фf2 Фc1  49. Ф:h4 Тc2+  50. Кf2 g5  51. Фg3 Фe1  52. h4 Kрg6  53. hg Kр:g5  54. f4+ ef  55. Фf3 Тd2  56. Kрh3 Фf1+  57. Фg2 Т:f2. 0:1.

     Партія БілявськийГельфанд (Лінарес, 1992): 6. Кd2 Кh6  7. Кf3 Кf5  8. g3 Кe3 9. fe de  10. a3 Сf5  11. Сg2 Сc5  12. b4 С:b4  13. ab Ф:a1  14. O-O ed  15. Ф:d2 O-O  16. Сb2 Фa6  17. Кg5 Сg6  18. e6 f6  19. e7 Тe8  20. Сh3 Фb6+  21. c5 Фc7  22. Сe6+ Kрh8 23. Т:f6 Кd7  24. Т:g6. 1:0.

                   К-Вінавера-01  К-Вінавера-02  К-Вінавера-03  К-Вінавера-04  К-Вінавера-05

     Б. 4. cd. Після очевидного 4…сd білі на роздоріжжі, як грати: Б1. 5. de; Б2. 5. е4 чи Б3. 5. Кf3.

    Б1. 5. de?! (сумнівної якості хіддіаграма № 3). Далі можливо: 5…d4 6. Кe4 Фa5+ 7. Кd2 Кc6 8. Кf3 Сg4 9. g3 С:f3 10. ef Ф:e5+ 11. Фe2 Ф:e2+ 12. Kр:e2 Кf6 13. Сg2 Сc5. У чорних добра гра.

    Б2. 5. е4. Екстравагантна позиція – діаграма № 4. Продовження: 5…de  6. Сb5+ Сd7  7. de Сb4  8. Сd2 e3  9. С:d7+ К:d7  10. С:e3 К:e5 – рівна гра (Шишкін — Ней, 1959).

     Партія МаршаллВінавер (Монте-Карло, 1901): 5. e4 de  6. d5 Кf6  7. Сg5 Фb6  8. С:f6 g6  9. Сb5+ Сd7  10. С:d7+ К:d7  11. Кge2 f5  12. Фa4 O-O-O  13. d6 Kрb8  14. Фc4 Кc5  15. O-O Ф:d6  16. Ф:f7 Фg6  17. Фc4 Тg8  18. g3 Фe6  19. Ф:e6 К:e6  20. Тad1 Кd4  21. Kрg2 Сc5  22. Кa4 Сe7  23. Кac3 h5  24. К:d4 ed  25. Кe2 Сf6  26. b3 Сe5  27. Тfe1 d3 28. Кg1 h4  29. Кh3 Тc8  30. Тc1 hg  31. Т:c8+ Т:c8  32. hg Тc2  33. Кf4 Сd4  34. Тf1 С:f2 35. Kрh3 Т:a2  36. Kрh4 d2  37. Тd1 Сd4  38. Кe2 Тa1  39. Т:d2 Сe3  40. Тd8+ Kрc7. 0:1.

    Б3. 5. Кf3 (діаграма № 5).  Подальша можлива гра: 5…e4  6. Кe5 f6  (6…Фa5  7. Сd2 f6  8. К:e4 Фb6  9. Тc1 Сe6  10. Фa4+ Кd7  11. Сa5 Ф:b2  12. Кd3 Фa3  13. Кc3) 7. Фa4+ Кd7 8. Кg4 Kрf7  9. Кe3 Кb6  10. Фb3 Сe6  11. g3 h5  12. h4 Кe7  13. a4 a5  14. Кb5 Кc6  15. f3 Тc8  16. Kрf2 Кb4. Чорні мають добру позицію, але, мабуть, гру білих можна було підсилити.

    Резюме. Контргамбіт Вінавера не слід вважати некоректним дебютом. Він не має прямого спростування. Більше того, його час від часу застосовують такі провідні гросмейстери світу як Іванчук, Барєєв, Ніколіч, Морозевич, Раппорт. Суперники зазвичай не очікують такого початку гри. Крім того, позиції, що виникають у «мутних водах» цього контргамбіту є не типовими для варіантів Слов’янського захисту. Однак,  постійно грати цей контргамбіт все ж надто ризиковано і недоцільно.

 

         Лондонська система (для шахістів вищих розрядів)

        Ця назва об’єднує  майже універсальний спосіб  гри білими фігурами у ферзевому гамбіті, а також проти  староіндійського і новоіндійського захистів, “їжакових” систем, маючи на меті будувати позицію, у якій основний план чорних, пов’язаний з просуванням пішаків на е5 та f5,  не спрацьовуватиме (діаграма № 1 – нумерація діаграм зліва направо і згори донизу). Таку систему легко вивчити, а якщо чорні з нею не обізнані, то можна створити реальні труднощі для них.

     Чорні можуть обрати й новоіндійську схему розвитку фігур: 1. d4 Кf6 2. Кf3 e6 3. Сf4 b6 (або 3…c5 з наступним b6) – діаграма № 2.

                      Лонд-01 Лонд-02 Лонд-03

     Гросмейстери екстра-класу звернули увагу й на таку розстановку чорних фігур: Кf6-e6-d5-c5-Кc6-Сd6-0-0-Сc8 (цей фрагмент на діаграмі № 3) для успішної боротьби з цим дуже міцним дебютом. Чорні зберігають рівну або майже рівну позицію.  Якщо на початковій стадії гри сторони уникають спрощень, то у мітельшпілі завжди йде напружена боротьба, де особливо потрібно бути обережним.

     Лондонська система завжди вважалася нецікавим другорядним дебютом за білих. Однак, змінюються  смаки й на дебюти, так само як мода на одяг, що приходить і відходить в залежності від того, які знаменитості започатковують новий  одяг і потім носять його, відповідно  у шахах, коли гросмейстери екстра-класу відроджують на аналітично поглибленій основі дебюти з невисокою репутацією, у яких виявлено чимало раніш невідомих тонкощів і нюансів. Провідним знавцем лондонської системи за білих вважають американського (свого часу емігрував з СРСР) гросмейстера Гати Камського, який успішно застосовує її проти світової еліти гросмейстерів.

     А. У відповідь на план гри чорних: c5, b6 і Сb7  схема гри білих: с2-c3, а2-a4, Фb3, Фa3, Кbd2, Кc4,  а4-a5Партія Kamsky, G. (2667) – Gopal, G. (2522), (Cappelle Open, Франція 2016): 1. d4  Кf6   2. Сf4  g6   3. Кf3  Сg7  4. c3  d6  5. h3  0-0  6. e3  b6  7. Сe2  Сb7   8. a4  a6   9. 0-0 c5 10. Кbd2 Кbd7 11. Сh2 (корисний у лондонській системі хід, щоби у майбутньому чорні не змогли виграти темп, атакуючи слона на полі f4). 11. … Кe4 12. К:e4 С:e4 13. Фb3 Кf6 14. Тfd1 h6 15. Фa3.  Білі розміщують свої фігури на вигідних для майбутньої атаки на ферзевому фланзі полях. 15. …Фc7 16. Кd2 – ключове поле для коня, з якого він зможе приєднатися до активних дій своїх фігур або перейти на c4, якщо це буде потрібно. 16. … Сc6 17. a5 Фb7  18. ab cd  19. ed С:g2  20. С:a6 Фc6  21. Фa4 Тab8 (21…Ф:a4 22. Т:a4 С:h3 23. b7 Тa7 24. b4) 22. Ф:c6 С:c6 23. Кc4 Кd7 24. d5 Сa8 25. К:d6 ed 26. С:d6 К:b6 27. c4 С:b2 28. Тab1  (краще 28. Тa2, зберігаючи контроль над полем а4: 28. …. Сf6 29. С:b8 Т:b8 30. Тb1)  28…Кa4 29. С:b8 Т:b8 30. Тd2 Крf8 31. Тe2 h5 32. Сb5 Кc3 (32…Сf6  33. Тbe1 Т:b5  34. Тe8+ Крg7 3 5. cb С:d5)  33. Тe:b2 К:b1  34. Т:b1 Крe7  35. Крg2 Крd6 36. Крf3 Крc5  37. Крf4 f6  38. Тd1 Тb6  39. h4 Сb7  40. Сe8 Тb4  41. Тc1 С:d5 42. С:g6 Крb6  43. Тb1 Т:b1  44. С:b1 Сg8 (44. …С:c4  45. Сg6 Сe2  46. Крf5) 45. Сg6 Крc5  46. Крf5 С:c4  47. С:h5 Крd4  48. Кр:f6 Крe4 4 9. Сg6+ Крf3  50. h5 Кр:f2  51. h6 Сg8  52. Крg7. 1-0.

     Якщо чорні  обирають план з ходом пішака с7-с5 для розміну пішаків на поле с5, а також розміну ферзів, схема гри білих така сама: рух пішаком а2-а4; поліпшення позицій власних фігур; подальше просування пішака а4-а5 з метою послаблення пішакової структури чорних.

     Партія Kamsky,G. (2680) – Arun Prasad, S. (2520), (Las Vegas, USA,2015): 1. d4 Кf6 2. Кf3 g6 3. Сf4 Сg7 4. c3 0-0 5. h3 d6 6. e3 c5 7. dc dc 8. Ф:d8 Т:d8 9. Кbd2 Кc6 10. Сc7 (сподіваючись після 10. …Тd7 або 10. … Те8 перевести слона на h2 із зайвим темпом. Потрібно враховувати й те, що білі невдовзі можуть зіграти Сb5 для зв’язки коня і тури на діагоналі а4-е8, тож  чорним знову таки доведеться ще раз ходити турою, щоби розв’язати коня) 10. …Тf8 11. Сh2b6 12. Сb5 Сb7 13. 0-0 Тfd8 14. Тfd1 Кe8 15. Кc4 (для поліпшення його позиції)  15. …f6. 16. Кfd2  (усі сили на ферзевий фланг!) 16. … Тd7 17. Кb3 Тad8 18. Т:d7 Т:d7 19. a4  (явна перевага білих. Чорні не можуть запобігти наступному ходу а4-а5) 19. …e5 (якщо 19. …Кc7, то 20. С:c7 Т:c7 21. a5 ba  22. К:c5)  20. a5 Сf8 21. ab ab 22. К:b6 Тd8 23. Крf1 Крg7 24. Крe1 Кc7 25. С:c6.  Чорні визнали свою поразку  (25. …С:c6. 26.Тa7 Сd6 27. Кc4). 1–0. Гра білих у партії настільки вражає легкістю, що навіть не видно, де чорні припускалися помилок.

     Б. На підрив центру ходами е7-e5 та Кc6 план гри білих: збереження напруги в центрі ходом пішака с на поле c3; атака на ферзевому фланзі своєчасними ходами: Фb3, Фa3 і b4.

     Партія Golod, V. (2599) – Sutovsky, E. (2675), (Netanya Riordan, 2009): 1. d4 Кf6 2. Кf3 g6 3. Сf4 Сg7 4. e3 d6 5. Сe2 0-0 6. h3 Кc6 7. 0-0 Кd7 8. c3 e5 9. Сh2 f5 (типовий план гри за чорних у староіндійському захисті)   10.a4  (білі відповідають пішаковим штурмом на ферзевому фланзі) 10. … Фe7 11. b4 e4 (відкриття слона на h2 зазвичай не найкраща ідея для чорних) 12. Кfd2 (кінь прямує на d2, щоби слідкувати за пішаком e4, не даючи чорним можливості ходу f5-f4) 12. …Кd8 13. a5 a6 14. c4 c5 (послаблення позиції чорних. На 14…Кf6  непогано й 15. Кc3 Тe8 16. Тb1) 15. Кc3  cd 16. Кd5 Фf7 17. ed Кe6 (слабо 17…С:d4 18. К:e4 С:a1 19. К:d6 Фg7 20. Ф:a1) 18. С:d6 К:d419. С:f8 К:f8 20. Кb3 (можна й 20. Кb6 Тb8 21. Тb1) 20…К:b3  21. Ф:b3 С:a1  22. Т:a1 Сe6  23. Тd1 Тd8  24. Фc3  С:d5  25. Т:d5 Т:d5  26. cd Фg7  27. Фc5 Фe5  28. Сc4 Фa1+  29. Крh2 Фe5+  30. g3 Крg7  31. Фb6 Крh6  32. Ф:b7 Фb2  33. Фb6 – у білих виграшна позиція.

     В. Чорні обирають план: Сb7, c5, Сe7, d6, 0-0. Тоді стратегія білих залежить від наявної пішакової структури у центрі:

   а) чорні знімають напругу в центрі ходом с5:d4, то білі беруть пішаком е3:d4 (при конструкції пішаків с3-d4-е3), одержуючи напіввідкриту вертикаль е та готуючи просування пішака a4-a5, а також маневр Кf3-g5-e4.

     Партія Kamsky G. (2718) – Tiviakov S. (2648), (Montreal, 2007): 1. d4 Кf6 2. Кf3 e6 3. Сf4 c5 4. e3 Сe7 5. c3 b6 (розігрується новоіндійська схема)  6. h3 Сb7 7. Кbd2 cd 8. ed d6 9. Сd3 Кbd7 10. 0-0 0-0 11. Тe1 Тe8 12. a4  a6 13. Сh2 Фc7 14. Кc4 a5.  Чорні не допускають а4-а5, але істотно послабляють поле b5. Те, що вони також контролюють поле b4, є не так важливо, тому що білий кінь на b5 буде здійснювати тиск на ключові поля c7 і d6.

       Далі було 15. Кb1  Фd8 16. Кc3 d5 17. b3 Сb4 18. Тc1 Тc8 19. Тe3 Кf8 20. Кb5 Кe4 21. Тc2 Тe7 22. Фc1 (білі готують прорив по вертикалі с) 22. …Кd7 23. Кa7 Тa8 24. cd ed (24. …Т:a725. С:e4)  25. Кc6 С:c6 26. Т:c6. (у білих два слони, повний контроль по вертикалі с та значно активніші фігури) 26. …Фf8 27. Тe2 Тae8 28. Тec2 h6 29. Сf4 g5 30. Сc7 Кef6 31. Сf5 Фg7 (відразу програє 31. … Те1+ 32. К:е1 Т:е1+ 33. Ф:е1 С:е1 34. Сd6!) 32. Сd6 С:d6 33. Т:d6 Кf8 34. Тc8 Т:c8 35. Ф:c8 Кe8 36. Т:b6 h5 37. Фd8 Тe2 38. Сd3.Чорні втрачають матеріал. 1–0.

     б) якщо пішакова структура симетрична, то на хід чорних с5:d4 білі відповідають ударом пішака с. Позиція дуже нагадує розмінний варіант слов’янського захисту, у якому білі зазвичай намагаються перехопити ініціативу по вертикалі с. Однією з важливих характеристик цієї структури є те, що чорні часто змушені ставити пішака на d5 через загрозу білих зіграти e3-e4 та утворення ідеального пішакового центру.

     Georgiev K. (2626) – Maiorov N. (2558), (Skopje, 2016): 1. d4 Кf6 2. Кf3 e6 3. Сf4 b6 4. e3 Сb7 5. Кbd2 Сe7 6. h3 0-0 7. Сd3 c5 8. c3 cd 9. cd Сa6 – чорні розмінюють важливого для білих слона. На 9…d5 10. Лc1 Кc6 11. 0-0 Лc8 12. a3 Сd6 13. Кe5 Кe7 14. Фa4 – і трохи незручна для чорних позиція. Якщо 9. …d6, то 10. 0-0 Кbd7 11. Сh2 Лc8 12. Фe2 з ідеєю a3-Тad1-Тfe1, а потім у відповідний момент e3-e4

     Далі було: 10. С:a6 К:a6 11. a3 Кd5 (мабуть краще 11…Фc8 з наступним продовженням: Фb7 і Тac8) 12. Сh2 f5 13. 0-0 Фc8 14. Тc1 Фb7 15. Фb3. Білі досягли ймовірно вирішальної переваги, тому у чорних нема контргри, а комбінація фігур з структурою d7-e6-f5 не така вже гнучка. 

   15. …Лfc8 16. Кe5 (коня, звісно, можна будь-коли вигнати з e5, але тоді пішак e6 буде вкрай слабким) 16. …Кf6 17. Сg3  Кd5. Чорні не мають  плану гри. 17. Фb5 Т:c1 19. Т:c1 Тd8 20. e4 fe 21. К:e4 Кac7 22. Фe2 Кe8 23. Фh5 g6? 

    Правильно було 23. …Кef6 24. К:f6+ С:f6 25. Фf7+ Крh8 26. Кg4 Фa8 (не можна грати 26. …С:d4 27. Тc4 С:b2 28. Кe5  і у білих вирішальна атака) 27. Сd6  Тc8 28. Тd1 h6 29.  Кe5 – білі стоять краще. Натомість вони не скористалися помилкою суперника і зіграли неточно: 24. Фf3. Партія продовжувалася до 48-го ходу і після декількох взаємних помилок врешті закінчилася перемогою білих. А потрібно ж було відразу грати рішуче: 24. К:g6 hg 25. Ф:g6+ Крf8 26. Сe5 d6 27. Сh8. Це об’єктивно виграшна атака, щоправда правильні ходи знайти не легко. Одне з можливих тут продовжень: 27. …Фd7 28. Тd1  Фb5 29. a4 Фe2 30.Тa1  Ф:b2 31. Тe1 Фb4 32. Тf1). Однак, усе, як говориться, залишилося за кадром.

     в) чорні взагалі не знімають напругу, що є менш принциповим рішенням, але все ж таки поширеним у турнірній практиці. Партія Georgiev K. (2626) – Dancevski O. (2366), (Skopje, 2016): 1. d4 Кf6 2. Кf3 e6 3. Сf4 b6 4. e3 Сb7 5. Кbd2 Сe7 6. h3 c5 7. c3 0-0 8. Сd3 d6 9. 0-0 Кc6 (чорні не планують брати на d4) 10. Сg3 Фc7 11. a3 e5 12. Фb1 g6 13. b4 (передчасно, краще було 13.Тe1, зберігаючи напругу та вичікуючи зручнішої нагоди для гри на ферзевому фланзі) 13. …Кd7 (заслуговувало на увагу 13. …cd 14. cd ed 15. ed Кd8 16. Тe1 Кe6 – у чорних не гірше).14. d5 Кcb8 15. e4 (демонстрація переваги у просторі) 14. …Кf6 16. a4 Кh5 17. Сh2 Кd7 18. a5 Кf4 19. Сb5 Кh5 (слабо 19. …a6 20. С:d7 Ф:d7 21. С:f4 ef 22. ab) 20. Кc4 Кhf6 21. a6 Сc8 22. Сc6 Тb8. Далі білим потрібно було продовжувати 23. Фd3 з перспективною грою. Натомість вони пішли на сумнівну жертву пішака ходом 23. Кa3, але партію таки виграли аж на 63 ході. 

    Сергій Кар’якін у супертурнірі Tata Steel білими фігурами застосував лондонську систему проти досвідченого Майкла Адамса, причому грав дуже агресивно, без рокіровки, накинувшись своїми пішаками королівського флангу на чорного короля. Принагідно зауважимо, що Кар’якін  переважно починав свої партії ходом 1. e4. У свою чергу Адамс організував сильну контргру і поставив під сумнів план Кар’якіна. 

      Партія Karjakin S. (2769) – Adams M.  (2744), (Wijk aan Zee, 2016): 1. d4 Кf6 2. Сf4 d5 3. e3 e6 4. Кf3 c5 5. c3 Кc6 6. Кbd2 Сd6 7. Сg3 0-0 8. Сd3 b6 9. Кe5 Сb7 10. f4.  Білі будують своєрідну кам’яну стіну, щоби атакувати на королівському фланзі, однак хід 10. f4 послаблює поле e4, хоча загальна ситуація залишається під контролем. Що ж до ходу 10. 0-0 – див. наступну партію Kamsky S. – Korobov А. 2013).

     10. …Кe7  11. Фf3 (11. Фc2 c4  12. Сe2 Кf5 13. Сf2 Сe7 14. Кg4 К:g4  15. С:g4 Кd6 – у чорних вже краще – 16. f5 ef  17. С:f5 К:f5  18. Ф:f5 Фc8  19. Фf3 b5  20. h4 a5  21. h5 h6  22. Сh4 Тe8  23. Кf1 Фe6  24. Крf2 Сf8  25. Кg3 b4.  1/2-1/2 (на 35 ході) – партія Andreikin D. (2720) – Karjakin S. (2762) (Baku 2015).

      Адамс же зіграв 11. …Кf5 12. Сf2 Сe7  13. g4 (білі атакують на королівському фланзі, але безрезультатно. Краще було 13. 0-0) 13. …Кd6 14. g5 Кfe4 15. 0-0-0 c4. 

     При 15…cd 16. ed b5  атака чорних була б набагато ефективніша: 17. h4 b4  18. cb a5  19. b5 a4 20. a3 Фa5  21. Сe1 Фb6  22. Фe2 Тac8+ 23.  Крb1 К:b5 24. С:b5 Сa6 25. Кd7 С:b5 26. К:b6 С:e2 27. К:c8 Т:c8 28. К:e4 С:d1 29.  Кc5 С:c5  30. dcТ:c5 31. Сb4 Сc2+  32. Крc1 Тc4  33. Крd2 Сb3 3 4. Тc1 Т:c1 35.  Кр:c1 f6  36. Крd2 Крf7  37. Сd6 Крg6  38. Крe3 Крf5  39. Сf8 e5 – і чорні виграють.

     Завершення партії Кар’якін – Адамс: 16. Сc2 b5  17. Фh3 b4 18. К:e4 de 19. Сe1 Сd5 20. Тg1 (20. cb a5 21. ba Т:a5 з небезпечною ініціативою чорних) 20. … b3 21. ab cb 22. Сb1 f5 (надто обережно. Краще 22. …Тc8  або 22. …a5) 23. gf С:f6 24. Тg4 Кf5 25. Крd2  Фa5 26. Крe2 С:e5  27. de Тad8 28. Крf2 Фa1 29. Сd2 Сc4  30.  Фh5 Ф:b2 31. Крe1 Л:d2. 0–1.

     Після перших дев’яти ходів у партії Г. Камський (2721) – А. Коробов (2713), (Анталія, 2013), таких самих, як  у попередній партії Кар’якін – Адамс (щоправда з перестановкою) (1. d4 d5 2. Сf4 Кf6 3. e3 c5 4. c3 Кc6 5. Кd2 e6 6. Кgf3 Сd6 7. Сg3 0-0 8. Сd3 b6 9. Кe5 Сb7) білі обрали нове продовження: 10. 0-0 Тc8 11. f4 Кe7  (типова ідея чорних для блокування слона d3 на полі e412. Фb1 Тc7  13. Сh4 Кg6 14. Сg5 Фa8.

     Атака білих ходом 15. f5 на добре захищеному королівському фланзі чорних виглядає примарною.Сумнівна жертва пішака чи груба помилка? Що побачив у цьому ході Камський, сказати трудно. Краще  15. С:f6 gf 16. Кg4 f5 17. Кe5 f6 18. Кef3 Фe8). Після 20 ходів чорні, маючи зайвого пішака, одержали ще й перевагу двох слонів за незначну слабкість позиції свого короля. Білі опиралися до 74 ходу, але все одно цілком закономірно  програли цю партію.

   Глибше вивчення лондонської системи дозволить розпізнати один хитрий тактичний гачок, на який легко може потрапити гравець навіть високого класу, про що свідчить, наприклад, партія  Kamsky G. (2709) – Shankland S. (2611): 1. d4 Кf6 2. Сf4 d5 3. e3 e6 4. Кd2 c5 5. c3 Кc6 6. Кgf3 Сd6 7. Сg3 0-0 8. Сd3 Фe7 (краще 8…b6, але хід Фе7 також популярний. Чорні хочуть зіграти … e6-e5) 9. Кe5 Кd7? (дуже повчальна помилка) 10. К:d7 С:d7 (на 10…Ф:d7– те саме продовження) 11. С:d6 Ф:d6 12. dc Ф:c5 (краще було змиритися з втратою пішака ходом 12…Фe7 13. b4 a5 14. Фb1, одержавши за нього хоч якусь мінімальну позиційну компенсацію).

     Далі було 13. С:h7+ Кр:h7 14. Фh5+ Крg8 15. Кe4!  Фc4 16. Кg5 Тfd8 (на хід 16…Фd3  17. e4 Тfd8 18. Ф:f7+) 17. Ф:f7+ Крh8 18. Фh5+ Крg8 19. Тd1 e5 (не набагато краще й 19. …d420. Фf7+ Крh8 21. h4 Фd5 22. 0-0 Фf5 23. Фxf5 ef  24. Кf7+ Крg8 25. К:d8 Л:d8 26. ed)  20. Фf7+ Крh8 21. e4  Кe7 (сумний хід, але позиція чорних все одно вже безнадійна) 22. Ф:e7 Сb5  23. Тd2 Ф:a2  24. Фf7 Фa1+ 25. Тd1 Ф:b2  26. Фh5+ Крg8  27. Фh7+ Крf8  28. Фh8+ Крe7  29. Ф:g7+ Крd6  30. Т:d5+ Крc6  31. Фf6+ Крc7  32. Кe6+ 32. …Крc6 (32. …Крb6 33. Кd4+ Сс6  34. 0-0 з легким виграшом) 33. Кc5+ Крc7  34. Фe7+ Тd7  35. Т:d7+ С:d7  36. Кe6+ Крb6  37. Фc5+ Крa6  38. Кc7мат.

     Незважаючи на програш, обрана чорними система все ж є достатньо надійною і не надто складною для гри, але їм не можна залишатися надто пасивними, тому що атака білих на королівському фланзі іноді може бути небезпечною.

     У лондонській системі є такий дуже відомий варіант: 1. d4 d5 2. Кf3 Кf6 3. Сf4 c5 4. e3 Кc6 5. c3 Фb6 6. Фb3 c4 7. Фc2 (діаграма № 4). Тепер чорні можуть виграти темп ходом 7. …Сf5 і після 8. Ф:f5  вони виграють туру взяттям ферзем пішака на b2, але не відразу.  Спочатку чорні роблять проміжний хід 8. …e6!, а вже потім  9 … Ф:b2, тому що на 8. … Ф:a1 9. Фс2! і чорний ферзь замурований. Якщо чорні обізнані з цим варіантом якось формально, не вникаючи у можливі відмінності цієї схеми, то білі можуть заготувати дві пастки своєму не надто уважному супернику.

                             Лонд-04 Лонд-05 Лонд-06

         Перша пастка виникає у дуже подібній до діаграми № 4 позиції, що відрізняється від неї лише відсутністю ходів 2. Кf3 Кf6, тобто без розвитку обох коней g1 і g8.  Усі інші ходи однакові: 1. d4 d5  2. Сf4 c5 3. e3 Кc6 4. c3 Фb6 5. Фb3 c4 6. Фc2 (діаграма № 5). І ось тут хід 6. …Сf5 – груба помилка. Після 7.Ф:f5! Ф:b2 8.Ф:d5 Ф:a1 9.Фb5! (діаграма № 6). Чорному ферзю загрожує «замурування», від якого можна врятуватися двома способами: 1) захистити пішака і втратити ферзя; 2) зберегти ферзя, але втратити пішаки b7 і c4, залишаючи білих з двома пішаками за якість та вагомими перспективами на виграш.

      На цю тему характерною є партія Van der Werf M. (2378) –  Krudde F. (2317), (NED-chT, Netherland, 2007): 1. d4 d5 2. Сf4 c5 3. e3 Кc6 4. c3 Фb6 5. Фb3 c4 6. Фc2 Сf5? 7. Ф:f5 Ф:b2 8. Ф:d5 Ф:a1 9. Фb5 0-0-0. На 9. …a6 10. Ф:b7 Кd8 11. Фe4 могли бути такі варіанти:

     а) 11. …Фb2 12. С:c4 Кf6 13. Фd3 Фc1+ 14. Фd1 Ф:d1+ 15. Кр:d1. У білих набагато кращі перспективи, наприклад, 15. …Кh5 16. Кd2 К:f4 17. ef e6 18. Кgf3 Сd6 19. g3;

    б) 11. …Кf6 12. Фc2 e5  [на 12. …Кe6 13. С:c4 К:f4 14. ef Тb8 (але не 14. …Тc8, тому що 15. Кe2!) 15. Сb3 e6 16. Кf3 Сa3 17. 0-0 Фb2 18. Фd3 з виграшною для білих позицією] 13. С:e5 Кd5 14. Ке2;

     в) 11…g5 12.Сg3 Фb2 13.Сxc4 Кf6 14.Фd3.

     Повертаємося до основного продовження: 10. С:c4 e5 11. Кe2. Тут чорні можуть прийняти або відхилити жертву:

     а) 11. …ef 12. 0-0 a6 (включення ходів 12. …fe 13. fe нічого не змінює) 13. Фb6 f3 14. gf Тd6 15. Кd2 К:d4 16. Фc5+ Крd7 17. Ф:d6+ С:d6 18. Т:a1 К:e2+ 19. С:e2 –  перевага білих очевидна.  У партії Grachev B. (2640) – Gelfand B. (2720), (Moscow blitz, 2008)  чорні замість нападу на ферзя пішаком а7-а6 зіграли 13…Кf6 14.Кd2 Фxf1+ 15.Крxf1 Сd6 16.e4 Сc7 17.h3 Кd7 18.Кf3. Білі виграли партію на 31 ході.

     б) F. Krudde відмовився від прийняття жертви і зробив хід 11. …Сd6. Далі було: 12. 0-0 a6 13. Фb3 Кa5  і тут чорним замість ходу 14. Сe6+ слід було зіграти  14. Фa4 ef 15. Ф:a5, після  чого у чорних неприємний вибір між  15. …fe 16. Фb6 і ферзь чорних знову закритий на a1 або 15. …Фb2 16. К:f4 і білі мають два пішаки за якість та ініціативу.

      Після 1. d4 d5 2. Кf3 Кf6 3. Сf4 c5 4.e 3 Кc6 5. c3 Фb6 свою другу пастку білі ставлять ходом 6. Фc2 (без проміжних ходів 6. Фb3 с4 7. Фс2) – діаграма № 7.

                                                                    Лонд-07  Лонд-08 

     Якщо у  цій позиції чорні зіграють шаблонно 6. …Сf5 в розрахунку на 7. Ф:f5 Ф:b2, то білі роблять сильний проміжний хід 7. dc! і після 7. …С:c2 8. cb ab 9. Кa3 дістають вагому для ендшпілю позиційну перевагу через наявність у чорних здвоєних пішаків по лінії b (діаграма № 8).

     Коротке резюме. Лондонська система загалом не розрахована на досягнення вагомої дебютної переваги і не ставить мету доводити, що ініціатива першого ходу білих має таке вже велике значення. Основна її ідея – втягнути суперника у закритий стратегічний двобій, де вирішальним чинником стає самостійне, без потужної теоретичної підготовки мислення, вміння грати як проти староіндійської та новоіндійської  конфігурації фігур чорних, так і проти модної тепер системи «їжака».